Медичні працівники Білорусі написали свій відкритий лист-звернення до МОЗ. Відомо, що під ним вже підписалися близько 300 лікарів. Повний текст цього звернення опублікувало видання Tut.by.
«Нам, як і більшості розсудливих колег, з болем і розчаруванням доводиться дивитися на те, що зараз відбувається в системі охорони здоров'я і в медичному середовищі. Численні надходження пацієнтів з кульовими пораненнями різної локалізації, в тому числі проникаючими, в тому числі з пошкодженням внутрішніх органів; мінно-вибуховими травмами, в тому числі з пошкодженням головного мозку, травматичними ампутаціями кінцівок, великими дефектами м'яких тканин.
Це далеко не повний список того, з чим доводиться мати справу лікарям в даний момент.
«Травми описуються абсолютно однаково — «побили ОМОНівці»
Щоденні звернення десятків постраждалих з саднами, ранами, синцями характерної форми, при зборі «анамнезу захворювання» обставини травми описуються абсолютно однаково - «побили ОМОНівці».
У ситуації, що склалася дивує, що Міністерство охорони здоров'я як вищий орган, який об'єднує лікарів, не виявило ініціативу і в нинішній ситуації «моторошного дефіциту спілкування», це спілкування не налагодило. Як головний. Як ініціатор і регулятор.
На даний момент існує кількість безперечних свідчень того, що затримання демонстрантів відбувалися з надмірним застосуванням сили. У районних управліннях внутрішніх справ, центрах ізоляції правопорушників, ізоляторах тимчасового тримання затриманих розміщують в переповнених камерах, до них застосовували грубий фізичний і моральний вплив, завдаючи тяжких тілесних ушкоджень, які можуть привести до інвалідності, а в найбільш важких випадках і до смерті.
«У РУВС і СІЗО допомога надана не була, або мала місце перешкода надання допомоги»
Можливо, 9 серпня для надання медичної допомоги затриманим в кожному РУВС в Мінську і великих містах чергувала швидка допомога, проте ця допомога надана не була, мабудь можна говорити про перешкоду надання допомоги. Тому є безліч свідчень, в тому числі і від наших колег, які провели 9, 10, 11 серпня в стінах РУВС і СІЗО. Крім того, ситуація в РУВС і СІЗО не змінилася ні 11-го, ні 12 серпня.
Також є свідчення ненадання медичної допомоги затриманим в стінах установ обмеження свободи. Так, ми знаємо і розуміємо, що в цих стінах працюють медичні працівники не системи охорони здоров'я, а пенітенціарної системи, і що є постанова Міністерства охорони здоров'я, яке регламентує нашу взаємодію і встановлює правила надання допомоги затриманим. Але хіба правила надання допомоги повинні змінюватися в залежності від географії? Хіба час надання допомоги при травмі повинен залежати від того, де знаходиться людина?
«Жоден лікар не думає про бездіяльність, навпаки - медпрацівники виявляють надзвичайну згуртованість, самоорганізацію і взаємовиручку»
Наші прямі запитання з приводу того, що відбувається до міністра охорони здоров'я Володимира Степановича Караніка, на жаль, не були озвучені особисто, однак були спрямовані в МОЗ, але не отримали належної відповіді.
Відкрита заява медичних працівників Республіки Білорусь про припинення насильства і дотримання Конституції Республіки Білорусь, опублікована в мережі ще 14.08.2020 року, зібрала на даний момент 1 644 підписи медичних працівників.
Крім того, 14.08.2020 року було направлено електронне звернення до Міністерства охорони здоров'я та МВС із закликом дозволити лікарям виконати свій обов'язок і надати допомогу затриманим з більш ніж 400 фізичними підписами, зібраними вручну.
Нам теж не потрібен піар - нам потрібен результат, саме тому 18.08.2020 року наші вимоги не змінилися, оскільки ніякого результату не було. А вимоги прості:
- Організувати безперешкодний доступ спеціалізованих бригад лікарів системи Міністерства охорони здоров'я до центрів ізоляції, слідчих ізоляторів та інших місць, в яких можуть міститися затримані.
- Забезпечити медичному персоналу, який буде проводити огляд всіх затриманих, право самостійно і одноосібно приймати рішення про госпіталізацію.
- Надати інформацію про постраждалих, які отримали амбулаторну та стаціонарну допомогу, спеціалізованим медичним бригадам.
Можливо, ці вимоги вже неповністю актуальні. Однак, коли вже конструктивне обговорення було замінено обміном прес-релізами, то наш полягає в наступному.
Оскільки де-факто Ви виконуєте обов'язки Міністра охорони здоров'я Республіки Білорусь, ми зверталися до Вас з головною вимогою: забезпечити допуск лікарів-травматологів, реаніматологів, хірургів в місця, де перебувають затримані після подій 9-11 серпня в ім'я порятунку їх здоров'я і життів.
«Це проблема, для вирішення якої не потрібні круглі столи»
Крім того, для запобігання домислів і дезінформації Міністерство охорони здоров'я повинно організувати централізований збір інформації про потерпілих в ході мирних акцій і щодня інформувати громадськість про кількість і стан здоров'я постраждалих, які перебувають у стаціонарах, щодня надавати інформацію про кількість тих, хто звернувся за амбулаторною допомогою з приводу травм, отриманих в ході мирних протестів, безперешкодно надавати інформацію всім журналістам (в тому числі і недержавних і неакредитованих видань), а також зобов'язати керівників лікувально-профілактичний установ не перешкоджати вільному спілкуванню лікарів з пресою.
Медична громадськість обурена, і наслідком цього обурення стало створення численних чатів, спільнот і каналів, де наші колеги діляться своїми переживаннями і шукають свіжу інформацію. Ту саму, якої нам так не вистачає від офіційних структур. Саме там ми шукаємо діалогу через брак ініціативи від глави міністерства охорони здоров'я. Жоден лікар не думає про бездіяльність, навпаки, в обстановці, що склалася, як і в ситуації з COVID-19, медичне працівники виявляють надзвичайну згуртованість, самоорганізацію і взаємовиручку. Ми не маємо етичного права на страйк як основний інструмент тиску, тому закликаємо своє міністерство довести, що лікарі: ми не безсилі - і ми разом можемо зупинити насильство, результати якого бачимо саме ми».
16 серпня в Мінську відбулася наймасовіша акція протесту в Білорусі за роки незалежності. Щонайменше 200 тисяч людей зібралися біля стели «Мінськ - місто-герой» на проспекті Переможців. Потім протестувальники рушили до Будинку Уряду, де в першій половині дня виступав Лукашенко. На провладний мітинг звозили бюджетників з усієї країни автобусами.
На мітингу членкиня об'єднаного штабу білоруської опозиції Марія Колесникова озвучила вимоги: відставка Лукашенка, звільнення всіх політв'язнів і притягнення до відповідальності силовиків, які били, катували і вбивали громадян.
Чи впаде режим Лукашенка за результатами вуличних протестів, читайте в статті Володимира Кравченка «Білорусь вимагає змін».
У Білорусі 11-й день тривають протести проти офіційних результатів виборів президента. ZN.UA продовжує стежити за подіями та інформувати про них читачів у текстовому онлайні.