Співробітники «на дистанційці» працюють довше, але не ефективніше — The Economist 

Спочатку пандемія змусила людей масово переходити до дистанційної роботи, але вже почалося поступове повернення до офісів. Досить скоро люди зможуть відновити звичку сумно дивитись у вікно поблизу робочого місця, сподіваючись, що хоча б у вихідні буде сонячно. Оскільки багато співробітників зараз практикують гібридну схему роботи, можливо, відвідуючи офіс 2-3 дні на тиждень, експеримент в режимі повного дистанційного робочого дня закінчується, і нарешті можна оцінити його ефективність, пише The Economist.

Початкові опитування працівників та роботодавців виявили, що віддалена робота не знижує продуктивність праці. Але нове дослідження, в якому взяли участь понад 10 тисяч співробітників технологічної компанії з Азії в період з квітня 2019 року по серпень 2020 року показує іншу картину.

Компанія, яка брала участь у дослідженні, використовує програмне забезпечення, встановлене на комп’ютерах співробітників, що відстежує, які програми чи веб-сайти були активними, а також чи використовував працівник клавіатуру або мишу. (Покупки в Інтернеті не враховуються.)

Дослідження, безумовно, дійшло висновку, що співробітники працювали наполегливо. Загальна кількість відпрацьованих годин була на 30% вищою, ніж до пандемії, в тому числі було зафіксовано на 18% більше роботи поза відведеним часом. Але ці додаткові зусилля не призвели до зростання продуктивності. Такий результат може пояснити попередні дані опитувань: і роботодавці, і працівники відчували, що продуктивність залишається на одному і тому ж рівні. Але правильним способом вимірювання продуктивності є «продуктивність» на робочу годину. Попри весь додатковий час на роботі, цей показник впав на 20%.

Цікаво, чому так сталося. Вчені змогли проаналізувати, скільки часу працівники витрачали на «години співпраці», визначені як різні типи зустрічей, і скільки часу вони використовували як «години фокусування», не відволікаючись на дзвінки або електронну пошту, зосереджуючись суто на своїх завданнях.

Попри «понаднормові години», співробітники виділяли менше часу на фокусування, ніж до пандемії. Замість цього увесь їхній додатковий час зайняли «онлайн-зустрічі». Згідно з іншим дослідженням, 80% часу 80% людей на зустрічах витрачається даремно.

Одна з можливих проблем полягає в тому, що керівники менш впевнені у відданості своєї команди і проводять більше зустрічей, щоб перевірити співробітників. Інша проблема полягає в тому, що керівники проводять багато онлайн-зустрічей, щоб «продемонструвати свою присутність».

Однак вчені припускають, що це також є результатом складності координації для співробітників, коли вони працюють віддалено. Працюючи дистанційно, співробітники також витрачають менше часу на аналіз, навчання та тренінги.

Це також відкриває і несправедливість для працівників. Більше грошей за понаднормовий час вони не отримували. Попри те, що вони заощадили час поїздок на роботу, це не компенсувало зайвих годин, проведених на онлайн-зборах.

Не всі працівники поводились однаково. Ті, хто найдовше працював у компанії, виявилися більш продуктивними, ймовірно тому, що їм було простіше орієнтуватися навіть поза офісом. Співробітники з дітьми працювали приблизно на 20 хвилин на день довше, ніж співробітники без дітей, що означає ще більший спад їхньої продуктивності, ймовірно, тому, що вони відволікались на обов'язки по догляду за дітьми під час роботи.

То чи означає це, що компанії взагалі відмовляться від віддаленої роботи, навіть від її гібридної версії? Вчені вказують, що майже всі співробітники компанії, яка брала участь у дослідженні, мають вищу освіту і їхні обов’язки «включають пізнавальну роботу, розробку нових програмних чи апаратних додатків або рішень, співпрацю з командами професіоналів, роботу з клієнтами та участь у розробці інновацій, а також постійне вдосконалення». Віддалена робота, можливо, створювала особливий виклик для них, порівняно з професіями, такими як працівники контакт-центрів, які часто можуть працювати за відповідним сценарієм.

Зовсім не дивно, що при віддаленій роботі можуть виникнути проблеми з координацією співпраці. Зрештою, практика дистанційної роботи почалася під примусом пандемії.

Дослідження завершилося в серпні минулого року, і виникає запитання, чи навчилися співробітники ефективніше використовувати свій робочий час. Справжнім джерелом неефективності, як виявляється, був час, проведений на онлайн-зустрічах. Відповідь проста: онлайн-конференції треба робити коротшими та більш «насиченими», резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

В результаті тривалої віддаленої роботи люди можуть стати менш продуктивними і креативними — FT

Через пандемію 21% українців перейшли на дистанційний формат роботи. Під час пандемії коронавірусу більше половини (53%) економічно активних українців не зазнали яких-небудь змін у форматі роботи і в наразі, як і раніше, працюють в оффлайн-режимі.

13,7% економічно активних українців повністю або частково перейшли на дистанційну роботу з повним збереженням заробітної плати, 6,9% - повністю або частково перейшли на дистанційну роботу з частковим збереженням заробітної плати. При цьому 6% опитаних пішли в частково оплачувану відпустку, а 1.9% - пішли в повністю оплачувану тривалу відпустку.