The Economist прогнозує потенційний сплеск інфляції після пандемії

Більшість економістів зараз погодяться, що інфляція «мертва». Передумова низької інфляції закладена в економічну політику та фінансові ринки. Саме тому центральні банки можуть знизити процентні ставки приблизно до нуля та скупити гори державних облігацій. Це пояснює, як уряди багатьох країн змогли піти на «епічні» витрати та позики, щоб врятувати економіку від руйнування, спричиненого пандемією коронавірусу, а також те, чому державний борг багатих країн у розмірі 125% ВВП «не надто турбує» владу цих держав. Пошук прибутковості змусив індекс акцій на фондових ринках досягти нових максимумів, навіть якщо кількість випадків COVID-19 стрімко зростала. Єдиний спосіб виправдати такий «бурхливий» фондовий ринок - це те, що він очікує економічного пожвавлення у 2021 році без зростання інфляції, пише журнал The Economist.

Однак, останнім часом з’явилися «підозри», що світ після пандемії може перейти в еру різкої інфляції. Навіть невелика ймовірність того, що доведеться боротися зі сплеском інфляції, викликає занепокоєння, оскільки запас боргу досить великий. Замість того, щоб ігнорувати ризик, уряди повинні вжити заходів, щоб уникнути потенційних «побічних ефектів».

До пандемії навіть надзвичайно «жорсткий» ринок робочих місць не міг стрімко підняти ціни, але зараз армії людей безробітні.

Один із ризиків - тимчасовий сплеск інфляції наступного року. На відміну від періоду після фінансової кризи, широкі показники «грошової маси» багатих країн зросли в 2020 році, оскільки банки вільно кредитували. Застрягши вдома, люди не змогли витратити всі свої гроші. Але після вакцинації та свободи від дистанційної роботи, споживачі можуть продовжувати витрачати гроші, що випереджає здатність фірм відновлювати та розширювати свої потужності, а це може спровокувати зростання цін. Світова економіка вже демонструє суперечливі тенденції. Наприклад, ціна на мідь на 25% вища, ніж на початку 2020 року. Світ повинен знайти можливість управляти таким тимчасовим сплеском інфляції.

Ще одним аргументом щодо ймовірності інфляції є те, що також буде виникати більш стійкий ціновий тиск. На Заході та в Азії суспільства старіють, провокуючи дефіцит робітників. Роками глобалізація знижувала інфляцію, створюючи потужний ринок товарів і робочої сили. Зараз глобалізація відступає.

Обтяжені необхідністю «платити» за старіння населення та охорону здоров'я, політики віддаватимуть перевагу великому бюджетному дефіциту.

Чи дійсно варто чекати на інфляцію? Тимчасовий стрибок інфляції наступного року цілком можливий. Спочатку це було б приємним моментом - ознака того, що економіки одужують від пандемії.

Шанси на більш стійкий та довготривалий період інфляції залишаються низькими. Але якби центральним банкам довелося підвищувати процентні ставки, щоб зупинити зростання цін, яке виходить з-під контролю, наслідки були б серйозними. Ринки б «упали», а компанії «похитнулися».

Отже, хоча ймовірність сплеску інфляції, можливо, зросла лише незначною мірою, її наслідки будуть гіршими. Країни повинні вберегти себе від цього ризику шляхом реорганізації власних зобов'язань. Уряди повинні фінансувати фіскальні стимули. Міністерства фінансів повинні враховувати ризики, прийняті центральним банком. Можливо, різкого стрибка інфляції і не станеться, але пандемія COVID-19 показала, що завжди варто готуватися до несподіванок, резюмує видання.