Уже півтора року минуло, як уряд прийняв постанову №432 від 2 травня 2023-го, яка не тільки полегшує громадянам України внесення до електронного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП) права на таке майно, а також уперше дозволяє вносити до ДРРП права на майбутнє майно (тобто незавершені будівництвом квартири або будинки) без втручання в цей процес державного реєстратора. Проте проблем із реєстрацією не поменшало.
Реєстр можливостей
Постанова №432 внесла зміни, які регламентують правила реєстрації в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно в Україні.
І тут слід обов’язково зауважити, що сам електронний реєстр Міністерство юстиції веде тільки з 1 січня 2013 року, тому нерухомість, яку було придбано, інвестовано або успадковано до цієї дати, потрапляє до цього реєстру лише в двох випадках:
- у разі здійснення з цією нерухомістю угод будь-якого характеру (тільки якщо угода укладалася після початку ведення електронного реєстру);
- у разі добровільного самостійного внесення громадянином прав на майно до реєстру.
Чому важливо вносити відомості про права власності до електронного реєстру? Передусім тому, що якщо інформація перебуває в електронному реєстрі, то її елементарно не буде втрачено. Адже якщо загубити паперові носії, то їх не завжди можна буде після цього відновити, хоча БТІ усе ще зберігають паперові копії. Але у нас війна, і де гарантія, що туди не прилетить? Де гарантія, що не прилетить у домівку, де ви зберігаєте паперову копію, і її буде знищено? А головне, для подачі заяви на відшкодування вартості пошкодженого чи знищеного майна обов’язково потрібна виписка з ДРРП. Така виписка може знадобитися й для інших цілей, тому перебування інформації в електронному реєстрі прав на нерухомість сьогодні вкрай необхідне.
Як здійснюється реєстрація? Тепер реєстрація відбувається набагато простіше, ніж раніше. Нині ви можете звернутись у ЦНАП, до державного реєстратора або нотаріуса. Хоча потрапити до реєстратора буває досить важкувато, бо вони перевантажені, а до нотаріуса дорогувато.
Зазвичай для реєстрації прав через ЦНАП громадянину потрібно подати спеціальну заяву.
Типи заяв:
- про державну реєстрацію прав;
- про виправлення технічної помилки, відомостей у Державному реєстрі речових прав;
- про виключення з Державного реєстру речових прав відомостей про поновлення договору;
- про скасування;
- про заборону вчинення реєстраційних дій;
- про відкликання заяви;
- про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна;
- інший.
Переваги реєстрації прав власності в ДРРП
Перше, що варто зауважити, це здешевлення послуг реєстрації порівняно із внесенням нерухомості до ДРРП нотаріусом перед підписанням угоди купівлі / продажу. Важливо також зрозуміти, що доки ви не продаєте нерухомості, то вносити права на неї до держреєстру необов’язково. Разом із тим жодні дії з нерухомістю неможливі, якщо її не зареєстровано в електронному реєстрі. Зокрема, не можна отримати компенсації за знищене або пошкоджене майно, не можна його передати в заставу під кредит тощо.
Друге — це зменшення навантаження на реєстраторів, особливо щодо прав на майбутні об'єкти, які тепер просто «підтягуються» з іншого реєстру без участі реєстратора.
Третє — це підвищення ступеня захищеності прав осіб на нерухоме майно, оскільки неможливо провести реєстрацію за сфальсифікованими документами (недоброчесних нотаріусів ми виключаємо, крім того, приклади з недоброчесними нотаріусами включали досить великі об'єкти нерухомості).
Четверте — можливість отримати компенсацію у разі знищення паперових документів. Понад те, паперові документи більше не потрібні, тому не варто нервувати, що з ними щось станеться.
П'яте — можливість реєстрації в ДРРП прав на майбутню нерухомість, тобто прав на незавершений об'єкт нерухомості, що унеможливить його продаж двічі або тричі, як це сталося в «Еліта-центр», що спричинило один із найбільших шахрайських скандалів на ринку нерухомості.
Нерухомість на непідконтрольній території
Утім, процес внесення об’єктів у ДРРП рухається не дуже швидко. За оцінками експертів, на сьогодні до електронного реєстру внесено права на близько 10–15% об’єктів нерухомості від їхньої загальної кількості. Тобто зрозуміло, що громадяни не поспішають цього робити. Чому?
На те є кілька причин. І найголовніша полягає в тому, що власники часто не розуміють, чому треба внести права на свою нерухомість до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Вони вважають, що права в них є і втратити їх просто неможливо. Вони не знають, що процедура реєстрації сьогодні досить нескладна, треба тільки звернутися до найближчого ЦНАП, звичайно, прихопивши із собою документи, що посвідчують особу власника (чи особи всіх власників), та документи на майно — квартиру, або паркінг, або іншу (наприклад нежитлову) нерухомість.
Не будемо згадувати шахраїв, які добре навчилися підробляти документи, крім них причин вистачає. Вони всі перелічені вище. Особливо це стосується тих, хто надбав права на нерухомість до 2013 року і ця нерухомість розташована нині досить близько до лінії фронту.
Не слід також забувати й про те, що на сьогодні можливість отримати компенсацію поширюється навіть на те майно, що перебуває на непідконтрольній території, але для цього воно знову ж таки має бути внесеним до електронного реєстру.
І останнє. Не слід розраховувати на те, що в статті можна перелічити всі реєстраційні випадки й документи. Натомість усі вони є в нормативно-правовому документі — постанові Кабінету міністрів. А в статті наведено тільки найпоширеніші випадки.