Спроби Заходу відновити відносини з Росією завжди закінчуються невдачею — The Washington Post

Загострення кризи у відносинах Заходу та Росії є однією з небагатьох речей, які постійно повторюються у дипломатичному світі. Адміністрація колишнього президента США Барака Обами почала зі свого знаменитого «перезавантаження» у 2009 році, продумавши цілу концепцію. Але відтоді спроби Заходу відновити відносини з Росією президента Володимира Путіна фактично завалені руїнами, пише The Washington Post.

У 2010 році Європейський Союз та Росія розпочали дуже амбіційне Партнерство з питань модернізації, а наступного року канцлер Німеччини Ангела Меркель започаткувала Ініціативу Мезеберга щодо побудови більш тісних та структурованих відносин з питань безпеки між ЄС та Кремлем.

Російська агресія проти України у 2014 році зруйнувала всі ці зусилля. Після цього Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), тоді під швейцарським головуванням, створила групу спеціальних осіб, щоб спробувати прокласти шлях до перезавантаження.

Після досить критичних зауважень, влітку 2019 року президент Франції Еммануель Макрон ініціював амбіційний стратегічний діалог з Кремлем, направив міністрів до Москви та створив спеціальні робочі групи.

А нещодавно верховний представник ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель здійснив власний візит до Москви, який неабияк розчарував його особисто, та Європу загалом. Результати всіх цих зусиль були більш-менш однаковими - у кращому випадку результат  був нульовим, а в гіршому - подальше загострення відносин.

Звичайно, є важливі сфери вибіркового залучення та співпраці з Росією, які пережили поступове погіршення відносин. Адміністрація Байдена відновила діалог щодо стратегічної стабільності та ядерних питань, і Європа готова до розмови з Росією щодо відновлення Спільного комплексного плану дій щодо Ірану, питання зміни клімату та інших багатосторонніх проблем. Але це не допомагає вирішити затяжну кризу у відносинах Росії та Заходу.

До того ж час від часу Росія вдається до агресивних дій, які підривають спроби відновити зв’язки із Заходом, такі як отруєння критиків режиму чи періодичні кібератаки, зокрема, на відомства західних країн – все це не дає вивести відносини на більш конструктивний шлях.

Основна причина серійного провалу частих спроб перезавантаження полягає в багатьох фундаментальних проблемах - Росія категорично відмовляється трансформувати власну політику, і розглядає будь-який діалог як можливість тиску на Європу.

З європейської точки зору, безумовно, найбільшим бар’єром є політика Росії у її безпосередньому сусідстві. Визнання Південної Осетії та Абхазії незалежними країнами, а також агресія проти України спочатку з анексією Криму, а потім встановленням російського військового штабу на Донбасі – все це є порушенням основних принципів європейської безпеки.

У 2016 році ЄС установив базові принципи своїх відносин із Росією, серед яких повна відповідність Мінським домовленостям про відновлення територіальної цілісності України в Донбасі. Але Кремль не бажав робити жодних надійних кроків у цьому напрямку.

Очікування Кремля з його спробами діалогу щодо питань європейської безпеки подвійні. По-перше, він хоче офіційного визнання, прямо чи опосередковано, права брати участь у політиці своїх безпосередніх сусідів, де-факто зменшуючи їх суверенітет. По-друге, Москва хоче позбутися наявних зобов'язань щодо дотримання прав людини і, таким чином, розширити можливості для репресій проти своїх громадян за власним бажанням.

Уроки, витягнуті з безлічі помилок після намагань налагодити відносини з Росією, полягають у тому, що лише твердо відмовляючись від цих спроб з часом можна змусити Росію змінити власну політику. Це єдиний надійний шлях до більш конструктивних відносин.

Як заявляє колишній міністр закордонних справ Молдови Ніколає Попеску, Росія "буде шукати перезавантаження лише тоді, коли вона вдариться об стіну західної непоступливості, втративши надію на те, що зможе обійти таку непоступливість або перечекати її". Наразі, за його словами, "пропонування Росії перезавантаження завжди призводить лише до більшого ігнорування Москвою західних інтересів у питаннях східноєвропейської безпеки або проблем на Близькому Сході".

Також у гру вступають внутрішні проблеми в Росії. Партнерство заради модернізації стало результатом епохи російського президента Дмитра Медведєва, коли “модернізація” була головним словом дня в Росії. Але ці дні минули, і зараз спостерігається режим стагнації, який починає боятися власного занепаду, оскільки неминучі зміни вже близько.

Можливо, Заходу доведеться почекати, поки Росія здійснить власне внутрішнє перезавантаження, що, мабуть, є необхідною передумовою її зовнішньополітичної трансформації. Як зазначив Кадрі Ліїк з Європейської ради з міжнародних відносин, ЄС і США, ймовірно, доведеться "підготуватися до років розчарування у своїх стосунках з режимом у Москві, але цей режим вже повільно занепадає, не в змозі оновити себе і боїться за власне виживання".

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Якщо Росія хоче зіткнення, ми готові – генсек НАТО

Під час візиту Жозепа Борреля в Москву МЗС РФ оголосило трьох європейських дипломатів персонами нон грата через присутність на акціях на підтримку опозиціонера Олексія Навального.

Детальніше про те, що пов'язує протести Навального, нове прискорення, промову Путіна в Давосі і абхазький сценарій для ОРДЛО, читайте в статті Сергія Немирича "Вітер змін".