Судова реформа, як і реформи децентралізації та адміністративно-територіальна, - одна з найважливіших для України, вважає посол Німеччини в Україні Анка Фельдхузен. Але її реалізацією ще повноцінно не займалися.
«На що я дійсно хочу звернути увагу, так це судова реформа. Разом з реформою децентралізації, місцевого самоврядування, це, на мій погляд, найважливіша в Україні реформа, яку ще навіть майже не було розпочато», - підкреслила посол в інтерв'ю «Інтерфакс-Україна».
Фельдхузен нагадала, що сам по собі проєкт закону №3711 «Про внесення змін до закону України «Про судоустрій і статус суддів»» не є реформою. Так, в Україні є Верховний суд, але він не може функціонувати окремо в системі, яка не працює.
«Це спроба вилікувати щось через рішення Конституційного суду, щоб, врешті-решт, мати Вищу кваліфікаційну комісію суддів і заповнити дві тисячі вакансій суддів. Але треба зробити набагато більше », - пояснила вона, додавши, що у голови комітету ВР з питань правової політики Андрія Костіна й інших є ідеї, як це можна зробити.
Посол вважає, що внести необхідні зміни до Конституції нинішнє скликання Верховної Ради вже не зможе через відсутність конституційної більшості, яка б проголосувала за них.
«Вища Рада правосуддя - це конституційний орган, і це одна з проблем. Тобто змінити Конституцію - це вже неможливо. Однак мені здається, що вони почали думати, що можна зробити з усіх боків, щоб ця система функціонувала краще і щоб у людей почала з'являтися довіра», - додала Фельдхузен.
Дефіцит довіри до судової системи України, як з боку громадян, так і політичних лідерів - ще одна проблема її роботи, зазначає посол.
Судова реформа в Україні може зайняти багато часу і не завершитися до кінця президентської каденції Володимира Зеленського. Проте, голова держави повинен підтримати її, вважає Фельдхузен. А всім партнерам і міжнародним донорам України варто працювати на те, щоб реформа відбулася.
«Президент сам повинен відстоювати реформу і сказати: «Судова реформа - це наша мета», навіть якщо вона не закінчиться до терміну його президентства. Без політичної волі на найвищому рівні вона не може навіть розпочатися. Зараз я багато з усіма говорю про це», - сказала вона.
Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням членів парламентської фракції проросійської «Опозиційною платформи - За життя» щодо відповідності Основному Закону низки положень антикорупційної реформи.
КСУ скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування суддів, чиновників і депутатів, а також позбавив НАЗК багатьох повноважень
Суддя КСУ Сергій Головатий назвав рішення колег юридично необґрунтованим. Його підтримав суддя Василь Лемак.
У НАЗК піддали сумніву об'єктивність суддів і заявили про конфлікт інтересів в їхніх діях: вони визнали неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, за якою їх самих могли притягти до відповідальності.
Виконуючи рішення КСУ, НАЗК закрило доступ до реєстру е-декларацій, а НАБУ буде змушене закрити 110 кримінальних справ про недостовірне декларування.
На екстреному засіданні РНБО, яке скликав президент Володимир Зеленський, були прийняті рішення знову відкрити реєстр е-декларацій, а також внести в Раду невідкладний законопроект «Про відновлення доброчесності конституційного судочинства».
Докладніше про мотиви і наслідки скандального рішення КСУ читайте в статті Олександра Лємєнова «Антикорупційний постріл в ногу Зеленського» у ZN.UA.