Відносини Росії з Китаєм нерівноправні і вимушені – The Economist

Лідер КНР Си Цзиньпін став почесним гостем на параді в Москві з нагоди 70-ї річниці перемоги над Третім рейхом у Другій світовій війні. В той час, як лідери Заходу проігнорували російське святкування через військову агресію Росії проти України.

Західні санкції за війну проти України надовго заморозили відносини Росії з США і ЄС, змусивши Кремль обійняти Китай настільки сильно, наскільки це можливо.

Про це сьогодні пише видання The Economist, нагадуючи про російсько-китайські військові навчання в Середземному морі. Це другі такі маневри. В 2013 року в Тихому океані Пекін і Москва вже влаштовували такі ж навчання, метою яких було послати чіткий сигнал США і їхнім союзникам.

У випадку Китаю навіть немасштабні навчання такого плану означають про зростання глобальних амбіцій, які Си Цзиньпін описав гаслом: "Китайська мрія", яка включає також "мрію про сильні збройні сили".

На більш прагматичному рівні, навчання з Росією стануть також вітриною для китайського фрегата Type 054A, який Пекін хоче продати Москві. Крім того, китайська сторона хоче здобути досвід в нестабільному регіоні, в якому вона має економічні інтереси. Видання нагадує, що не так давно КНР евакуювала сотні своїх громадян з Ємену. Також 40 тисяч китайців працюють в Алжирі, а по всій Африці таких працівників близько мільйона.

Відносини між Китаєм і Росією почали зміцнюватися після кінця Холодної війни. Для обох сторін вони мали дуже різне значення. Останнім часом Пекін і Москва розділяють неприязнь до так званої "американської гегемонії" у світі. Росія, втративши колишню потужність, шукає спосіб відновити свій втрачений статус супердержави. В цей же час, Китай нарощує сили і вплив, щоб, як йому здається, чинити опір спробам США стримати його.

Обидві країни мають сильні позиції в Раді безпеки ООН. Автократичні режими в Росії і Китаї готові спільно чинити тиск на ліберальний Захід. Однак між КНР і Росією є також і певна напруга. В 90-х роках Москва відіграла важливу роль і намаганнях Пекіна відновити свою армію. Це було також на руку і російській стороні, оскільки вона змогла утримати на плаву свою військову промисловість.

Але нині китайські військові технології пішли значно далі вперед, ніж застарілі російські. І КНР став серйозним конкурентом в продажу зброї для Росії, яка почала втрачати покупців.

Росія також побоюється, що стане лише постачальником дешевої енергії для китайської індустріальної машини. Така роль у російсько-китайських відносинах видається образливою для Москви. Саме тому переговори щодо постачання газу в Китай тривали з 2006-го і до минулого року. Доки Росія була здатна забезпечити своє економічне зростання за рахунок продажу нафти і газу Європі, доти вона займала жорстку позицію у діалозі х Пекіном, якого не влаштовувала ціна.

Але ситуація радикально змінилася, коли Росія почала війну проти України. Через конфлікт Москва була змушена розвернутися обличчям до Азії і шукати альтернативні ринки через західні санкції. Для Китаю це стало золотою можливістю скинути ціну на російський газ і отримати доступ до російських природних ресурсів на більш вигідних для себе умовах. Також КНР змогла здобути для своїх компаній багато контрактів в Росії і забезпечити їм прибуток.

З іншого боку, війна в Україні і окупація Криму порушує два принципи, яких дотримується Пекін у своїй міжнародній політиці: протистояти зовнішньому втручанню країн і засуджувати будь-які прояви сепаратизму. Але Китай утримався, коли в ООН голосували за резолюцію проти Росії в той час, коли китайські ЗМІ зайняли позицію на боці Кремля.

"Китай таємно підтримує нову Холодну війну в Європі, яка може відвернути увагу Америки від протистояння зміни балансу в світі на користь Азії", - йдеться в статті.

Видання зауважує, що Росія займає слабку позицію у відносинах з Китаєм, нагадуючи про значні поступки під час підписання угоди на поставки газу в минулому році. Також росіяни проявили свою слабкість, заявивши про наміри продати своє новітнє озброєння Китаю. Зокрема, в квітні в Москві оголосили про продаж систем ППО С-400 за 3 мільярди доларів. Це дозволить Пекіну отримати перевагу в повітряному просторі над Тайванем і островом Сенкаку, на які китайська сторона претендує.

А ще минулої осені Росія оголосила про підготовку до продажу Китаю літаків Су-35С. Раніше Москва відмовлялася продавати менше, ніж 48 літаків. Але тепер погодилася на угоду про 24.

Але найбільшою проблемою китайсько-російських відносин залишається суперечка щодо впливу на Центральну Азію. Путін мріє про створення Євразійського союзу на противагу ЄС. А Си Цзиньпін хоче розвинути так званий економічний "Шовковий шлях" в рамках Шанхайської організації співробітництва.

Росія також намагається посилити військові і економічні зв'язки з Індією і В'єтнамом. Але Китай також на це претендує. Росії загрожує роль слабшого у відносинах з сильним Китаєм. Москва відчуває болючу необхідність погодитися мати справи з Пекіном на його умовах. А китайська сторона розглядає це як приємний момент, але зовсім не важливий.

Видання Wall Street Journal сьогодні писало, що Китай і Росія не зможуть створити антизахідну "вісь". Як вважає видання, напередодні параду Перемоги 9 травня китайські державні ЗМІ звели російського лідера Володимира Путіна на один "п'єдестал" з президентом Китаю Сі Цзіньпіном. Але не варто обманюватися: Путін і Цзіньпін є однодумцями-націоналістами, які протистоять Америці. Однак китайський лідер діє як старший партнер.

Раніше Financial Times писало, Росія спробує домогтися від інвестицій Китаю. Російський інвестиційний фонд та Російсько-китайський інвестиційний фонд, заснований в 2012 році зі статутним капіталом 2 мільярди доларів, збираються взяти на себе гарантії виплат боргів російських компаній, щоб переконати Китай більше вкладати в РФ.