Мінімалка: хто кому покаже дулю в кишені?

Що сьогодні відбувається із зарплатами? За офіційною бухгалтерією, чимало найманих працівників отримують мінімальну зарплату 1450 грн. Мало? Дуже мало. Проте більшість підприємств решту дають у конверті. Інакше б ніхто не працював. За даними Державної служби статистики, у вересні 2016 р. середня заробітна плата становила 5358 грн. Але й на ці гроші прожити важко. Багатьох людей рятують субсидії. Головна умова їх отримання - мінімальна зарплата. Тобто держава створила всі умови, щоб людям платили копійки. Та, судячи з усього, вже з 1 січня 2017 р. в Україні зникне таке ганебне явище, як мінімальна заробітна плата 1450 грн (один сніданок у польському ресторані). І ... з'явиться можливість двох сніданків - 3200 грн!

Але чи житимуть краще наймані працівники, чи зможе бізнес виконати рішення уряду? Зрештою - яка ціна питання?

Про кого дбає уряд?

"Під час помаранчевої революції власники підприємства, на якому я тоді працював, на революційній хвилі вирішили легалізувати доходи людей. На той час реальна середня зарплата була 6 тис. грн, - ділиться власним досвідом Олег Доскач, експерт з управління. - Частину коштів платили офіційно, частину - в конверті. "А тепер, Олеже, - каже мені керівник, - будеш отримувати всю зарплатню офіційно. Ми патріоти, хочемо працювати легально". - "Гаразд, - відповідаю. - Мені це навіть краще, бо фірма більше платитиме в Пенсійний фонд, моя пенсія буде більшою".

Настає час зарплати. Мене знову кличуть: "Олеже, ти хороша людина, але додаткові платежі до держбюджету ми змушені були взяти з твого конверта, бо порахували, що самі не можемо виплачувати. Ти ж теж українець, патріот". І гроші з мого конверта частково пішли у бюджет, на мою патріотичну пенсію. "На руки" я отримав на тисячу гривень менше. Зараз приблизно така ж ситуація. Власники знайдуть спосіб пояснити працівникові, що він повинен бути патріотом і, відповідно, платити. Звільнитися не вийде, бо скрізь відбуватиметься приблизно однакова історія".

Сьогодні людина з мінімальної зарплати 1450 грн сплачує 18% податку на доходи та 1,5% військового збору й отримує "на руки" близько 1200 грн. Загалом фонд оплати праці працівника з мінімальною зарплатою нині обходиться підприємству у близько 1770 грн. (Мінімальна зарплата плюс нарахування близько 22%). Разом із "конвертом" працівник отримує близько 3-4 тис. грн. З підвищенням офіційної мінімальної зарплати до 3200 грн він гарантовано отримає 2576 грн "на руки" після сплати ПДФО та військового збору. Хто платитиме ще 22% нарахувань єдиного соціального внеску (близько 700 грн) - питання відкрите. Підприємство буде змушене платити з конверта працівника, тобто з його сьогоднішньої кишені; або, де це можливо, переведе працівників у підприємців на єдиному податку; або ... успішно розвиватиме бізнес, збільшуючи обсяги збуту продукції в зубожілій країні, й віритиме у світле європейське майбутнє.

Очевидно, що для людини - зміни номінальні, а ось для формування бюджету - ні: тільки з одного працівника бюджет додатково отримає 385 грн, що у 2,2 разу більше, ніж тепер. Питання риторичне: про кого дбає уряд?

Як "підняти" мінімалку

Зі зростанням мінімальної зарплати до 3200 грн витрати підприємства на оплату праці зростуть у 2,2 разу, до 3900 грн. Якщо врахувати, що фонд оплати праці на малих підприємствах зазвичай становить третину всіх витрат, то далеко не кожне підприємство, що сьогодні балансує на межі виживання, зможе "підняти" мінімалку.

Трохи краща ситуація із фондом зарплати на великих і середніх підприємствах. "Якщо це виробництво - то, - за словами Олега Доскача, - у структурі його витрат зарплатня не перевищує 14, дуже рідко - 16-18%. Якщо статтю витрат на зарплату доведеться збільшити вдвічі, власник підприємства просто підвищить ціну товарів та послуг. Хоча навряд чи багатьом це вдасться. Чимало їх уже зараз на межі мінімальної рентабельності. Від зупинки підприємства рятує те, що вони мають сформовані колективи, стосунки з суміжниками, зобов'язання перед постачальниками тощо. І якщо вони зупиняться, зупиниться весь ланцюжок. Тому шукатимуть шляхи оптимізації податків.

Якщо підприємство виявиться законослухняним і захоче підвищити мінімальну зарплату працівникам до 3200 грн, ці кошти десь треба буде знайти. Що робитиме керівник? Він прийде до замовника і скаже, що муситиме підвищити вартість послуг на 10-20%. Своєю чергою, замовнику (робіт, послуг) нічого не залишиться, як також підвищити ціну на товари та послуги для кінцевого споживача".

Ті підприємства, які не знайдуть грошей на заробітну плату за рахунок підвищення цін, шукатимуть інші можливості. Перевірений спосіб - переведення працівників на 0,5 чи 0,25 ставки чи скорочення. "Якщо я не зможу реально платити ці податки, - продовжує О. Доскач, - як керівник, муситиму зменшити "конверт" або зменшити кількість працівників. Наприклад, магазин займається торгівлею, має двох продавців. Відтак, буду змушений підвищити їм мінімальну заробітну плату, бо вони оформлені офіційно. Але як це показати податковій? І тоді або оформлю обох працівників на півставки, або один працюватиме неофіційно, навіть під страхом величезного штрафу. Таких варіантів показати уряду дулю в кишені - безліч. Адже так написані закони вчать наших підприємців бути найпідприємливішими, чи по-простому - виживати".

Ще варіант: якщо підприємство має близько 10-15 працівників, керівництво переконає їх зареєструватися фізичними особами-підприємцями і працювати на єдиному податку. Щомісячно вони сплачуватимуть близько 700 грн податку кожен. І тоді керівництву підприємства буде абсолютно байдуже, що говоритимуть уряд чи працівники: то вже будуть проблеми новоспечених підприємців. Вигідно всім - підприємництво розвивається, податки збільшились у рази.

"Колись я працював у міськраді, - згадує О. Доскач, - старші люди казали: от, уряд підвищив зарплату бюджетникам - значить, чекай не просто інфляції, а великої інфляції. Це були люди, які прожили життя. Вони не мали економічної освіти, але мали життєвий досвід.

Тому мені незрозуміло: якою метою керується уряд? Хоче зміцнити добробут людей? Молодці. Але навіщо ставити віз попереду коня? Вища платня працівників має бути результатом розвитку конкурентних рентабельних підприємств, а не навпаки. Досить розпочати цільове кредитне фінансування підприємств, які розвиваються, під конкретні програми. Єдине, що для цього потрібно, - рішення та політична воля розвивати підприємництво в країні. При цьому критерії мають бути прості: частка експорту - не менше половини доходу підприємства, підвищення середньої зарплати по підприємству за півріччя - не менше 15%, платежі до бюджету повинні мати також позитивний приріст. Це дасть можливість отримати до державного бюджету чималі кошти. Але сьогодні картина інакша".

За словами представників бізнесу, потреба у підвищенні мінімальної заробітної плати більш ніж очевидна. Але зарплата - це ринкова категорія. І залежить від стану економіки, а вона - жалюгідна.

Щоб мати уявлення про масштаби цього процесу, досить набрати в Гуглі слова "еміграція з України". Там стільки різних семінарів, презентацій. Свої послуги пропонує пів світу. І якщо до недавньої революції казали, що все зміниться, то тепер люди зневірилися. Біда в тому, що в Україні не буде шокової терапії, як, приміром, у Польщі в 1990-х роках. Малий бізнес реально поховають, а потім - невідомо що буде.

Яка частина бізнесу опиниться у скрутній ситуації - 20, 40 чи 60%?

"Важко сказати. Оскільки, за свідченням державної фіскальної служби, сьогодні в Україні 85-90% бізнесу - мале підприємництво. Це дуже велика цифра. Вони вкотре пристосуються. Зате всі решта - втратять. Люди платитимуть більше грошей, а отримуватимуть менше продукції й послуг. Ці урядові заходи не дадуть поштовху розвиткові економіки України", - підсумовує експерт.

Польський досвід

У Польщі на початку 2000-х років також різко зріс рівень заробітної плати. Але є істотна різниця, - там була певна послідовність дій. Перш ніж підвищити реальну зарплату, впровадили зміни до законодавства. Якщо підприємець інвестував мільйон євро в бізнес у Польщі, створив певну кількість робочих місць, сплачує податки до бюджету, то впродовж кількох років держава повертає йому близько 70% цих коштів. Критерії там дуже чіткі - кількість грошей, вкладених у бізнес, і кількість створених робочих місць. Усе. Роби бізнес на території Польщі. Бізнесмен, який вклав мільйон за три роки, повертає собі 700 тис. євро! Чим більший внесок - тим більше держава повертає.

Коли є такі реальні передумови, можна підвищувати реальну зарплату. Де держава бере тих 700 тис. євро? Із вкладеного мільйона євро і сплачених із заробітної плати податків. Природно, що бізнес платитиме податки, бо вони йому повертаються назад. Кругообіг грошей. А в Україні підвищать зарплату. І що з того? Чиновники знову порозпихають гроші по своїх кишенях?

Коментарі

Антон Лошкарьов, підприємець:

- Узяти сьогодні на роботу людей навіть на 5 тис. грн - дуже непросто. Однозначно, що мінімальну зарплату 1450 грн тепер ніхто не платить. Інше питання - як викручуються. Бо ніхто за такі гроші не працює, навіть люди без освіти. Якщо ж це трапляється, то ті працівники або вдають, що працюють, або влаштовані на кілька посад. Так чи інакше, це питання слід привести в порядок.

Михайло Цимбалюк, екс-голова Львівської ОДА:

- Підвищити мінімальну заробітну плату до 3200 грн - це популізм, економічно не підкріплений. Треба було б запустити економіку, а вже потім - підвищувати мінімальний прожитковий рівень. Тоді це торкнеться всіх людей, які сьогодні ледве виживають. У даному разі горе-економісти запропонували керівництву держави заявити про підвищення мінімальної зарплати, щоб заспокоїти людей. Насправді влада готується до виборів. Але грошей у держави для підвищення зарплат немає.

Ігор Піхурко, голова комітету з податків Львівського відділення Європейської бізнес асоціації:

- Офіційна мінімальна заробітна плата має бути такою, якою вона є насправді. За 1450 грн сьогодні ніхто в Україні не працює. Якщо комусь і платять такі гроші, то це половина ставки. Моя думка - мінімальну зарплату потрібно підвищувати. Гадаю, це приведе до того, що бізнес перестане приховувати зарплати.

Уявляєте, в Україні налічується кілька десятків тисяч директорів підприємств, які отримують мінімальну заробітну плату! При цьому їздять на дорогих машинах, користуються дорогими речами. Це реальне ухиляння від сплати податків, до того ж, на мій погляд, дуже брутальне й несправедливе до решти суспільства.

Нині бізнес наполовину перебуває в тіні. Важко повірити, що він не може платити 3 тис. зарплати офіційно. А щодо низької зарплати відносно валюти - то це тимчасове явище. Іноземці відкривають в Україні свої філії, бо їм це вигідно. Через 2-3 роки зарплати почнуть зростати. Якщо, звичайно, знову не станеться якоїсь кризи і девальвації гривні.

Недавно рахував рівень заробітку в Україні й у США. Хоча розумію, що порівняння не зовсім коректне, але... Якщо в Україні мінімальний заробіток за годину становить 9 грн, то у США - 9,5 дол. Це пропорція 1:26. Наша зарплата - дуже низька і приваблива для іноземних інвесторів. Проте є одна особливість: у США вона використовується за призначенням, менше працівник не може отримувати. В Україні вона використовується для ухиляння від сплати податку.