У Європі погіршується ситуація із свободою слова

"Репортери без кордонів" у середу, 25 квітня, опублікували рейтинг свободи слова у світі за 2017 рік. Аналіз 180 країн показав, що в 42% країн працювати журналістам стало складніше. Дослідники забили тривогу, наголошуючи, що ситуація ситуація у сфері свободи ЗМІ найбільше погіршилася в Європі, пише DW.

За їхніми даними, чотири з п'яти країн, показники яких в рейтингу свободи преси різко знизилися, розташовані в Європі. Це, зокрема, Мальта, яка втратила 18 позицій, посівши 65 місце; Чехія – мінус 11 сходинок та 34 місце в результаті; Словаччина, яка опустилася на 10 місць до 27 в рейтингу, та Сербія, яка також втратила 10 позицій та опинилася на 76 місці. Згідно з доповіддю, у цих країнах провідні політики дозволяли собі образи і погрози на адресу журналістів, а також піддавали їх юридичному переслідуванню.

"Репортери без кордонів" згадали про вбивство в жовтні 2017 року журналістки Дафни Каруани Галіції, яке показало тісне сплетіння політики, юстиції та бізнесу. До моменту вбивства проти журналістки було подано до суду понад 40 позовів за звинуваченням у наклепі.

У Словаччині ще до вбивства в лютому нинішнього року журналіста Яна Куціяка глава уряду Роберт Фіцо називав представників ЗМІ "брудними антисловацькими повіями", "ідіотами" і "гієнами". Багатьма виданнями в країні, констатують "Репортери без кордонів", володіють місцеві олігархи, що значно звужує можливості для критичного висвітлення подій.

У Чехії президент Мілош Земан сумно прославився численними випадами на адресу журналістів, в тому числі презентацією на одній прес-конференції дерев'яного макета автомата Калашникова з написом "для журналістів". Як і в сусідній Словаччині, великі бізнесмени контролюють в країні більшість ЗМІ, серед них в.о. прем'єр-міністра Чехії Андрій Бабіш, що володіє двома найбільшими газетами.

Погіршили своє становище в рейтингу свободи преси Польща (мінус 4 позиції; 58-е місце), Угорщина (мінус 2; 73-е місце), Туреччина (мінус 2; 157-е місце), у якій, як відзначають автори дослідження, за гратами перебуває більше журналістів, ніж у будь-якій іншій країні світу. Правова держава в Туреччині - не більше ніж фасад, йдеться в доповіді. Навіть рішення Конституційного суду на користь журналістів не виконуються владою в повній мірі.

Де у світі найкраще та найгірше положення із свободою слова?

У лідерах рейтингу свободи преси, як і раніше, залишається Норвегія. За нею йдуть Швеція, Нідерланди і Фінляндія.

Останні сходинки в рейтингу посіли Китай (176), Сирія (177), Туркменія (178), Еритрея (179) і КНДР (180).

Автори дослідження заявляють, що Сирія залишається найбільш небезпечним місцем для журналістів, де минулого року було вбито не менше 13 журналістів у зв'язку з виконанням ними професійних обов'язків. Більше 20 представників ЗМІ перебувають в заручниках у різних збройних груп.

У Китаї ж, як зазначається, цензура стає всеосяжною. Для арешту досить поділитися в соціальних мережах забороненим матеріалом. Понад 50 представників ЗМІ, серед яких багато блогерів, знаходяться в китайських в'язницях.

Пострадянській простір

Україні вдалося нпокращити свій рейтинг свободи слова, у порівнянні з минулорічним звітом. Сьогодні наша країна посідає 101 сходинку серед 180 країн світу.

Наш північний сусід Росія залишилася в рейтингу на 148 місці, де державні ЗМІ безперервно поширюють урядову пропаганд, а незалежні видання піддаються величезному тиску з боку влади. У 2017 році в РФ були засуджені до тюремних термінів понад 40 журналістів і блогерів і п'ятеро примусово поміщені в психіатричні установи. Як підрахували "Репортери без кордонів", щодня російська влада під різними приводами блокують десятки сторінок в інтернеті.

У Білорусі (мінус 2 позиції, 155-е місце в рейтингу) уряд відповідав репресіями на протести опозиції. Протягом минулого року були короткочасно затримано щонайменше 100 журналістів, а більш, ніж 60 отримали судові вироки за роботу на іноземні ЗМІ без акредитації МЗС.

У 2016 році Україна піднялася в рейтингу свободи слова одразу на 22 позиції, посівши 107 місце. Як наголошується в доповіді, українська власта здійснила ряд реформ, зокрема прийняли закон про прозорість ЗМІ, який зобов'язує розкрити структуру власності. Тим не менш, багаті бізнесмени як і раніше контролюють медіа.