Уже досить звичними стали повідомлення в ЗМІ про зміцнення офіційного курсу гривні. При цьому НБУ зазвичай підвищує його на одну-дві соті копійки й це не викликає ажіотажу, проте тенденція ревальвації очевидна. Здавалося б, дрібниця, але для людей і підприємств, що оперують «солідними» грішми, ця «дрібниця» перетворюється на значні суми прибутку або збитків. Та й рядових українців зміна курсу гривні не залишає байдужими. Практично всім хотілося б знати, що ж насправді відбувається з українською валютою і, найголовніше, чого від неї чекати в найближчому майбутньому.
Безальтернативна тенденція
Головним гравцем, котрий визначає погоду на валютному ринку, безсумнівно, є Національний банк. Наприкінці березня на засіданні ради НБУ прогноз середньорічного курсу гривні на 2004 рік підвищили до 5,33—5,38 грн. за долар США. Раніше в основних напрямах грошово-кредитної політики прогнозний курс на поточний рік було заявлено на рівні 5,38—5,42 грн./дол. Зміни значні, навіть принципові.
Більше того, за словами голови ради НБУ Анатолія Гальчинського, 2005 року середньорічний курс гривні, згідно з прогнозами, перебуватиме в коридорі 5,29—5,35 грн./дол., тобто очікується (або ставиться завдання) зміцнення національної валюти.
Офіційно зміна прогнозних курсів стала можливою завдяки загальному економічному зростанню в країні та поліпшенню платіжного й торговельного балансів України. Справді, за оцінками НБУ, профіцит поточного рахунку платіжного балансу вже в січні—лютому 2004 р. становив 611 млн. дол. У Нацбанку справедливо вважають, що протягом року експортні надходження в країну не зменшаться, завдяки чому пропозиція валюти на ринку переважатиме попит.
Проте в даному рішенні Нацбанку багато й політики. Не за горами президентські вибори. І завдання НБУ поточного року полягає в тому, щоб, підтримуючи економічне зростання, разом з урядом контролювати споживчі ціни, роблячи неможливим їх необгрунтоване підвищення. Таким чином, посилення національної валюти використовується як засіб боротьби з інфляцією.
Між іншим, вже в липні Нацбанк знову збирається переглядати основи грошово-кредитної політики цього року. Коригуватиметься не тільки середньорічний курс, а й усі монетарні агрегати, зокрема обсяг грошової маси й бази. При цьому заступник голови Нацбанку Арсеній Яценюк упевнений, що курсові прогнози можуть змінюватися лише в кращий для гривні бік і відбуватиметься це дедалі частіше...
Експортери не постраждають
Така позиція НБУ ризикує наштовхнутися на серйозну протидію впливового експортного лобі. Валютна політика Національного банку — улюблена тема критики для його опонентів. На думку експортерів, схильність керівництва НБУ до стратегії стабільної гривні може призвести до серйозних втрат української економіки, 60% якої працює на зовнішні ринки. Їхня мрія — повернення часів девальвації гривні й забезпечення, таким чином, високої цінової конкурентоспроможності українського експорту. У Нацбанку зазвичай «відмахуються» від таких звинувачень і декларують відданість оголошеному раніше курсу, мотивуючи це тим, що переваг від стабільної національної валюти більше, чим недоліків.
Справді, політика сильної гривні себе виправдовує. Певна її ревальвація торік не загальмувала експорт і не погіршила в цілому платіжний баланс країни. Попри часткове зниження (із 3,844 млрд. дол. 2002 року до 2,919 млрд. дол. 2003-го), сальдо зовнішньоторговельного балансу України залишалося позитивним (включаючи товари й послуги). Водночас Україна одержала суттєву вигоду з обслуговування державного боргу, а також з усього імпорту, зокрема й критичного імпорту з Росії (газ, нафта тощо). Утім, керівництво Нацбанку не вважає політику стабільного курсу національної валюти невигідною і для українських експортерів. На думку експертів, позиція НБУ виправдана, оскільки на тлі стабільної гривні відбувається її фактична девальвація відносно національних валют основних торговельних партнерів України. Фактично гривня «падає» разом із доларом, даючи експортерам додатковий прибуток.
За минулий рік реальний ефективний обмінний курс — індекс, що враховує темпи інфляції та динаміку коливань національних валют у країнах основних торговельних партнерів України, — девальвував на 7%. Отож, конкурентоспроможність української економіки за останній рік навіть збільшилася.
Монетарний «навіс»
Стабільна гривня — це палиця на два кінці. Для підтримки постійного курсу національної валюти НБУ змушений викуповувати на ринку значні обсяги валюти, у результаті чого досить швидкими темпами збільшується грошова маса. За даними НБУ, загалом за 2003 рік збільшення грошової маси становило 46,5%, грошової бази — 30,1%. За 2002 рік зростання грошової маси становило 41,6%, грошової бази — 33,6%. У результаті в економіці нагромадився монетарний «навіс», який незабаром може призвести до серйозного стрибка інфляції. Хоч скільки посилався б уряд на погоду та спекулянтів, зростання цін, яке почалося з літа минулого року, має під собою і макроекономічну основу. Втім, панікувати поки що рано — українська економіка, стрімко зростаючи, створює достатній попит на «вільні» кошти, залучаючи їх у виробничий і фінансовий сектори. Але експерти не виключають, що незабаром економіка може забуксувати, а це призведе до стрімкого зростання інфляції.
Із цього погляду керована ревальвація гривні — досить вдалий інструмент контролю інфляції.
Ще 10% — і золотий ключик
у нас у кишені
На зміцнення гривні неабияк впливають і події, що відбуваються на світовому валютному ринку. Якщо дивитися на речі тверезо, то орієнтація на американський долар (тим паче жорстка прив’язка до нього) — не найкраща політика. НБУ скоріше змушений дотримуватися такої тактики через історично сформовану насиченість вітчизняного ринку «зеленню».
Принаймні тимчасово долар перестав бути загальносвітовою валютою. Ареал впливу американської валюти, ясна річ, не скоротився, проте статус усепланетного еталона цінностей вона втратила. Це можна помітити, спостерігаючи за цінами на нерухомість в Україні. Останні три роки вони не просто рвуться вгору, вони підскочили в декілька разів. А либонь ціни на квартири традиційно встановлюються в доларах, отже, для пересічного українця цінність американської валюти падає (приблизно настільки ж, наскільки зростають ціни на життєво необхідну житлоплощу).
Роблячи глобальні прогнози, аналітики всього світу пророчать подальше падіння американської валюти. Про це свідчать оприлюднені недавно результати опитування інформаційного агентства Bloomberg. Середнє значення прогнозів курсу долара на кінець року, зроблених 29 аналітиками найбільших міжнародних банків, становить 1,295 USD/EUR.
«Якщо ви хочете визначити, куди підуть котирування американської валюти, запитайте в себе, чи є у світі достатній попит на американські активи, — говорить Бану Баведжа, валютний стратег сінгапурського відділення банку UBS. — Моя відповідь — ні». Швейцарський банк UBS є найбільшим трейдером на світовому валютному ринку з денним обсягом валютних операцій понад 1,2 трлн. доларів. Тобто дорікнути фахівцеві банку в незнанні кон’юнктури ринку важко. При цьому банківські експерти найбільш песимістично оцінюють майбутнє американської валюти, їхній прогноз на кінець року найпохмуріший — 1,40 USD/EUR. Найоптимістичніше з усіх опитаних налаштовані фахівці японського банку Fuji Investment Management із прогнозом 1,17 USD/EUR і цюріхського банку Credit Swiss First Boston — 1,20 USD/EUR.
У цій ситуації НБУ навдивовижу вдало лавірує. У січні він значно збільшив частку євро в своїх золотовалютних резервах, продаючи на міжбанку долари. А з приходом весни він знову відновив скуповування доларів, цілком припинивши операції з євро й іншими альтернативними валютами. Одночасно НБУ перейнявся зміцненням курсу гривні.
Доки гривня буде зміцнюватися — не береться спрогнозувати жоден вітчизняний аналітик. Правда, фахівці Укрсоцбанку підрахували, що «справедливий» (з урахуванням паритету купівельної спроможності) курс гривні до долара США на сьогодні становить близько 4,8, що на 10% нижче за поточний рівень. В ідеалі цього показника й треба прагнути, дуже «повільно та обережно».