Минув рік після прийняття закону про обов’язкове страхування відповідальності власників транспортних засобів («автоцивіл»). Саме час підбити перші підсумки. Для цього Асоціація страхувальників України (АСУ) звернулася до Держфінпослуг і Моторного бюро (МТСБУ) із запитом про рівень виплат із цього виду страхування.
На думку зазначених організацій, дані про рівень виплат окремих страхових компаній є таємницею. Що ж так дружно приховують державна наглядова організація і комерційне об’єднання страхових компаній?
Духовна єдність
Рік тому, переконуючи громадськість у необхідності прийняття закону про «автоцивіл», його захисники наводили криваві аргументи про десятки тисяч щорічно травмованих на дорогах України, які унаслідок бідності держави потребують допомоги страхових компаній.
Нас запевняли, що за такими законами живе весь цивілізований світ і, звичайно ж, Європа, у яку ми так прагнемо.
При цьому страхові компанії переконували нас, що «автоцивіл» для них справа честі, а не прагнення заробити. Тим більше, що цей вид страхування є мало чи не збитковим.
Особливо відзначилися в питаннях честі апостоли українського страхового ринку.
Президент Ліги страхових організацій (ЛСОУ) Олександр Філонюк прогнозував, що збитковість від «автоцивілу» буде на рівні 125% (реальна збитковість у 2005 році виявилась усього 7,9%, тобто президент «помилився» у... 15,8 разу).
Президент МТСБУ Володимир Романишин лякав, що навіть при найбільш оптимістичному сценарії дефіцит його організації до кінця 2005 року може становити загрозливу суму — 480 млн. грн. (сьогодні про «дефіцит» МТСБУ мовчить, а страхові компанії замість дефіциту отримали прибуток у розмірі 92,1% із зібраних 417 млн. грн.).
Президент СК «Гарант-Авто» Юрій Лахно переконував, що до кінця другого року тариф буде збитковим (рівень виплат у цієї «збиткової» компанії 2005 року становив усього 6,1%, тобто тариф для неї виявився не збитковим, а завищеним у 10...15 разів, що дозволило компанії залишити собі 93,9% із зібраних 31,5 млн.грн.).
Президент СК «АСКА» Олександр Сосіс запевняв, що «автоцивіл» — це не вигадка страховиків, а цивілізована форма захисту постраждалих на дорогах. І Україна в цьому сенсі робить європейський крок (рівень виплат у цієї компанії, яка «прямує в Європу», становив у 2005 році усього 11,1%, тобто 88,9% із зібраних 19,9 млн.грн. компанія залишила не «постраждалим на дорогах», а собі).
Голова правління «Української транспортної страхової компанії» Галина Пішакова твердила: ті, хто каже, що страховики від «автоцивілу» матимуть великий прибуток, перебільшують (рівень виплат у 2005 році у цієї «неприбуткової» компанії становив усього 6,4%, тобто прибуток досяг 93,6% із зібраних 8,9 млн. грн.).
Усі ці прогнози поборників честі робилися під непідкупним наглядом голови Держфінпослуг Віктора Суслова, котрий, захищаючи інтереси громадян, таки змусив страхові компанії знизити тариф на кілька гривень (із 323,88 грн. до 291,49 грн.), чим забезпечив загальну точність розрахунку на рівні 0,003%, що є безпрецедентним для економічних розрахунків (результати 2005 року показали, що доктор економічних наук «помилився» приблизно в 10 разів, тобто на... 1000%).
Мабуть, саме за непідкупність і точність пана Суслова страхові компанії звернулися до президента України, захищаючи звільненого ним чиновника. Найбільш зворушливим у захисній епопеї є те, що чиновник, котрого захищають комерсанти, мав їх суворо контролювати.
Допомога на дорозі
Отже, 2005 року страхові компанії зібрали у водіїв у вигляді премій з «автоцивілу» 417 млн. грн., а виплатили постраждалим на дорогах усього 33 млн. грн. Таким чином, середній рівень виплат (відношення двох попередніх цифр) становив 7,9%, що приблизно в десять разів гірше, ніж у цивілізованій Європі.
Причому страхові компанії «Оранта», «Авіоніка», «Оранта-Січ», «Українська транспортна страхова компанія», «Гарант-Авто», «Українська пожежна страхова компанія», «Укргаз» і «Княжа», які входять в органи управління МТСБУ і визначають його політику, мають рівень виплат навіть нижче середнього (наприклад, у «Оранти», котра має 20% ринку, рівень виплат усього 7,1%, а у компанії «Княжа» при 4% ринку рівень виплат просто кумедний — 2,1%).
Гаряче прагнення страхових компаній захищати інтереси постраждалих на дорогах найкраще ілюструють страхові компанії «Остра» (Одеса), «Харківська муніципальна страхова компанія» і «Велта» (обидві із Харкова), «Остра-Суми» (Суми), «Укрнафтатранс» і «Добробут» (обидві з Києва), у яких рівень виплат перебуває в межах 0,2...2% (вдумайтеся, з кожних отриманих 100 грн. зазначені компанії виплачують з обов’язкового гостросоціального виду страхування аж 0,2 грн. або, у кращому разі, 2 грн., а решту 98...99,8 грн. кладуть собі в кишеню).
Інформація про рівень виплат іншими «благодійниками» наведена на сайті АСУ www.insurhelp.org.ua. Там також надається інформація про власників найвідоміших із згаданих страхових компаній (країна має знати своїх героїв).
Дивно, але при декларованій спрямованості «автоцивілу» на захист учасників дорожнього руху жодний із сотень опитаних АСУ громадян не знав про захисні можливості зазначеного закону і тому в принципі не міг ними скористатися.
До цілковитої відсутності інформації про «автоцивіл» можна додати двозначність багатьох положень цього закону, що дозволяє трактувати їх на користь страхових компаній, закритість інформації про заплановану рентабельність цього виду страхування, закритість інформації про методику розрахунку тарифів, відсутність якоїсь інформації про плани з централізованого ознайомлення громадян із захисними можливостями «автоцивілу» тощо.
Радісні очікування
При проштовхуванні закону про «автоцивіл» за доброчинною риторикою захисників прослизали дракулівські зауваження, але тоді їм значення не надали — поспішали в Європу.
Зокрема представник СК «ТАС» Валентина Зуєва шкодувала, що закон про «автоцивіл» не передбачає тюремного ув’язнення за відсутність поліса.
Автор закону про «автоцивіл», колишній нардеп Михайло Добкін (нині продовжує творити добро на посаді мера Харкова) обіцяв, що постарається зробити так, щоб водії побоювалися виїжджати без страховки.
Заступник начальника обласної ДАІ Юрій Мельник радів, що тепер у нього є юридичні підстави штрафувати хоч щодня.
Тепер ці насильницькі перспективи здобули реальну основу — у березні 2006 року МТСБУ і ДАІ підписали договір про співробітництво.
У договорі, звісно ж, для блага суспільства, передбачено, що об’єднання комерційних організацій в особі МТСБУ фінансуватиме роботу структурного підрозділу Міністерства внутрішніх справ, яким є ДАІ (мабуть, це черговий крок нової влади у боротьбі з корупцією).
З огляду на появу у пресі повідомлень про вбивства співробітниками міліції громадян, які їм не сподобалися, очікується, що збори премій з «автоцивілу» різко збільшаться.
Ну, здрастуй, довгоочікувана Європо!