Фріланс: "підібрати" чи "обібрати"?

Україна - перша в Європі й четверта у світі за обсягом фрілансерських доходів

Зареєстрованим у ВР законопроектом "Про внесення змін до Податкового кодексу України" влада має намір узаконити оподаткування для фрілансерів. Чого більше в цій ініціативі - прагнення "підібрати" під свою опіку людей, які працюють на себе, чи "обібрати" тих, хто отримує доходи "повз касу"?

Послуги - на продаж

Проблема працевлаштування особливо актуалізувалася в Україні в нинішній кризовий період. Бич нашого часу - безробіття (за підсумками другого кварталу - близько 2 млн безробітних). І потрібні величезні кошти, щоб його подолати: за даними комітету ВР з питань соцполітики, зайнятості та пенсійного забезпечення, на створення одного робочого місця може знадобитися в середньому сума, еквівалентна 50 тис. у.о. Досягти цього традиційними способами, та ще й у стислий термін, важко, якщо взагалі можливо. Але дедалі впевненіше заявляє про себе таке явище, як фріланс, коли робочі місця створюються практично "з нічого" (принаймні для держави), до того ж там, де вони реально затребувані.

Красивим словом freelancer (англ. вільний художник) називають людину, яка виконує свою роботу без підписання довгострокового договору з роботодавцем, найняту тільки для виконання певних завдань (позаштатника). Сфера його діяльності - від надання низки найпростіших послуг на кшталт прибирання приміщень до послуг висококласних айтішників, - скрізь, куди не дісталися (і ще невідомо, чи дістануться) ні відповідні структури уряду, ні кадрові агентства. Фрілансерами можуть бути програмісти, дизайнери, журналісти, автори літературних або технічних текстів, копірайтери, коректори, перекладачі, фотографи, фахівці кур'єрської доставки тощо.

Без перебільшення можна констатувати, що фріланс, народившись у США, дедалі впевненіше крокує планетою. За даними дослідження, проведеного топ-фахівцями Freelancers Union та CEO Elance-oDesk, близько 55 млн американців уже є фрілансерами - це майже 35% усіх трудових ресурсів Америки. І припускають, що до 2020 р. ними будуть до 50% працівників у світі.

Цілком закономірно, що й наші співвітчизники теж не відмовляються від шансу мати вільний заробіток. За найскромнішими оцінками, щорічні темпи зростання числа фрілансерів з України на світовому ринку - від 10 до 25%. Судячи з усього, і це не межа. Річ не тільки у складній економічній ситуації в країні. Згідно з даними регулярних соцопитувань, вісім з кожних десяти наших співвітчизників, натерпівшись від хамства і самодурства своїх начальників, втомившись від регулярних безстрокових відпусток "за свій рахунок" і затримок з виплатами зарплати, давно вже хотіли б працювати на себе, а не "на дядька". Просто не всі поки що знаходять у собі сили й сміливість зважитися на такий радикальний крок, бояться численних ризиків і, як наслідок, - розорення.

За оцінкою експерта ринку праці, управляючого партнера Executive Search агентства SM Consulting С.Марченка, в Україну загальносвітовий тренд фрілансу прийшов з певною затримкою. Він вважає, що наші фахівці довго придивлялися до такого способу заробити, не до кінця довіряючи йому. "Але посткризовий ринок праці так і не зміг показати відчутне зростання... усе це й спонукало співвітчизників вирушити у вільне плавання", - робить висновок аналітик.

Від рядових удачі - до генералів

Вільнонаймані працівники працюють зараз у багатьох галузях. Але поняття фрілансу більшою мірою, ніж інших, стосується айтішників. Саме ця одна з найсучасніших і перспективних сфер діяльності стала тим локомотивом, який реально допомагає українським фахівцям знайти своє місце на закордонному ринку праці. Досить сказати, що кожного року в країні отримують дипломи понад 15 тис. молодих фахівців за спеціальністю "інформаційні технології", і далеко не всіх з них чекають робочі місця. А от фріланс приймає всіх "з розкритими обіймами", незважаючи на вік, відсутність досвіду роботи тощо - головне якісно і вчасно виконувати завдання. Як результат, кількість "вільних художників" в Україні постійно зростає.

Згідно з даними найбільшої у світі фріланс-платформи Upwork, яка оголосила про свій запуск в Україні, наша країна - перша в Європі й четверта у світі після США, Індії і Філіппін за обсягом фрілансерських доходів. Тільки за минулий рік вітчизняні фрілансери освоїли 40 тис. замовлень, заробивши 61 млн у.о. (близько 15% усього світового фріланс-доходу), і є припущення, що за підсумками нинішнього року ці цифри збільшаться. Іще промовистий факт: 85 розроблювачів фріланс-платформи Upwork (майже чверть усього штату) - з України.

Час породжує новації, у тому числі й у сфері вільного найму. Напрацювавши коло корисних знайомств і зв'язків, фрілансер, не позбавлений комерційної жилки, може спробувати себе в бізнесі. Хороший старт цьому - фріланс-група (за типом кадрового агентства, але фахівці працюють у вільному режимі). За винагороду керівник такої групи "підстраховує" колег: координує пошуки замовників і перевіряє їх, допомагає отримати гроші виконавцям тощо.

На думку виконавчого директора Асоціації "IT України" В.Валєєва, саме у фрілансу - особлива перспектива, адже чимало IT-компаній виростало з двох-трьох вільних працівників. Наприклад, фрілансерами починали керівники столичної компанії Glaive. А автор цих рядків давно знайома з айтішником, якого звати Паша-пілігрим, відомого тим, що, маючи високу кваліфікацію, він ніде довго не затримувався. Все його щось не влаштовувало: то рівень зарплати не той, то поводження начальства могло би бути кращим (утім, хитрий Паша розсудливо ніде грубо не розривав відносин з роботодавцями, звідусіль ішов "по-хорошому"). І таки виходив своє: пішов на "вільні хліба", збирав замовлення, рекомендації, у тому числі... й від колишніх своїх роботодавців, які не тільки залишилися замовниками його послуг, а й рекомендували його "по ланцюжку" ділових зв'язків. Тепер у його планах - взяти на себе обов'язки менеджера, відкривши власну компанію, і, можливо, недалекий той день, коли Паша-пілігрим перетвориться на Павла Івановича. А хтось так і митиме вікна або підлогу, задовольняючись становищем тимчасового гвинтика у клінінг-компаніях (є в автора цих рядків і такі знайомі). І це теж фріланс. Просто кожен вибирає те, що йому більше до вподоби і що йому посильно.

Особистий бізнес чи кінець "вільному плаванню"?

Контролювати доходи фрілансерів неможливо. Втім, за офіційною інформацією, їхній середній заробіток не має нічого спільного з середнім рівнем зарплати в Україні (від 3 111 грн у Тернопільській області до 6 900 у столиці - за даними Держстату за липень ц.р.). Але навіть така значна різниця непорівнянна з рівнем доходів у фрілансі: 25% фрілансерів отримують менше ніж
100 у.о. на місяць, і тільки 7% дотягують до 1 тис. у.о. Виходить, що для декого поки що йдеться не стільки про основний дохід, скільки про приробіток.

Однак, відповідно до законодавства, будь-який заробіток оподатковується. Фрілансери, навіть ті з них, хто був готовий сплачувати податки, власне, позбавлені такої можливості. У відкритому листі до президента, прем'єр-міністра, ВР, Кабміну та Нацбанку члени IT-спільноти констатували, що законодавство забороняє використовувати банківські рахунки фізосіб для ведення зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) - переказувати кошти від фріланс-бірж на рахунки ПП не можна через вимогу надати ЗЕД-контракт, але іноземні біржі їх не укладають. Загнані "в кут" підприємці вихлюпували емоції і на інтернет-форумах. Наприклад, O Polina написала: "Я зареєстрована як підприємець, але мені не вдається вмовити банк приймати чесно зароблені гроші через фріланс-біржу, я просто фізично не можу змусити адміністрацію фріланс-біржі вислати мені договір, який відповідає вимогам нашого українського законодавства".

НБУ пішов фрілансерам назустріч. За інформацією Нацбанку, для дотримання валютного законодавства IT-підприємцям і банкам, які їх обслуговують, достатньо інвойса про надання послуг, тобто окремого договору з "мокрою" печаткою більше не потрібно. Ось як прокоментував це заступник голови НБУ В.Рашкован:

"Цей крок є створенням безпрограшної ситуації для України: IT-підприємці зможуть більше зосередитися на своєму основному бізнесі, а не на бюрократії. Відповідно, ринок зростатиме внаслідок дерегуляції, і, як результат, ми побачимо зростання ВВП і приплив у країну валюти, яка ще недавно залишалася на рахунках в іноземних банках.

І ось тепер - пропозиція про оподаткування фрілансерів. З юридичної точки зору фрілансер в Україні вважається безробітним, і якщо він працює на себе, сам же має і податки сплачувати. Усе логічно, так роблять в усіх цивілізованих країнах. Як пояснює юрист А.Парфьонова, "поки заробітки невеликі, податкова вами може не зацікавитися, але рано чи пізно вас можуть притягти до адміністративної або навіть кримінальної відповідальності".

Немає сумніву, що жити зі сплаченими податками, звісно ж, надійніше і спокійніше. Та й зрозуміти заклопотаність нашої влади пошуком "додаткових" коштів теж можна: за даними аналітиків Мінекономрозвитку частка "тіньової" економіки досягла 47%, підскочивши за рік на 5-8%. Це означає, що в бюджет недонадходять податки, і якщо ситуацію не переломити, то криза може лише поглибитися. Отже, ініціатива в цілому логічна, але турбує її виконання...

Через це фрілансери й продовжують перебувати в стані тривоги, проводячи невтішні паралелі: сподівалися на реформу ЖКГ - отримали багаторазове збільшення тарифів, сподівалися на пенсійну реформу - отримали збільшення стажу роботи для жінок і злидарські пенсії, та й податкові новації поки що в основному зводилися до вигадування нових поборів та запровадження жорсткіших вимог. І чи не вийде так, що людина, яка відкрила особистий бізнес як фрілансер - платник податків, зрештою буде змушена поставити хрест на своєму "вільному плаванні"? Ось лише деякі думки форумчан із цього приводу: "оскільки влада не хоче боротися з нелегальними доходами (або хоче вибірково, тільки з жебраків), нічого доброго з таких ініціатив не вийде", "такий контроль нереальний", "одна річ - податок, а інша - стаж... а як зі стажем трудовим тоді бути?".

Здається, якщо вже держава намірилася "стригти купони" з доходів фрілансерів, то непогано було б топ-чиновникам докласти до цього хоч трохи розумних зусиль. Розробити чіткий пакет дієвих механізмів пенсійних нарахувань для "вільних працівників", організувати відкриття спеціальних кредитних ліній з пільговими (а не драконівськими) відсотками, створити низку центрів комп'ютерної, консультаційної, психологічної допомоги, запустити спеціальні портали для зручного пошуку замовників, забезпечити фрілансерам бодай мінімум гарантій оплати праці та реального захисту від недобросовісних замовників. Але... Набагато звичніше ставити "віз" попереду "коня", приголомшити людей з приватною ініціативою, поставивши перед фактом: мовляв, готуйте гроші, бо мусите сплачувати податки...