Турецька ліра зміцнилася на тлі заяв Катару про інвестиції в $ 15 мільярдів

Турецька ліра зміцнилася на 3% по відношенню до долара перед виступом міністра фінансів країни Берата Албайрака для інвесторів. Албайрак, зять президент Ердогана, проігнорував заяву США про те, що в разі звільнення Анкарою пастора Брансона, Сполучені Штати все одно не скасовуватимуть подвійне підвищення мит по відношенню до Туреччини, передає Reuters.

Ліра зміцнилася також на тлі оголошення Катару про те, що країна вкладе в економіку Туреччини 15 мільярдів доларів. В цілому ліра втратила 34% за 2018 рік.

Інвестори заявили, що конференція Албайрака стане ключовим випробуванням того, чи зможе Туреччина переконати ринок в тому, що його грошово-кредитна політика не є заручником політичного впливу.

15 серпня Туреччина в два рази збільшила мита на імпорт з США. Під відповідні дії Анкари потрапили легкові автомобілі, алкоголь і тютюн. Віце-президент Фуат Октай назвав дії США "атакою на турецьку економіку". Напередодні президент Реджеп Таїп Ердоган оголосив про бойкот iPhone та іншої електроніки з США.

Відносини між союзниками погіршилися після того, як Трамп і віце-президент США Майк Пенс почали вимагати від турецької влади звільнити американського пастора, якому загрожує 15 років в'язниці в Туреччині. Офіційна Анкара відмовила Вашингтону в задоволенні цієї вимоги. Повідомлялося, що турецька ліра дешевшає по відношенню до долара США на тлі стурбованості інвесторів через погіршення дипломатичних відносин. Через падіння курсу ліри до річного мінімуму знизилася вартість і євро.

13 серпня Financial Times писало, що економічна криза в Туреччині може поширитися на інші країни.

10 серпня президент США Дональд Трамп подвоїв мита для Труциина сталь і алюміній, які складуть тепер 20 і 50 відсотків відповідно. Ердоган у відповідь закликав громадян продати долари і золото, які вони зберігають під пошудкою і купити ліру.

Нагадаємо, 1 серпня Міністерство фінансів США ввело санкції проти двох турецьких міністрів за їхню причетність до переслідування американського пастора Ендрю Брансона, затриманого у 2016 році. Санкції підготовлені за моделлю "акта Магнітського", який дозволяє керівництву США вводити обмеження щодо юридичних осіб, фізичних осіб (і їх активів), якщо вони пов'язані з корупцією або порушенням прав людини у будь-якій точці світу. Офіційна Анкара вже пообіцяла запровадити відповідні міри.

Перед цим президент Турції Реджеп Ердоган назвав тиск Трампа "психологічною війною" і звинуватив США в підтримці курдських збройних формувань, які Туреччина вважає "терористами".

Християнський пастор з євангельської церкви з Північної Кароліни вчора був звільнений з в'язниці 25 липня через півтора року після арешту. Його перевели під домашній арешт через "проблеми зі здоров'ям".

Брансону загрожує 15 років в'язниці за "вчинення злочинів від імені терористичних груп", посилання на заборонені у Туреччині групи курдських формувань та організацію FETO, яку звинувачують у невдалій спробі державного перевороту. Пастор ще може отримати 20 років, якщо його визнають винним у шпигунстві. Брансон категорично заперечує звинувачення.

Цей кейс розпалював відносини між союзниками по НАТО.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган раніше пов'язував повернення Брансона в США з екстрадицією клірика Фетхуллаха Гюлена – голови організації FETO. Гюлен, який заперечує організацію спроби державного перевороту, живе в США. Туреччина неодноразово вимагала від США його екстрадиції, але так і не змогла добитися цього.

Справу Брансона будуть розглядати в турецькому суді на початку жовтня.