Національне агентство з питань запобігання корупції, яке має стежити за чистотою декларацій чиновників та патронувати антикорупційні підрозділи в інших органах державної влади, будучи, за визначенням, кадровим прикладом, м’яко кажучи, таким не є. Про це пише редакторка відділу політики ZN.UA Інна Ведернікова у тексті "Підсумки зовнішнього аудиту НАЗК: стратегічний провал інституції чи Новікова?", посилаючись на результати зовнішньої незалежної оцінки ефективності діяльності НАЗК в 2020-2021 роках, проведеної міжнародними експертами.
"Ми чудово пам’ятаємо, як ковід став зручним приводом оскопити реформу державної служби: конкурси на посади держслужбовців було скасовано. Війна лише закріпила завоювання влади, що дозволила собі в ручному режимі з корупційними та якими завгодно ризиками утрамбувати міністерства й відомства «своїми» людьми. Кількість скандалів, які ми зараз спостерігаємо, зокрема й в оборонній сфері, є цьому підтвердженням", – зазначила журналістка.
Щодо політики НАЗК, то зауваження з боку міжнародних аудиторів викликало положення про відкритий конкурсний добір до складу органу від 2020 року. Йдеться про питання "порядку проведення спеціальних конкурсів, формування складу комісії, проходження співбесіди на доброчесність".
По-перше, НАЗК не публікувало на своєму сайті результати тестування та список кандидатів, які пройшли до наступного етапу конкурсу. Замість затвердження одного переможця, комісія пропонувала голові агентству Олександру Новікову три кандидатури на вибір. Водночас, кількість членів і склад конкурсної комісії були невизначеними, що свідчить про надмірну дискрецію.
Аудитори заявили: "З одного боку, це створювало ризики зміни особового складу або кількості комісій для кожного конкретного конкурсу, й у такий спосіб вплив представників Громадської ради при НАЗК у конкурсній комісії в окремих випадках міг бути ослаблений. З іншого, така практика потенційно давала змогу створювати спеціальні конкурсні комісії під конкретні конкурси".
По-друге, положення визнає засідання комісії правомочним за участі "більш як половини загального складу", а рішення – ухваленим, "якщо за нього проголосувала більшість присутніх на засіданні". Тобто менш як половина складу конкурсної комісії потенційно може затвердити рішення з будь-якого питання, що, на думку авторки статті, є нонсенсом.
По-третє, Національне агентство з питань запобігання корупції переважно не проводило відкритих конкурсів на посади глав структурних підрозділів, орган зловживав процедурами переведення замість відкритих конкурсів. Міжнародні експерти також отримали "конфіденційне повідомлення про приклади, що свідчать про недостатню неупередженість членів конкурсної комісії під час проведення певних відкритих конкурсів".
"Водночас голова НАЗК у лютневому інтерв’ю ZN.UA, анітрохи не бентежачись, заявив, що «реформа держслужби зараз практично не працює. І єдина інституція в державі, де ще тривають конкурси, – це НАЗК».
Усю систему управління Новікова шито білими нитками. Підсумовуючи, зазначимо, що «Управління та організаційна спроможність Національного агентства» – єдиний об’єкт оцінки аудиторів, що набрав лише 48% «плюсів», отримавши, по суті, оцінку «незадовільно» (дивіться 9-й об’єкт критеріїв)", – наголосила Інна Ведернікова.
У тексті "Підсумки зовнішнього аудиту НАЗК: стратегічний провал інституції чи Новікова?" також йдеться про те, як Національне агентство із запобігання корупції на початку повномасштабного вторгнення Росії спалило всі документи щодо перевірки доброчесності своїх працівників.