Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян пояснив, що підписав указ про припинення бойових дій в районі Нагірного Карабаху, аби уникнути військового колапсу, оскільки на той момент опинитися в оточенні загрожувало 20 тис. вірменським військовим. Про це він сказав під час звернення, повідомляє "РБК Україна".
Він зауважив, що підписуючи документ, розумів усі ризики та небезпеки такого вчинку, зокрема й для себе особисто, проте головним був порятунок солдатів.
"Коли створюється ситуація, коли військовослужбовець більше не може впливати на ситуацію, то він не повинен гинути в ім'я батьківщини, а батьківщина повинна йти на жертви в ім'я солдата. З цим розумінням я підписав цей сумнозвісний документ, розуміючи, що ризик особисто моєї загибелі високий, не тільки в політичному, але і фізичному сенсі. Але життя 25 тисяч солдатів була важливіше", - сказав він.
Пашинян додав, що Генеральний штаб повідомив його про необхідність припинення бойових дій, а у Нагірному Карабаху заявляли про ймовірність втрати Степанакерта.
"У разі втрати Степанкерта впали б Аскеран і Мартакерт. У цьому випадку в оточенні опинилися б сім оборонних районів, в блокаді - понад 20 тисяч солдатів і офіцерів, яким загрожували б смерть або полон", - заявив прем'єр.
Напередодні прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв і глава Кремля Володимир Путін підписали договір про припинення війни в Нагірному Карабасі з 01:00 10 листопада.
8 листопада Алієв заявив про захоплення азербайджанськими військовими стратегічно важливого міста Шуші. Вірменія втрату контролю над містом заперечувала, але 9 листопада було змушена підтвердити.
Бойові дії в Нагірному Карабасі загострилися 27 вересня. Вірменія і Азербайджан звинуватили один одного в наступальних діях і ракетний обстріл житлових кварталів. Обидві держави оголосили військовий стан, а Вірменія - ще і загальну мобілізацію.
Детальніше про ситуацію в Нагірному Карабасі читайте в статті Володимира Кравченка « Загибель республіки ».