У Байдена залишається мало часу на відновлення ядерної угоди з Іраном — The Guardian

Іран та Ізраїль мають багато спільного, навіть попри те, що країни є «заклятими ворогами». Вони є регіональними державами, які намагаються проектувати власні інтереси за межами своїх кордонів. Іран та Ізраїль не надто позитивно налаштовані щодо зміни політики США. Обидві країни мають секретні ядерні програми, крім того, в обох державах скоро відбудуться національні вибори - в Ізраїлі наступного місяця, в Ірані в червні, і ці вибори будуть вирішувати подальший напрям політики країн. Іран частково пішов на поступки МАГАТЕ, пообіцявши пускати інспекторів на атомні об’єкти, але у нового президента США Джо Байдена залишається мало часу на відновлення ядерної угоди, пише британська газета The Guardian.

Боротьба проти передбачуваних спроб Ірану зі створення власної ядерної зброї триває так довго, що реальна небезпека часто недооцінюється. Проте найближчі дні є вирішальними. Іран все ще вимагає пом'якшення односторонніх санкцій США, які запровадив попередник Байдена Дональд Трамп.

Джо Байден каже, що хоче врятувати ядерну угоду. Лідер Ірану Хасан Рухані запропонував провести переговори. Але кожна сторона наполягає на тому, щоб інша зробила перший крок.

Ескалація кризи спричинила шквал дипломатичної діяльності в останні дні, залучивши Німеччину та Катар, які виступають посередниками. Що найважливіше, США прийняли запрошення ЄС приєднатися до переговорів з Іраном щодо повернення до взаємного дотримання угоди. Міністерство закордонних справ Ірану дотримується своєї попередньої позиції про те, що всі санкції повинні бути скасовані.

Однак деякі впливові сили з обох сторін роблять все можливе, щоб угода остаточно розвалилася. В Ірані деякі «радикально налаштовані» члени Меджлісу (парламенту) та кандидати, орієнтовані на червневі вибори, виступають проти будь-якого зближення з Америкою.

Вони включають і провідного кандидата в президенти Хоссейна Дегана. Як відомо, він підтримує ультраконсервативного верховного лідера Ірану Алі Хаменеї, який проти зближення із США. Деган звинувачує Байдена в недобросовісності.

"Ми все ще бачимо ту саму політику, як і в команді Трампа: відмова скасувати санкції проти іранського народу", - сказав він.

Такий скептицизм відображає справжню недовіру та страх перед черговим ударом ножа в спину за стилем Трампа. Але це також результат розрахунку, припускає аналітик Саїд Джафарі.

"Перемога Байдена стала великим розчаруванням для жорстких політичних сил Ірану, які прагнуть підірвати останні зусилля Рухані щодо збереження ядерної угоди. Вони можуть спробувати зірвати будь-які переговори. Вони сподівались, що переобрання Трампа допоможе їм відсторонити реформістських і поміркованих кандидатів на виборах. Зараз консервативні сили вживають усіх заходів, щоб прокласти шлях до влади екстремістському кандидату ... Вони роблять усе можливе, щоб запобігти відродженню угоди", - вважає Саїд Джафарі.

Крім того, навіть в Ізраїлі є політичні сили, що виступають проти відновлення ядерної угоди. Враховуючи те, що в країні вже зовсім скоро відбудуться вибори, ізраїльський прем'єр-міністр і близький союзник Трампа Беньямін Нетаньяху бореться за своє політичне життя. Нетаньяху закликав Трампа відмовитися від пакту, навіть коли Ізраїль розширив власні ядерні потужності. Він не підтримує відновлення угоди.

Позиція Нетаньяху не є суперечливою в Ізраїлі, де Іран розглядається як екзистенційна загроза. Крім того, Нетаньяху не надто приязно ставиться до Демократичної партії США. Демократи не пробачили ізраїльському лідеру підриву миротворчих зусиль колишнього американського президента Барака Обами. Байден не випадково чекав майже місяць після вступу на пост президента, перш ніж зателефонувати Нетаньяху минулого тижня. Цілком імовірно, що Білий дім таємно сподівається, що Нетаньяху програє на виборах.

Однак ізраїльські жорсткі політичні сили мають багато прихильників у Вашингтоні. Американський неоконсерватор Елліот Абрамс - один із них. Він закликає до безкомпромісної "політики стримування" та підкорення Ірану, підкріплюючи все це збройною силою за потреби. Пропозиція Байдена щодо дипломатичних переговорів викликала критику з боку деяких політиків у США.

Була критика і з приводу призначення Байденом палкого прихильника дипломатії Роберта Меллі як відповідального за відносини з Іраном. Серед частини американських політиків присутнє занепокоєння і через те, що навмисне дистанціювання Байдена від саудівського принца Мохаммеда бен Салмана, близького союзника Трампа і Нетаньяху, стане ще одним небезпечним подарунком для Ірану.

Минулого тижня ракетна атака на військову базу на півночі Іраку та удари безпілотних літальних апаратів повстанців хуситів по Саудівській Аравії стали доказом того, що Іран та його союзні ополченці не зупинять свої регіональні ігри за владу, на думку прихильників жорсткої політики. Вони вважають, що Байден наївний, якщо розраховує на прихильність Ірану до будь-якого дипломатичного врегулювання. До додаткових перешкод на шляху прогресу належить бажання Вашингтона розширити майбутні переговори, включаючи балістичні ракети Ірану, військову присутність у Сирії та підтримку шиїтських ополчень у Лівані та інших країнах. В такому разі в переговори можуть захотіти втрутитися Китай і Росія.

Політика максимального тиску Трампа провалилася. Стратегія Трампа не пом'якшила регіональної напруженості та не зменшила кількість атак з боку «довірених осіб Ірану», а лише загострила ситуацію. Санкції завдали шкоди іранцям, але не повалили режим і не змінили його поведінку. Зараз Іран знаходиться ближче до отримання ядерної зброї, ніж у 2016 році.

Намагання Байдена подолати цей глухий кут і знайти дипломатичне рішення - за підтримки Великої Британії, Німеччини та Франції – правильний шлях. Але слів може бути недостатньо. Часу мало. Можливо, Байдену доведеться пом’якшити деякі санкції на знак «добросовісності», щоб показати свою мирну позицію. Демонстрація мирної налаштованості може бути єдиним способом зупинити фатальне збільшення військової напруженості в Ірані, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Байден повинен бути обережним щодо Ірану — Bloomberg

У січні минулого року влада Ірану оголосила про п'ятий, остаточний крок відходу від ядерної угоди. СВПД був підписаний Іраном і шістьма іншими учасниками угоди в 2015 році, однак в 2018 році президент США Дональд Трамп оголосив про вихід з угоди та відновлення жорстких економічних санкцій проти Ірану. У зв'язку з цим Тегеран почав поетапне скорочення своїх зобов'язань за СВПД.

Лідери держав Європейського Союзу висловилися за збереження ядерної угоди з Іраном. Президент Ірану Хасанн Рухані висунув вимогу скасування американських санкцій для цього.

Детальніше про те, чому Іран підвищує ядерні ставки, читайте в статті Олексія Їжака "Уран і санкції".