The Atlantic розповідає, як перетворити невдачу на успіх

Можливо, ваші стосунки зруйнувалися або ж вас звільнили з роботи. Можливо, ви не склали іспити, навіть попри те, що старанно до них готувалися. Це не той випадок невдачі, коли ви розумієте, що треба було краще старатися. Це набагато гірше: ви зробили все можливе, але і цього виявилося недостатньо. Така невдача особливо болісна і її важко пережити. Ви ризикуєте почати сприймати поразку як частину себе. Як пережити болісну невдачу? Ви можете просто сховатися і сподіватися, що час загоїть рану. Але, можливо, ви віддаєте перевагу боротьбі зі своїм болем. Це не тільки зменшить дискомфорт. Отримавши трохи знань і практики, ви можете перетворити свою невдачу на джерело щастя і саморозвитку, пише The Atlantic.

Професійна або особиста невдача, яка змушує вас занурюватися у невпевненість у собі, може не здаватися такою трагічною для когось іншого.

«На початку своєї кар’єри я одного разу зробив стратегічну помилку. Потім я розповів своєму другу, що відчуваю себе нещасним через цей інцидент. Він вислухав і сказав: «За шкалою проблем від 0 до 10 твій інцидент оцінюється приблизно у 0,25», - розповідає письменник і психолог Артур Брукс.

«Але навіть якщо це лише 0,25, ваша невдача, як і моя, все одно сприймається болісно, особливо якщо ви зробили все можливе. За відсутності легких виправдань ви можете шукати пояснення свого падіння, яких просто немає. Це погана ідея: роздуми про невдачу тримають її в центрі уваги і можуть призвести до катастрофи. Ви можете уявити собі цілий каскад подій, що призводять до постійної руїни та нещастя: «Мене звільнили з роботи. Тепер ніхто не захоче мене наймати, я буду постійно безробітним, і я можу навіть втратити свій будинок. Моє життя зіпсоване», - додає він.

Емоційне страждання після невдачі, можливо, колись допомогло нам навчитися не повторювати свої помилки. В далекому минулому відчуття невдачі, ймовірно, рятувало життя. Але в сучасному безпечнішому світі таке почуття часто є руйнівним. Це негативне відчуття не підвищує ймовірність виживання — і навіть може призвести до депресії та тривожних розладів.

Замість того, щоб захистити від майбутніх розчарувань, цикл роздумів про невдачу може налаштувати вас на нові неприємні інциденти або принаймні втрачені можливості для успіху. Виявлено, що постійні роздуми над поразкою призводять до небажання шукати щось нове.

Наприклад, після того, як ви постраждали від невдалих стосунків, роздуми про це можуть змусити вас зосередитися на минулому, а не на майбутньому, тому у вас менше шансів вибратися з цього глухого кута. Ви завмираєте в момент невдачі, коли згадуєте поразку знову і знову у своїй свідомості. Ви починаєте боятися, втрачаєте впевненість і можливості для нового успіху.

Щоб знайти стратегії подолання найгірших страждань після невдач, Брукс проконсультувався з професором когнітивних досліджень Педагогічного коледжу Колумбійського університету Сяодун Д. Лін. Роками Лін вивчала невдачі вчених, спортсменів і простих людей. Ось стратегії, які допоможуть рухатися вперед після невдачі — і, можливо, навіть отримати від неї користь.

Подумайте про минулі невдачі інших, а також про свої

Психологи та терапевти, які допомагають людям боротися зі страхами, давно знають, що безпосередній вплив об’єкта страху може вилікувати. Вивчаючи цю ідею, Лін та її колеги кілька років тому влаштували експеримент, під час якого студенти дізнавались або про успіхи та невдачі відомих учених, або лише про їхні успіхи. Дослідники виявили, що вивчення невдач мотивувало студентів краще справлятися з власними поразками і допомогло їм отримати значно вищі оцінки, на відміну від студентів, які аналізували лише успіхи цих вчених.

Вивчення власних невдач також може зробити їх менш руйнівними. Один дослідник запропонував у статті в Nature 2010 року, щоб люди вели «резюме невдач», письмовий список речей, які не склалися в житті. Це може здатися надмірними роздумами про невдачі, але таке «резюме» має свої особливості, тому що воно у письмовому вигляді. Постійний аналіз речей у вашій голові тримає їх у темному царстві емоцій, якими важко керувати. Розміщення їх на папері може змусити вас застосувати більше когнітивної обробки, що дає чіткий та логічний погляд на події — і навіть може допомогти побачити позитивний бік невдач.

Уникайте надмірної одержимості успіхом

Однією з причин, чому невдача може бути такою нищівною, є те, що ми ставимо цілі досягнення успіху, а не мету вдосконалюватись і навчатися. Погоня за успіхом може здатися правильним шляхом, але це помилка, і її особливо легко зробити у сучасному світі, одержимому продуктивністю та перемогами.

Лін зазначила, що цінність, яку ми створюємо в роботі та житті, набагато менше пов’язана з нашими досягненнями, ніж зі знаннями та досвідом, які включають уроки, які ми отримуємо від невдач та помилок.

Докази очевидні, що невдача є потужною силою для вдосконалення. Науковці, які нещодавно проаналізували кар’єру претендентів на отримання дослідницьких грантів від Національних інститутів охорони здоров’я, виявили, що учасники, кому було відмовлено на початку своєї кар’єри, у довгостроковій перспективі перевершували тих, хто мав ранній успіх.

Щоб вигоди від ваших розчарувань були відчутними, додайте у своє «резюме невдач» рядок із засвоєними уроками. Наприклад, біля пункту «Не влаштувався мийником вікон на хмарочосі» ви можете написати «дізнався, що боюся висоти». Ця практика навчить вас бачити прогрес у кожній невдачі, а пізніше нагадає, що біль від розчарування є тимчасовим, але уроки, які ви отримуєте, довговічні.

Тримайте свої ідеали в центрі уваги

Гідні цілі, як правило, мотивуються чимось глибшим, ніж успіх. У своїх розмовах з лауреатами Нобелівської премії, за словами Лін, вона виявила, що «всі вони мають ненаситну пристрасть до того, щоб дізнатися правду про проблему». За її словами, отримання Нобелівської премії ніколи не було мотивом важкої праці для цих людей. Це не просто моральний принцип, така логіка має практичний бік.

На відміну від мрії отримати нагороду, основні внутрішні цінності людей «стійкі до розчарувань». Крім того, зосередження на своїх основних цінностях допомагає зрозуміти, чому ви ризикнули на шляху до своєї мети.

Формулювання «Я любляча людина — я роблю себе вразливим, і тому мене легко поранити» — і конструктивніше, і, ймовірно, точніше, ніж «Хтось завдав мені болю, і біль не має сенсу».

Деякі люди зазнають більше втрат і розчарувань, ніж інші, через удачу, обставини, судження або навіть схильність йти на великий ризик. Але невдача знайде кожного. Питання не в тому, чи ви зазнаєте невдачі, а в тому, як ви будете використовувати свої розчарування.

Люди, які прагнуть до вищого благополуччя, знаходять сенс і ціль у своїх невдачах, і внаслідок цього стають сильнішими. Винахідник Томас Едісон демонструє, ймовірно, найбільш яскравий приклад такого ставлення.

Одного разу молодий лаборант зневірився, що безрезультатно проводив експеримент за експериментом.

«Немає результатів? Ні, я отримав багато результатів! Я знаю кілька тисяч варіантів, які не спрацюють», — сказав Едісон.

Незалежно від того, чи ви працюєте над певним винаходом або ж подаєте заяву на роботу, ця точка зору на невдачу є найбільш правильною, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Як впоратися з тривожністю та стресом — поради від New York Times

«Зона комфорту» є надійним місцем, особливо при стресі, такому, як життя в часи пандемії коронавірусу. Але психологи вже давно говорять про переваги виходу за межі «зони комфорту». The Guardian розповідає, як вийти із «зони комфорту» та подолати свої страхи.