Військова ортодоксальність говорить, що армія, яка наступає і б'є по укріпленому ворогу, повинна починати з повітряних обстрілів, за якими слідує нищівний наземний штурм під прикриттям гармат. В України було можливості зробити все саме так.
«Не маючи потужних військово-повітряних сил, армія Києва намагається здійснити подвиг, на який мало хто з сучасних військових наважиться: витіснити російські війська, які місяцями окопувалися і готувалися до довгоочікуваного наступу України», - пише Wall Street Journal.
Видання пише, що перші українські невдачі на фронті свідчать про те, що цього разу наступ буде довгим і смертельно небезпечним. Повторення розгрому російських військ у Харківській області наприкінці минулого літа очікувати не варто.
«Це мало бути важко зробити. Російські війська готувалися протягом тривалого часу. Вони навчилися на своїх помилках у Харкові», - сказав старший науковий співробітник Інституту зовнішньополітичних досліджень Роб Лі.
Wall Street Journal пише, що боротьба, яка розгортається зараз, за своєю суттю - це битва готовності. Обидві сторони з середини минулого року накопичували зброю, війська і зміцнювали оборонні позиції перед вирішальним моментом. Україна отримала від своїх західних союзників сучасну зброю і бронетехніку на мільярди доларів. Москва, тим часом, мобілізувала понад 200 тисяч солдатів, вирила окопи і підготувала вогневі позиції, щоб зупинити українських солдатів. Найважливіше те, що російські війська встановили мільйони наземних мін, деякі з яких були розгорнуті за допомогою мінно-вибухових ракет, випущених з мобільних пускових установок.
На початку цього місяця український підрозділ на новітній американській та європейській техніці наїхав на одне з таких мінних полів, що вивело з ладу кілька танків і бойових броньованих машин. Інші підрозділи зазнали повітряних атак з боку російських вертольотів і ракет, запущених як з повітря, так і з землі.
Зіткнувшись з невдачами в пробних атаках, українське командування в останні дні в багатьох місцях призупинило просування, щоб переглянути свою тактику. За словами українських чиновників, принаймні частина пошкодженої техніки була відновлена.
«Не маючи переваги в повітрі, Україна намагається знизити боєздатність російських військ, завдаючи ударів по їхніх запасах і центрах командування з великої відстані, останнім часом використовуючи крилаті ракети Storm Shadow, які передала Велика Британія. Київ з великим успіхом застосував цю тактику минулого року, використовуючи американські ракетні установки HIMARS для ураження російських вузлів і підриву боєздатності ворожих військ», - йдеться в статті.
Наприкінці минулого року Україна повернула собі південне місто Херсон після того, як методично знищила російські лінії забезпечення, а також відрізала російські війська від підкріплення. Херсон був унікально вразливим через своє розташування на злитті двох річок. Незважаючи на це, облога тривала місяцями. Сьогоднішні українські об'єкти не настільки вразливі для штурму, як Херсон, що ускладнює завдання для Києва.
Українські сили можуть досягти успіху в прориві російських ліній тільки в тому випадку, якщо спочатку виснажать їх, - вважає професор стратегічних досліджень в Університеті Сент-Ендрюса в Шотландії Філліпс О’Брайен.
«Оскільки вони не мають панування в повітрі, вони не можуть просто прориватися, захищаючи свою бронетехніку попереду. Це дуже жорстока фаза», - сказав він.
Щоб підвищити свої шанси на успіх, Україна працює над тим, щоб розтягнути російські війська і випробувати реакцію Росії. Протягом останніх тижнів українські сили здійснювали атаки по всій лінії фронту: від російського Бєлгорода на півночі до життєво важливого залізничного вузла для окупаційних російських військ в Токмаку. Українське командування заявило в неділю, що знищило великий російський склад боєприпасів на окупованій території поблизу Кримського півострова, який Росія окупувала в 2014 році.
Україна також завдала удару по російських військах у Бахмуті, за захоплення якого Москва боролася майже 10 місяців. Коли російські війська зайняли центр міста кілька тижнів тому, українські сили, які відійшли на навколишні висоти, почали їх штурмувати. Ця битва втягує все більше російських солдатів, які в іншому випадку могли б утримувати оборонні лінії. За оцінками аналітиків НАТО, Росія втратила близько 100 тисяч своїх бійців в районі Бахмута.
«Російські сили в Бахмуті здаються дуже, дуже втомленими, якщо не виснаженими», - сказав високопосадовець НАТО.
В інших місцях українські війська, включаючи підрозділи спеціального призначення, шукають слабкі місця в російській обороні. Навіть просування, яке не прориває російські лінії, може допомогти українським стратегам.
Спостерігаючи за реакцією російських військ і розуміючи, звідки з'являються війська у відповідь, українські командири можуть визначити нові цілі для ураження з далекобійної зброї. Радіозв'язок між росіянами також може допомогти Україні знаходити цілі і потенційно отримувати розвіддані з поля бою.
«Проте будь-яка перевага України над російськими силами в обороні з точки зору людського фактору, такого як виснаження або мотивація, може бути нівельована російською перевагою у фізичній обороні, повітряній силі або інших засобах, таких як засоби радіоелектронної боротьби. Це сильна сторона Москви. А наземні міни можуть виявитися особливо ефективними для Росії», - пише видання з посиланням на західних чиновників.
Зрештою, майбутні битви будуть залежати від того, яка сторона краще підготується, - кажуть експетти. Старший радник Центру стратегічних і міжнародних досліджень Марк Канчіан порівняв нинішню ситуацію з битвою за Курськ під час Другої світової війни. Навесні 1943 року нацисти, що наступали, і радянські війська в обороні знали, що десь у цьому регіоні вони зійдуться в битві, і обидві сторони підготувалися. Коли Німеччина почала наступ, стало зрозуміло, що вона чекала занадто довго. А радянські війська зміцнювалися швидше. Тоді Москва виграла битву, яка стала найбільшою танковою битвою в історії.
Схожим чином Київ і Москва покращували свої позиції протягом останніх місяців, тому майбутня битва перевірить, «хто стає сильнішим швидше», - сказав Канчіан. На його думку, перевага, ймовірно, буде на боці Києва. Втім, американський експерт додав: «Я хвилююся за Курськ».