Зростання інфляції внаслідок пандемії дестабілізує економічну політику — The Economist 

Дискусії про те, чи завершиться пандемія коронавірусу зростанням глобального рівня інфляції, стають все більш актуальними. У січні ціни базових активів в Єврозоні зростали найшвидшими темпами за останні п'ять років. В Америці деякі економісти побоюються, що запланований президентом Джо Байденом фіскальний стимул у розмірі 1,9 трильйона доларів США, що включає окремі виплати по 1400 доларів США для більшості американців, може «перегріти» економіку Сполучених Штатів, коли завершення масової вакцинації дозволить сфері послуг працювати у звичному режимі, пише журнал The Economist.

Зростання гострих економічних проблем загрожує підвищенням цін на товари. Місце на контейнерних суднах коштує на 180% дорожче, ніж рік тому, а дефіцит напівпровідників, спричинений поточним зростанням попиту на технічне обладнання, порушує процес виробництва автомобілів, комп'ютерів та смартфонів.

Загальна динаміка зростання цін незабаром сприятиме тому, що потенційний «розквіт інфляції» буде наближатися. Ціни ризикують зрости автоматично, оскільки обвал цін на сировину на початку пандемії розхитав ринки, а нещодавнє зростання вартості нафти починає «кусатися». У Німеччині скасування тимчасового зниження ПДВ вже спровокувало річне зростання інфляції.

Протягом більшої частини останнього десятиліття «проблемою» світової економіки, судячи з цільових показників центральних банків, був занадто низький рівень інфляції, а не її зростання. Як результат, легко уявити майбутнє, яке принесе зростання цін. Насправді варто хвилюватися з кількох причин.

Наприклад, є невелика ймовірність того, що зона євро буде зберігати високу інфляцію. Ключова процентна ставка Єврозони не була знижена під час пандемії, а її дефіцитні витрати залишаються нераціональними з огляду на економічний прогноз. Оскільки Європейський центральний банк помилково підвищував ставки у відповідь на тимчасовий сплеск інфляції в 2011 році, цього разу небезпека полягає в тому, що тимчасове прискорення зростання цін спровокує надмірні фіскальні стимули. Та сама небезпека може чекати на Японію, архетипна економіка якої зазвичай намагається зберігати низький рівень інфляції. Ціни в Японії почали падати під час пандемії. Країна, швидше за все, уникне дефляції цього року, але, окрім цього, вона може потрапити у пастку з низьким рівнем інфляції.

Зростання інфляції також може спричинити коливання монетарної політики в Америці, де підвищення цін, швидше за все, виявиться стійким. Фінансові ринки очікують, що в середньому протягом наступних п’яти років споживчі ціни зростатимуть щонайменше на 3% на рік. Федеральний резерв пообіцяв підтримувати низькі процентні ставки та продовжувати купувати облігації, оскільки хоче, щоб інфляція перевищила цільові показники у 2%, щоб компенсувати сьогоднішні «недоліки». Але зрештою Центральний банк захоче підвищити процентні ставки, щоб знизити інфляцію.

Чим швидше будуть зростати ціни цього року, тим більшою стане напруга. Заступник голови Федеральної резервної системи США Річард Кларіда заявив, що Центральний банк буде компенсувати лише той дефіцит інфляції, який склався за попередній рік. 7 лютого міністр фінансів США Джанет Йеллен спробувала заспокоїти критиків, які вважають економічний стимул, пропонований Байденом, негативним для американської економіки. Йеллен сказала, що Америка має інструменти для боротьби з інфляцією. Але якщо Федеральний резерв буде різко охолоджувати економіку, що перегрівається, ризики чергової рецесії зростуть.

Більш високі процентні ставки також принесуть глибокі наслідки для ринків. Майже все, що стосується сьогоднішнього фінансового ландшафту, ґрунтується на тому, що ставки залишаються низькими протягом тривалого часу. «Дешеві гроші» лежать в основі ідеї, що уряд може витратити скільки завгодно коштів, включаючи, для прикладу, запланований економічний стимул Байдена. Різка зміна прогнозу процентних ставок була б болючою.

На Уолл-стріт підвищення процентних ставок буде лише шоком, тоді як для ринків, що розвиваються, це буде занадто болісним ударом. Багато таких ринків експериментують з нетрадиційною монетарною політикою та більшими дефіцитами бюджету, слідуючи за багатим світом з розрахунком на те, що глобальні фінансові умови залишатимуться вільними. Більш високі процентні ставки в Америці для боротьби з інфляцією означатимуть посилення відтоку долара та капіталу з країн, що розвиваються, подібно до того, як це вже було в 2013 році. Це загрожує економіці менш розвинених країн та ускладнює боротьбу з наслідками пандемії. Зростання рівня інфляції спровокує нестабільність для світової економіки та фінансових ринків, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

МВФ: Під час пандемії фінансова допомога національним економікам склала $14 трлн

Нагадаємо, в країнах Європейського Союзу розпочалась масова вакцинація від COVID-19. Аналогічні кампанії минулого місяця також стартували у Великій Британії, Канаді, США, Росії та інших країнах. Однак у ВООЗ попереджали, що сама лише вакцинація не зможе зупинити пандемію - у боротьбі з коронавірусом потрібне «підкріплення».

Вперше спалах коронавірусу у китайському місті Вухань був зафіксований 12 грудня 2019 року. Першими про випадки захворювання за межами Китаю заявили влади Японії, Таїланду та Південної Кореї.

30 січня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила міжнародну надзвичайну ситуацію через коронавірус, а вже 11 березня - пандемію.

Яким буде світ після пандемії, які загрози коронавірус несе для майбутнього людства, читайте у статті архімандрита Кирила Говоруна «Життя після SARS-CoV-2: Середньовіччя чи Ренесанс?» в ZN.UA.