Національне агентство із запобігання корупції з 2020 року активно працювало над створенням Державної антикорупційної стратегії, однак повністю зупинило роботу над розробкою програми розвитку власного органу та контролю його процесів, пише у матеріалі «Підсумки зовнішнього аудиту НАЗК: стратегічний провал інституції чи Новікова?» редактор відділу політики Інна Ведернікова.
За останні кілька років НАЗК під керівництво Олександра Новікова виконувало свої безпосередні зовнішні функції – перевірки декларацій і способу життя чиновників усіх рівнів, а також усебічну організацію системи запобігання корупції в органах державної влади. При цьому команді ще й довелось протистояти кільком зазіханням з боку органів державної влади на антикорупційну діяльність.
Так, у жовтні 2020 року Конституційний суд скасував низку повноважень НАЗК, зокрема фінансового контролю над активами та інтересами державних службовців, що підірвало правову базу в сфері боротьби з корупцією та спричинило закриття численних кримінальних і адміністративних проваджень щодо ймовірних корупціонерів.
В тому числі завдяки жорсткій позиції НАЗК і тиску громадськості, кримінальну відповідальність за недостовірне декларування парламент повернув менш ніж за два місяці. Хоча і не в повному обсязі.
Іншими викликами стали зупинка фінансової звітності партій на початку 2020 року через пандемію коронавірусу та скасування декларування та перевірок декларацій чиновниками та політиками з початку 2022 року через повномасштабне вторгнення РФ. І ці проблеми вдалось вирішити лише 5 вересня 2023 року, коли парламент проголосував за повернення попередніх норм. Щоправда з поправками, які ще на рік закривають дані про доходи декларантів.
При цьому команда НАЗК ще й напрацювала Державну антикорупційну стратегію, яку Комісія з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності НАЗК оцінила доволі високо.
Як зазначило джерело в НАЗК, над Антикорстратегією працювали в максимально інклюзивний спосіб, залучали міжнародних експертів, громадські організації.
«Це був дуже тривалий, але важливий процес. Проблема лише в тім, що стратегія виявилася не на 100 відсотків актуальною, оскільки її довго не ухвалювала ВР. Це спробували скоригувати в програмі, над якою разом із НАЗК працювали 15 робочих груп, але її затвердження також демонстративно гальмували. Парламент спізнився на рік, а потім іще на два місяці спізнився Кабмін», - зазначив співрозмовник Інни Ведернікової.
«Зрештою програму до державної стратегії на 2021–2025 роки було ухвалено лише в березні 2023 року. Й це вже не дивує, чи не так? Адже реальне ставлення будь-якої влади до боротьби з корупцією варто шукати не в гучних прожектах, що спираються на піар і популізм, а в конкретних рутинних діях влади. Котра, як зазвичай, на роки розтягує те, що має бути ухвалене максимально швидко. В цьому — ще один виразний меседж аудиторів НАЗК до українського суспільства: дивіться та шукайте глибше. Вчасно помітити ризики й запобігти появі корупції завжди легше, ніж потім довести вже скоєний злочин і покарати за нього», - пише авторка.
Водночас вона підкреслює, що агентство, надто захопившись розробленням державної стратегії, 2020 року повністю забуло про власну, що й позначилось на якості його роботи.
«На думку аудиторів, «НАЗК має змістити акцент із періодичного планування антикорупційних заходів на створення дієвої системи внутрішнього антикорупційного контролю в кожному державному органі». А з внутрішнім контролем, як ми вже встигли з’ясувати, усередині самого НАЗК — великі невирішені проблеми. Це саме про те, що, вимагаючи ідеальної чистоти від інших, вимий підлогу в себе вдома», - наголошує журналістка.
Нагадаємо, в липні міжнародні експерти Комісії з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності НАЗК підготували оцінку роботи структури в 2020-2021 роках. Комісія "утрималася від того, щоб зробити висновок про ефективність" антикорупційного агентства. Були зауваження, зокрема, до прозорості, організації та кадрових рішень.
Зокрема, як йдеться в матеріалі Інни Ведернікової, на початку повномасштабного вторгнення Росії НАЗК спалило всі документи щодо перевірки доброчесності своїх працівників.