До жовтня 2019 року можна було декларувати тільки те, чим користуєшся станом на день декларування. Щоб обійти це, чиновники в кінці грудня їхали кудись відпочивати і стверджували, що у них немає в користуванні ніякого майна, розповів глава НАЗК Олександр Новіков у своєму інтерв'ю ZN.UA.
Однак Верховна Рада частково вирішила цю проблему, передбачивши в законі про запобігання корупції декларування майна, яке використовується не тільки 31 грудня, а й половину звітного періоду. Тобто 183 дня. Таким чином, на думку Новікова, держслужбовцям стало важче переписувати своє майно на друзів і родичів.
«З'явився часовий люфт, який дозволив агентству фіксувати факт довгострокового користування машиною, будинком або іншими активами. Крім того, з'явилася можливість зробити неефективним переписування майна на інших осіб. Користуєшся півроку Maserati, записаним на маму-пенсіонерку, - отримай протокол про корупцію. Законодавець удосконалив закон, а ми - свої практики», - розповів він.
На пасаж журналіста про те, що таке можливо тільки під час моніторингу способу життя чиновника, Новіков відповів, що НАЗК ще з 2017-го року мало право здійснювати такий моніторинг. Він передбачає аналіз відповідності способу життя декларованим доходам.
«Скільки витрачає, на чому їздить, в яких ресторанах харчується (держслужбовець - ред.)? Причому це не слідчі дії, у чому нас намагаються звинуватити, а робота саме з відкритими джерелами. У ході моніторингу ми, наприклад, можемо зафіксувати, факт спільного проживання і визнати розлучення фіктивним. І тоді це буде вже кримінальне провадження за недекларування майна фактичної дружини. За бажання все це легко перевіряється і доводиться слідчими діями вже детективів НАБУ», - розповів глава НАЗК.
Однак вперше НАЗК скористалося цим інструментом тільки восени 2020 року, коли моніторинг був здійснений щодо депутата Іллі Ківи і ще восьми осіб.
За словами Новікова, за результатами моніторингу декларації Ківи і Гринчака (начальник Департаменту кіберполіції України - Авт.) були відправлені на повну перевірку. Однак через два тижні КСУ прийняв своє скандальне рішення через що НАЗК заборонили не тільки перевіряти декларації, а й проводити моніторинг способу життя.
Новіков зазначив, що стосовно механізмів перевірки декларацій також існує чіткий порядок.
«Існує чіткий порядок - чиї декларації ми повинні перевірити в першу чергу. По-перше, це топ-чиновники: президент, прем'єр-міністр, міністри, їх заступники, судді вищих судів. По-друге, всі подані декларації «відсіваються» системою логічного і арифметичного контролю. Тобто комп'ютер оцінює кожну з майже мільйона декларацій на наявність корупційних ризиків, - сказав глава НАЗК. - «Декларації з найбільш високими ризиками ми беремо в перевірку. По-третє, ми отримуємо звернення від громадськості і журналістів про підозри в неправдивих даних в деклараціях посадових осіб. На підставі цих заяв також беремо декларації в перевірку».
У НАЗК не робили точної оцінки, скільки декларацій можна піддати повній перевірці за рік, але, за словами Новікова, це можуть бути декларації кілька сотень людей.
«Якщо для моніторингу способу життя було доведено, що чиновник справді живе невідповідно до своїх достатків - його декларація теж йде в повну перевірку. При цьому перевірку комп'ютером проходять всі декларації », - уточнив Новіков.
Нагадаємо, в липні 2020 року НАЗК почало здійснювати моніторинг способу життя чиновників. Прогнозувалося, що це допомогло б виявити тих, хто задекларував скромни стан і одночасно користується люксовими автомобілями, купує маєтки і отримує цінні подарунки.
Проведення НАЗК моніторингу способу життя передбачено законом України «Про запобігання корупції». Відділ, який повинен був виконувати цю вимогу закону, існував в структурі НАЗК і раніше, однак на практиці заходи з моніторингу способу життя не проводилися.
27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням членів парламентської фракції проросійської «Опозиційною платформи - За життя» щодо відповідності Основному Закону низки положень антикорупційної реформи.
КСУ скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування суддів, чиновників і депутатів, а також позбавив НАЗК багатьох повноважень НАЗК. При цьому відновлення кримінальної відповідальності новим законом не повернуло ситуацію в початкову точку.
Чому після удару Конституційного суду і «повернення» повноважень Національному агентству по запобіганню корупції (НАЗК) чиновникам легше приховати доходи і заплатити штраф, ніж показати активи? Чи потрібно відкривати порядки декларування працівників спецслужб? Хто заблокував можливість моніторингу способу життя суддів? Чому депутати не повертають відповідальність суддів за завідомо неправосудні рішення? Хто в парламенті прийняв викривачів за «стукачів»? Як зламати політичну корупцію і допомогти партіям піти з-під впливу олігархів?
Про це та багато іншого читайте в другій частині інтерв'ю Інни Ведернікової з главою НАЗК Олександром Новіковим. Перша частина інтерв'ю з Олександром Новіковим тут.