Дилема взаємозаліку кредиту і депозиту

Верховний суд став на бік клієнтів проблемних банків.

Схоже, клієнтам проблемних банків трохи спростили життя. ВСУ ухвалив рішення, яке дозволяє враховувати кошти, розміщені на депозитах у рахунок погашення кредитів у цьому ж банку. У постанові в справі №3-773гс16 Верховний суд визнав законними дії іпотечних позичальників, які закривають свої кредити депозитами. По суті, вища судова інстанція країни дозволила те, проти чого послідовно виступав Фонд гарантування вкладів фізосіб (3) - взаємозалік між депозитом і кредитом. Правда, ВСУ визнав законним такий взаємозалік, тільки якщо в банк іще не введено тимчасову адміністрацію. Там уже може працювати куратор Нацбанку, і банк уже можна визнати проблемним, але, якщо в банку немає тимчасової адміністрації, схеми взаємозаліку є законними.

Останні кілька років змусили наших співвітчизників знову переконатися в нестабільності банківської системи України. Десятки фінансових установ за дуже короткий час припинили своє існування. Від того, що керівники НБУ називають ситуацію "оздоровленням", здоровішою банківська система чомусь не стає. Відтік депозитів населення з банків і відсутність у вітчизняних банкірів можливості забезпечити нормальне кредитування відбувається, зокрема, й через те, що заручниками проблемних банків стали як їхні боржники, так і їхні вкладники.

Юристи намагаються використати чинні закони для відновлення справедливості. Посилаючись на статті Цивільного кодексу, боржники купують борг банку в його кредиторів (вкладників), щоб мінімізувати свої втрати. Такі схеми офіційно схвалили господарські суди різних рівнів іще кілька років тому. Однак ФГВФО всі ці роки затято й послідовно боровся проти практики таких взаємозаліків. І досить часто юристи фонду вигравали суди. На допомогу ФГВФО виступає Закон "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який забороняє залік із моменту введення тимчасової адміністрації банку, в разі якщо такий залік може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів. Остаточну крапку в цьому спорі може поставити тільки Верховний суд. Але чи стане останнє рішення ВСУ остаточним і безповоротним, ще велике запитання.

Історія питання взаємозаліків

Уперше схеми обміну депозитів на кредити стали широко застосовуватися на початку 2009 р. Світова фінансова криза докотилася на той час і до України, низка банків перейшла в розряд "проблемних", а їхні клієнти не могли отримати свої депозитні вклади. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодовував на той час лише 50 тис. грн, і ніхто не міг дати гарантію, що депозити навіть на цю суму виплатять.

Позичальники проблемних банків виявилися не в кращій ситуації. Більшість кредитів (особливо іпотечних) тоді видавали в доларах США, і їх сума в гривневому еквіваленті зросла відразу вдвічі. До того ж деякі банки, намагаючись пом'якшити для себе удари кризи, піднімали ставки за раніше виданими кредитами або вимагали їх достроково погасити. Клієнти банків, зрозуміло, почали захищатися. Найбільш юридично підковані позичальники придумали і почали успішно проводити схеми взаємозаліків депозитів і кредитів.

Позичальник банку при такому взаємозаліку отримує можливість погасити (або значно зменшити) суму свого боргу перед банком. Власник же банківського депозиту, у свою чергу, може отримати свої гроші (нехай і з дисконтом 20–25%), не очікуючи початку виплат Фондом гарантування вкладів. Крім цього, взаємозалік практично безальтернативний, коли сума депозиту в ліквідованому банку перевищує гарантовану фондом суму компенсації (нині це 200 тис. грн) або якщо депозит оформлено на юридичну особу (фізичну особу-підприємця). У цьому випадку шанси отримати свій депозит у клієнта банку мінімальні.

У принципі, право на взаємозалік гарантує ст. 601 Цивільного кодексу, згідно з якою "зобов'язання припиняється взаємозаліком зустрічних однорідних вимог". Крім цього, ст. 606 ЦК окремо передбачає, що "зобов'язання припиняється, якщо в одній особі поєднуються боржник і кредитор".

Спираючись на ці статті ЦК, власник депозиту і позичальник одного й того самого банку укладають між собою договір відступлення права вимоги. В результаті позичальник отримує право вимагати від банку повернення йому суми чужого депозиту разом із відсотками і, відповідно, може звернутися в банк із вимогою оформити припинення зобов'язання за виданим йому кредитом через взаємозалік. На перший погляд, схема дуже проста і жорстко юридично обґрунтована.

Однак на практиці, у процесі здійснення взаємозаліку, клієнти банку з тимчасовою адміністрацією (а саме такі клієнти найчастіше зацікавлені в обміні депозиту на кредит) стикаються з проблемою: з моменту введення ТА всі розрахунки повинні відбуватися тільки в рамках процедури ліквідації банку, і всі зобов'язання банку заморожено. Як повідомляє сайт ФГВФО, погасити кредит за рахунок депозиту в проблемних банках можна лише "в межах суми, яка надійшла на рахунок під час дії тимчасової адміністрації".

Тільки через суд

Реально добровільні обміни депозитів на кредити у проблемних банках тривалий час узагалі не відбувалися. Все йшло через суд. Річ у тому, що якщо якийсь тимчасовий адміністратор або ліквідатор погодився б на взаємозалік, його могли б визнати винним у вимиванні грошей з банку і притягти до кримінальної відповідальності. Суди ж ухвалювали рішення на свій розсуд, іноді прямо протилежні одне одному. Багато юристів чекали, коли своє авторитетне слово скаже ВСУ.

Адже українські суди зобов'язані узгоджувати свою практику з рішеннями Верховного суду. Однак у нашій країні немає прецедентного права, і рішення ВСУ, попри прописаний у законах згаданий вище обов'язок, - усього лише рекомендація для судів нижчої інстанції. До того ж юристи знають, що навіть ВСУ в аналогічній справі іноді виносить прямо протилежне рішення.

"Постанова ВСУ посилює захист у судах клієнтів банку і дає надію на повернення депозитних коштів у розмірі більше ніж 200 тис. грн і погашення кредиту на вигідніших умовах. Однак ці позитивні можливості можуть так і не стати реальним інструментом і можуть бути знівельовані, оскільки наша судова система не зовсім прозора, - каже директор юридичної компанії "Софія" Ірина Гайдамачук. - Суд ухвалює рішення на свій розсуд, покладаючись на свої внутрішні переконання, а хто знає, які переконання в нього будуть завтра. Такі питання слід урегулювати на законодавчому рівні внесенням змін до Господарсько-процесуального кодексу. Рішення суду, а тим більше ВСУ, обов'язкове до виконання на всій території України, тому суди на сьогодні повинні лояльніше ставитися до клієнтів банку і приймати їхню сторону. Але, на жаль, минуло ще мало часу для узагальнення практики ухвалення таких рішень".

Крапки поки що не поставлено

ФГВФО як і раніше проти схем взаємозаліку, оскільки втрачає можливість отримати живими грішми всю суму кредиту. Мета чиновників - вкладникам виплатити менше, а з позичальників отримати більше. Тому вітчизняні юристи вважають, що фонд продовжить судитися у справах з такими схемами, попри нову постанову ВСУ.

"Фонд гарантування вкладів, на мою думку, і далі судитиметься з клієнтами банків у справах про взаємозалік "депозит-кредит", - вважає Ірина Гайдамачук. - Банк, який перебуває на стадії банкрутства або ліквідації і в який введено тимчасову адміністрацію, може виплатити кошти вкладникам у разі надання фондом гарантування цільової позики. Після цього фонд набуває право кредитора банку на всю суму, що підлягає відшкодуванню вкладникам такого банку. Для нього вигідна велика кількість вкладників, оскільки з цього випливає більша сума позики, яку потім треба буде повернути фонду як кредиторові. Або більша сума від реалізації заставного (іпотечного) майна, а це чималі гроші".

Інакше кажучи, говорити про те, що в питанні заліку суми депозиту в рахунок заборгованості за кредитом поставлено остаточну крапку, поки що рано. Однак у клієнтів усе ж таки з'явилося більше шансів виграти судовий спір і врятувати свої гроші. Головне - має бути витриманий термін і правильно оформлена процедура взаємозаліку між клієнтами банку. Не слід забувати, що (згідно із Законом про систему гарантування вкладів) залік зустрічних вимог, зокрема зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю сторін, комбінацією боржника і кредитора в одній особі після введення в банк тимчасової адміністрації як і раніше не допускається.