В Україні збираються узаконити лобіювання. Основний тягар покладуть на НАЗК

В українському парламенті втретє збираються підняти питання про узаконення лобіювання - спробу переконати когось із органів публічної влади, як правило, обраного члена уряду чи парламенту, підтримати закони чи підзаконні акти, які надають або створюють перевагу певній організації чи галузі. Такий закон потрібен для врегулювання різного роду впливів, включаючи перш за все фінансовий «тиск» під час ухвалення політичних рішень державної ваги, але виконання його на практиці може мати великі корупційні «прогалини», пише у своєму матеріалі «Лобіювання в Україні: to be or not to be?» голова правління StateWatch Олександр Лємєнов.

Експерт зазначає, що уряди різних країн намагаються врегулювати лобіювання організованих груп (компаній, асоціацій, фінансово-промислових груп тощо) для запобігання політичній корупції, встановлюючи критерії прозорості щодо можливого незаконного впливу зазначених суб’єктів.

Саме тому у США, Франції, Німеччині, Італії, Ізраїлі та низці інших країн впроваджено інститут лобіювання. Типовим у їхніх правових рішеннях є створення публічного реєстру лобістів, куди вносяться основні дані про суб’єкта лобіювання, напрям його діяльності, клієнтів і таке інше.

В Україні подібні законодавчі ініціативи реєстрували у парламенті у 2017 та 2020 роках, але далі реєстрації та суспільного обговорення вони не пішли.

На разі ж існує законопроєкт із лаконічною назвою «Про доброчесне лобіювання», який планують зареєструвати у Верховній Раді.

«Дія проєкту закону «Про добровільне лобіювання» має поширюватися на відносини, що виникають під час лобіювання між, цитую, «бенефіціаром, клієнтом, суб’єктами лобіювання та об’єктами лобіювання, під час набуття та припинення статусу суб’єкта лобіювання, а також під час здійснення державного нагляду у сфері здійснення лобіювання», - зазначає Лєменов.

При цьому до лобіювання не можна буде залучати дипломатичні представництва, ЗМІ та релігійні організації.

Предметом лобіювання не зможе бути нормативно-правовий акт щодо звуження існуючих прав і свобод людини, нацбезпеки та оборони, цілісності і недоторканності держави, питання порушення територіальної цілісності України, а також впливати на внесення змін до законодавства з питань виборів і референдумів, а також свободи світогляду і віросповідання.

Лобіювати не можна буде судове рішення, включаючи офіційну позицію Конституційного суду України та індивідуальні акти.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Антикорупційна експертиза законопроєктів від НАЗК: чому цей процес такий важливий?

Регулятором цього процесу має стати Національне агентство із запобігання корупції, яке має затвердити Кодекс етичної поведінки лобіста та створити Реєстр прозорості для збирання, накопичення, обліку, відображення та надання інформації про здійснення лобіювання.

«Внесення відомостей до зазначеної бази даних буде безоплатним. Безумовною вимогою до реєстру стане повна інформація про суб’єкта лобіювання. Але частина інформації, що підпадає під захист персональних даних, буде з обмеженим доступом. Також врегульовано момент із подачею звітів, які мають щоквартально надходити в електронній формі», - розповідає про особливості майбутнього законопроєкту Лєменов.

При цьому він зазначає, що будуть і обмеження – щодо клієнтів і бенефіціарів, які репрезентують державу-агресорку.

«Вочевидь, відстеження теж ляже на плечі співробітників НАЗК. За порушення вимог, заборон та обмежень, визначених законом про доброчесне лобіювання в Україні, проєктом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність», - пише експерт про глибину  відповідальності.