The Guardian: Путін йде на ескалацію, щоб вижити, тому миру не буде, поки він не впаде

Поділитися
The Guardian: Путін йде на ескалацію, щоб вижити, тому миру не буде, поки він не впаде © Офіційний сайт Кремля
Канцлер Німеччини Олаф Шольц хоче повернутися до порядку, який був до російського вторгнення в Україну, але поки Росія просуває свої імперіалістичні фантазії, ця німецька мрія буде нездійсненною.

Владіміру Путіну варто очкувати більше українських ударів по цілях на російській території на зразок тих двох авіабаз, де сталися вибухи минулого тижня. Спроби США переконати Київ не переносити війну в Росію у відповідь на нещадні ракетні обстріли українських міст виявилися безплідними. 

В України просили надто багато. Удари за допомогою нещодавно розроблених власних безпілотників далекого радіусу дії, один з яких завдав удар за 240 кілометрів від Москви, дуже відрізняються від попередніх атак в Криму і інших окупованих Росією територіях. Про це в своїй статті пише міжнародний оглядач The Guardian Саймон Тісдалл.

Він нагадує, що українці говорять про самозахист. Путін розглядає їхні дії як провокацію і завдасть удар у відповідь з усього, що тільки в нього є. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг переконаний, що бойові дії на Донбасі будуть заморожені взимку. І наступальні дії почнуться навесні. Російські сили під тиском в Херсонській області. Тож, на думку Тісдалла, Путін не просто буде продовжувати удари по українській енергетичній інфраструктурі. Від нього також варто очікувати спроб підвищити ставки за допомогою асиметричних і невійськових методів, щоб збільшити ціну для Києва і його прихильників. Твердження США про те, що вони не заохочують і не допомагають завдавати удари по російських авіабазах, ніяк не впливають на російського автократа.

«Правду кажучи, спроби НАТО стримати війну в межах кордонів України, вже провалилися. Путін посилює глобальну боротьбу з G7 і ЄС, символом чого стала його непокора запровадженню граничної ціни для російської нафти. На тлі зимових морозів його безжальні зусилля з перетворення поставок газу в зброю завдають проблем всій Європі», - пише британський оглядач.

В дипломатичному полі битва Путіна за створення розкол опонентів посилюється. Шанувальник Путіна прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заблокував 18 мільярдів, які ЄС виділив на допомогу для України минулого тижня. Українські посольства в Європі страждають від фізичних атак. І хто ж дав «зелене світло»?

Фінляндія і Швеція, які хочуть вступити в НАТО, повідомляють про посилення кібератак проти них. На думку Тісдалла, Путін грає на страху поширення війни. Польща і Молдова нещодавно зіштовхнулися з проблемами на кордонах. В Білорусі війська рухаються ближче до півночі України. А безвідповідальний президент Росії знову говорить про ядерну зброю.

«Припущення, що виснажені війська Росії вже зробили найгірше, що можуть і не здатні на подальшу ескалацію, звучить самовдоволено. Оскільки Путін із запізненням розуміє, що він не може закидати бомбами Київ, щоб змусити його підкоритися, він все більше покладається на «глобалізацію» війни», - вважає автор.

Коли Путін говорить про «довгий процес», він має на увазі не тільки свою так звану «спецоперацію». Він виставляє розв’язану ним війну як історичну боротьбу Росії і авторитарних країн проти західної демократії. Під час зустрічі у Вашингтоні президенти Франції і США, схоже, погоджувалися з цим. Держсекретар Ентоні Блінкен підсумував минулого тижня: світ переживає «глобальне протистояння, яке визначить, що буде далі».

«Навряд чи Путін планував все саме так. Але його провал у спробі швидко підкорити Україну в лютому, його подальші численні невдачі і потреба політичного і особистого виживання штовхають його до ідеологічної і стратегічної, а також військової ескалації. НАТО не заганяв його в куток. Він сам себе загнав», - пише Тісдалл.

Розмірковуючи над тим, «що буде далі», як сказав Блінкен, «яструби» в США бачать боротьбу проти розширеної осі зла, до якої входять Іран, КНДР, Китай і диктатури, такі як Сирія, Нікарагуа, Куба, Венесуела і, можливо, деякі інші країни Близького Сходу.

Путін же бачить повернення в 20-те століття, холодну війну за моделлю Джорджа Орвелла, в якій світ поділений на антагоністичні блоки. Ці блоки замкнені в постійному протистоянні, змагаючись за поплічників і активи. При цьому одна зі сторін насаджує своє репресивне правління за допомогою ненависті, масового стеження і страху. Така дистопічна перспектива дуже контрастує з альтернативною парадигмою, яку минулого тижня описав канцлер Німеччини Олаф Шольц. Британський оглядач зауважує, що як для ліво-центриста з Соціал-демократичної партії Німеччини, Шольц виявився надзвичайно консервативним діячем. Він болюче переживає зміни і хотів би, щоб все повернулося до того, яким воно було раніше.

А тому він пропонує відновити європейські відносини співпраці з Росією, якщо не з її нинішнім правителем, а також повернутися до ідеї за 1989 рік про закріплення безпеки через торгівлю і спільне процвітання. Дехто каже, що дії Путіна з 2008 року, коли він вторгся в Грузію, довели, що такий підхід - це ілюзія.

«Але Шольц чіпляється з а неї, як потопельник за дерев’яну дошку», - пише автор.

Шольц каже, що Європа повинна працювати над встановленням довоєнного «мирного порядку» і вирішити «всі питання про спільну безпеку» (евфемізм для поступок з боку НАТО), якщо Путін відмовиться від збройної агресії. Німецький канцлер наголосив, що потрібно не допустити початку нової Холодної війни.

«Німеччина і Європа можуть допомогти захистити міжнародний порядок на основі правил без впадання в фаталістичні погляди, згідно з якими світ приречений знову розділитися на блоки, які протистоять один одному», - цитує британський оглядач німецького канцлера.

Багатосторонній світ, визначений Статутом ООН, і повага до міжнародного закону все ще можливі і бажані. Багато європейців і майже половина американців (47%) хочуть встановлення миру через переговори. Але багато тих, хто належить до «табору справедливості», звинувачують Шольца у спробах задобрити агресора. І називають його сподівання наївними. Українці відкидають будь-які компроміси. Вони хочуть, щоб Путіна судили за воєнні злочини, які, безумовно, потрібно розслідувати в рамках будь-якого вирішення конфлікту на основі закону.

«Сам Путін не демонструє цікавості до розмов. Якщо коротко, це безпосередня і, здається, нездоланна проблема, яка перешкоджає всім схемам і мріям про повоєнне врегулювання. Поки Путін при владі і просуває фантазії про російську глобальну імперію, грабуючи суверенні українські землі, шлях вперед заблокований. Падіння Путіна - передумова довготривалого миру», - вважає Тісдалл.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі