БАНКІРИ ВИЧІКУЮТЬ ЗА РІК КРЕДИТНІ СТАВКИ ЗНИЗИЛИСЯ НА ТРЕТИНУ І ЗУПИНИЛИСЯ

Рік коня, як і годиться цій благородній тварині, працьовито тягнув важкий віз економіки України. Швидких темпів досягти не вдалося, однак і топтання на місці теж не було. Основною «тягловою конячкою» економіки, як і в попередні роки, була вітчизняна банківська система. 2002-й для наших фінансистів був сприятливий. Показники банківської системи демонстрували стійку тенденцію зростання. Її капіталізація зростає, і сьогодні складає $1,5 млрд. Сукупний статутний капітал української банківської системи збільшився, за станом на 1 грудня 2002 р., на 20,8% і перевищив 5,5 млрд. грн. Основного перелому вдалося досягти в депозитно-кредитній сфері.

На сьогодні залучені кошти банків складають 85% від їхньої ресурсної бази. Депозити зросли до 25,5 млрд. грн. (на 37% порівняно з 2001 роком). При цьому внески фізосіб збільшилися на 60,1%, або майже на 7 млрд. грн. «Термінові» депозити фізосіб майже в 4,7 разу перевищують депозити до запитання. Частка ж депозитів юросіб за рік зменшилася з 48,03 (на 01.10.01 р.) до 42,48% (на 01.10.02 р.). Понад 50% у чистих зобов’язаннях займають депозити фізосіб у 16 банків, поданих у таблицях АУБ. Тоді як ще рік тому в рейтингу АУБ були присутні лише чотири банки з подібною структурою чистих зобов’язань. У наявності помітний прогрес в галузі розвитку фінансових взаємовідносин у країні й у зростанні довіри населення до банків. Приріст кредитів ось уже кілька років значно перевищує приріст валового внутрішнього продукту, і з початку 2002 року склав майже 34% (зростання ВВП — лише 4,1%). А середньострокові та довгострокові кредити лише у вересні–жовтні зросли на 1,9 млрд. грн., досягнувши на початок листопада 9,3 млрд. грн. І це при тому, що балансовий капітал усієї банківської системи України перебуває на рівні 8,8 млрд. грн.

Однак співвідношення обсягу кредитування до обсягу ВВП, за розрахунками Світового банку, у нашій країні складає усього 22,1%, а заборгованість по кредитах, виданих банками суб’єктам господарювання, — 27,8 млрд. грн. Викликає серйозні нарікання і частка довгострокових (інвестиційних) кредитів, яка у загальному обсязі кредитів складає лише 25%.

Головним досягненням року можна назвати серйозне зниження кредитних ставок при збереженні загальної стабільності і тенденцій зростання. За даними НБУ, середні відсоткові ставки за кредитами у гривні впали з 29,7 до 19,4%. При цьому було забезпечено зростання коштів населення в банках в умовах падіння середніх відсоткових ставок за депозитами у гривнях.

Боротьба за зниження ставок розпочалася практично з початку року. Уряд усіляко намагався натиснути на банківську систему, поставивши перед нею завдання щодо зниження вартості кредитів до 25%. Особливо гостро стояло питання про кредити аграріям. Однак психологічні й адміністративні заходи не справили на банкірів серйозного впливу. Інша річ — політика Нацбанку, який погодився вжити ринкових заходів для здешевлення вартості грошей. Протягом усього року НБУ знижував норми резервування і облікову та ломбардні ставки, одночасно зберігаючи непохитну стійкість гривні стосовно долара.

Одночасно головний банк країни успішно розширював монетарну базу, поповнював на міжбанку свої валютні запаси, викидаючи на ринок чималі гривневі кошти. Успіху цієї діяльності багато в чому сприяли експортери, які забезпечують перевагу пропозиції валюти над попитом практично протягом усього року.

Ці заходи, поряд із несподіваними для України дефляцією і реальним зростанням рівня доходів населення, призвели до того, що в другому півріччі банки стикнулися з явним надміром гривні. Необхідність зниження ставок стала життєво необхідною.

Кредитна активність банків особливо стала помітна в третьому кварталі поточного року: із загального приросту за дев’ять місяців у 8,2 млрд. грн. на третій квартал припадає 3,3 млрд. грн. Темпи зростання кредитного портфеля банківської системи (30,6% на 1 жовтня) стабільно перевищували темпи зростання чистих активів (24%).

Банкіри не забувають і про свою рентабельність. «У минулі роки різниця між вартістю залучення та розміщення коштів складала 8—9%, нині ж ми працюємо при кредитуванні в гривні на спреді в 10% — це досить великий зазор. Дорогі депозити минулого року, що залучаються нами на рівні 22—23%, заміщуються сьогоднішніми дешевшими внесками. Ми залучаємо внески в нацвалюті за ставкою 15,8% річних», — зазначив голова правління АППБ «Аваль» Олександр Деркач.

Втім, фінансисти вже нині попереджають підприємців про те, що припинили здешевлювати кредити. За прогнозами банкірів, середня вартість кредитів на ринку вирівняється, зупинившись на рівні 20—24% річних. Тривалість наданих позик залишиться старою: середнім терміном кредитування залишиться шість-дев’ять місяців, максимальні можливості банківських установ — до трьох років.

Напередодні нового року банки традиційно стимулюють залучення коштів вкладників за допомогою розіграшів призів, підвищених депозитних ставок, святкових депозитів. Однак новорічно-різдвяні акції в переддень 2003-го не були настільки масштабними. Причина все та ж — надлишок короткострокових гривневих ресурсів. Більшість банків, особливо великих, швидкими темпами знижують ставки по депозитах із метою уникнути надлишкової ліквідності. А Промінвестбанк, наприклад, узагалі відмовився від прийому коштів на гривневі депозити. У цій ситуації святкові акції для населення мають на меті не стільки збільшити обсяг коштів на депозитних рахунках фізосіб, скільки зміцнити свій імідж в очах вкладників.

Надлишок гривні в банках призвів і до практичного провалу спільного наміру НБУ й уряду щодо рефінансування банків під інвестиційні (інноваційні) кредити великим підприємствам. Зараз на ресурсному ринку банк може купити дешевші короткострокові ресурси і заробити на маржі більше, аніж за рахунок залучення довгострокових коштів Нацбанку.

До речі, до недоробок Національного банку 2002 року слід віднести те, що протягом року так і не було створено простого і дієвого механізму рефінансування банків.

За рахунок власних коштів фінансистам поки вдається демонструвати позитивну динаміку в кредитуванні. Питома вага проблемних кредитів (прострочених і сумнівних) у кредитному портфелі українських банків зменшилася з початку року з 5,8 до 5,0%. Банки намагаються видавати більше кредитів у національній валюті — позначається надлишкова ліквідність.

При цьому банкіри демонструють іноді чудеса щедрості, особливо стосовно надійних клієнтів. Наприклад, «Аваль» за рахунок своїх коштів наприкінці року видав кредит залізниці в 100 млн. грн. на три роки під 14% річних.

Також «Аваль» перед новорічними святами (уже традиційно) знизив кредитні ставки до 18% річних для підприємств роздрібної й оптової торгівлі зі швидким оборотом капіталу і стабільним фінансовим станом.

Надлишок ресурсів висвітлив ще одну проблему — брак дійсно надійних платоспроможних позичальників. Тобто банкам найчастіше просто нікуди вкладати гроші, навіть під низький відсоток. Цим пояснюють несподіваний попит у банків на не дуже вигідні державні цінні папери. Тому найбільш прогресивні банки серйозну увагу звернули на споживче кредитування, намагаючись у найкоротші терміни застовпити цей ринок. Якість кредитного портфеля фізосіб у банках, як правило, у кілька разів перевищує якість портфеля юросіб. Найбільше від цієї ситуації виграють споживачі. Постійно поліпшуються умови для придбання в кредит житла (як на первинному, так і на вторинному ринку нерухомості). Терміни кредитування на купівлю житла тепер складають до 10 років. Ставки за кредитами на купівлю житла знизилися під кінець року до 13% за валютними кредитами і до 21—22% — за гривневими. Мінімальний внесок — до 25% вартості квартири.

Мінімальний розмір початкового внеску покупців побутової техніки і комп’ютерів на виплат знизився протягом року з 60 до 10% вартості. Кредит дається без застави на термін до одного року, причому ставка може скласти до 20—25% річних на залишок заборгованості.

Тенденції до зниження ставок збережуться й 2003 року. Однак характер кредитної політики банків залежить від загальної фінансової ситуації і цілого ряду як економічних, так і політичних чинників. Ефективна грошова політика, що проводиться Нацбанком та його керівником, дозволила за останні роки зміцнити банківську систему, стабілізувати ситуацію на фінансовому ринку. Проте говорити про системний характер позитивних змін ще рано. І тому сам факт зміни керівництва НБУ може стати дестабілізуючим для ринку чинником.

З 5 грудня Нацбанк знизив облікову ставку до рекордно низьких 7% річних, а також здійснив зниження з 9 до 8% ломбардної та річних ставок. Рішення НБУ про зниження ставки рефінансування ухвалено в контексті тенденції здешевлення довгих кредитних ресурсів. Банкіри звертають увагу на той факт, що зниження дисконтної ставки збіглося за часом із затвердженням Кабміном умов випуску нових довгострокових державних облігацій (ДДО) внутрішньої позики з терміном обігу понад п’ять років. Одним із додаткових стимулів купівлі держоблігацій вважається можливість отримання рефінансування під заставу ДДО.

Крім того, відповідно до постанови НБУ, починаючи з 9 грудня вітчизняним фінустановам дозволяється враховувати 50% усіх готівкових коштів, наявних у їхніх касах, для покриття обов’язкових резервів. У банків з’являється можливість заморожувати менше коштів на кореспондентських рахунках. Найвідчутнішим дане нововведення стане для великих банків — вони мають розгалужену філіальну мережу, яка передбачає чималі залишки в касі. Після застосування нової постанови НБУ у невеликих фінансових установ норма резервування зменшиться в середньому на 5%, у великих — на 20—25%.

Після вивільнення ще частини коштів із резерву банки, раніше не здатні здешевлювати вартість своїх кредитів, почнуть наближати свої ставки до нинішнього орієнтира — 16—18% річних у гривні. Найоптимістичніший прогноз, який провіщають банкіри: ставки в гривні (при збереженні її стабільності) наблизяться протягом року до валютних ставок. Щоправда, поки ці прогнози виглядають дещо фантастичними.