В результаті збройного конфлікту на території України, зростаючого тиску санкцій і міжнародної ізоляції, Росія пішла на зближення з Китаєм. Тим не менш, у відносинах РФ і КНР не все так гладко, пише Business Insider.
Зближення Росії з Китаєм може призвести до "розширеної" співпраці в Центральній Азії, при цьому найбільший вплив від зміцнення російсько-китайських відносин відчують на собі Афганістан, Монголія і п'ять пострадянських держав Середньої Азії, пише Дмитро Тренін, директор Московського центру Карнегі, у своїй статті про російсько-китайський альянс.
В результаті таких змін може виникнути торговельна та інвестиційна зона, що охоплює центральну, північну і східну частини Євразії. Цей регіон можна буде назвати Великою Азією - від Шанхая, її ділового центру, до Санкт-Петербурга, а Китай стане її основною рушійною силою.
Китай вже запропонував кілька ініціатив, спрямованих на поглиблення російсько-китайських відносин: економічний пояс Шовкового шляху, розробка Північного морського шляху, високошвидкісна залізнична магістраль, яка повинна з'єднати Москву і Пекін, і Шанхайська організація співробітництва.
Разом з тим, колишня наддержава і потенційна наддержава ведуть суперництво за панування в Євразії: поки Росія вибудовує свою стратегічну вісь у східному напрямку і намагається зберегти вплив у Центральній Азії, Китай просувається на захід з наміром стати великою євразійською державою - пише Аніта Индер Сінгх, професор Центру миру і врегулювання конфліктів в Нью-Делі, в своїй статті, опублікованій на сайті видання Diplomat.
Ситуацію ускладнює той факт, що Китай став головним кредитором сусідів Росії, в той час як Росія, що перебуває в економічній кризі, не може запропонувати їм такі ж щедрі інвестиції, як Пекін.
Китайські інвестиції в енергетичний сектор Казахстану "дратують" Росію, а Туркменія (яка займає четверте місце за обсягами запасів природного газу) шукає альтернативні експортні маршрути для зниження своєї залежності від російських трубопроводів, пише Сінгх.
У теж час, пострадянські країни бояться, що Росія може "використовувати ЄАЕС для шантажу і посилити їх залежність від послаблення рубля". Наприклад, Казахстан відмовився від пропозиції Росії ввести єдину валюту, боячись розділити з РФ тягар економічної кризи.
Намагаючись знизити темпи зростання економічного впливу Китаю, Росія "негласно протистояла або зволікала практично по кожній масштабній економічній ініціативі", яку Китай пропонував в рамках ШОС, пише Олександр Кулі, професор коледжу Барнарда. Росія ускладнює і затягує реалізацію ініціатив Китаю навіть у рамках багатосторонніх альянсів, т. я. прагне просувати свої власні регіональні економічні структури, такі як Євразійський економічний союз або російсько-казахський Євразійський банк розвитку, пише Кулі.
В приватних бесідах китайські чиновники і дипломати говорять про невдоволення Пекіна такою поведінкою Росії, але, незважаючи на це, Китай продовжує вести свою економічну діяльність в рамках їх двостороннього альянсу, додає він.
Враховуючи все це, Китай прагне на публіці представляти свої відносини з Росією як "дружбу рівних", оскільки це допоможе йому досягти своїх економічних і політичних цілей в регіоні і в усьому світі.
"В рамках ШОС Росія грає неформальну роль співкерівника разом з Китаєм. Пекін також поважає встановлені Москвою червоні лінії в питаннях про укладення військових альянсів і створення військових баз на території колишнього Радянського Союзу. Це різко контрастує із західною політикою розширення НАТО і Євросоюзу на прикордонних територіях колишнього Радянського Союзу в Східній Європі, пише Тренін у своїй статті про російсько-китайський альянс.
Інтерес Китаю полягає в тому, що "слухняна Росія надасть Китаю більше ресурсів для підготовки до вирішальної битви за статус великої держави в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні". З іншого боку, Росія може стати майданчиком для випробування Китаєм його моделей світового панування, особливо у фінансовій сфері.
Як повідомлялося, Китай проводить модернізацію свого ядерного арсеналу.