«Спецоперація Лукашенка» різко зблизила Білорусь та Росію — The Economist 

27 травня, 2021, 14:09 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Тепер у Лукашенка залишився тільки один союзник – Путін.

«Спецоперація Лукашенка» різко зблизила Білорусь та Росію — The Economist 
© kremlin.ru

Більшість дисидентів, які проживають у Білорусі, знаходяться під загрозою. Але до 23 травня білоруські активісти «у вигнанні» думали, що перебувають у безпеці на Заході. Це було до того, коли 26-річний білоруський журналіст та активіст Роман Протасевич сів на літак Ryanair, який повинен був летіти з однієї країни ЄС до іншої. Однак, самодержавний уряд Білорусі змусив літак приземлитися в Мінську, де силовики затримали Протасевича, пише The Economist.

Літак проходив через повітряний простір Білорусі і збирався повернутися до Литви. Але раптово пілотам повідомили, що на борту літака знаходиться бомба. Літак був змушений приземлитися в Мінську. Після посадки літака, Протасевича затримали разом із його дівчиною Софією Сапегою.

Це було явною «хитрістю» білоруського диктатора Олександра Лукашенка. Лукашенко зіштовхнувся із масовими протестами після махінацій із виборами минулого року. Протасевич був співзасновником Nexta - Інтернет-каналу, який висвітлював жорстокість режиму. Зараз журналісту загрожує 15-річне ув’язнення.

У відео «зізнанні» Протасевич із замаскованими синцями на обличчі заявив, що з ним поводяться «максимально коректно». Подібне відео вийшло і з участю Софії Сапеги, якій зараз інкримінують підбурювання до «масових заворушень».

Західні лідери один за одним висловлювали свою критику та обурення діями Лукашенка. Лідери ЄС вимагали звільнення активістів, закрили європейські аеропорти для авіакомпанії Білорусі та порадили власним перевізникам уникати білоруського повітряного простору, це ж саме зробила і Британія. Найбільш політично чутливим кроком став хід сусідньої України, яка заборонила імпорт електроенергії з Білорусі, розмістившись в «західному таборі».

Велика Британія, ЄС та Америка зараз працюють над новими економічними санкціями проти режиму Лукашенка. Білоруські лідери опозиції, які живуть в еміграції, заявляють, що це має включати бойкот проти білоруських нафтохімічних виробів - основний експорт країни, а також багато інших заборон на виїзд та заморожування активів проти конкретних представників режиму.

Для того, щоб знайти спільне рішення щодо санкцій, 27 членам ЄС, ймовірно, знадобиться час. Але якщо західні лідери колись стримувались щодо Білорусі, оскільки боялися, що такі кроки підштовхнуть Білорусь ближче до Росії, то нещодавні дії Лукашенко зробили їхні занепокоєння менш помітними: його режим міцно зафіксував Білорусь в російській орбіті.

Кремль у захваті. Маргарита Симонян із російського державного пропагандистського каналу RT високо оцінила піратську операцію Лукашенка.

«Ніколи не думала, що буду заздрити ​​Білорусі. Але зараз я заздрю. Лукашенко зіграв красиво», - заявила вона.

Російські телеканали поширювали дезінформацію білоруського диктатора щодо загрози вибуху. Обґрунтування дав міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

«Росія ніколи не залишить Білорусь у біді і завжди прийде на допомогу нашому сусідові та стратегічному союзникові. У нас є спільна історія та духовні цінності», - сказав Лавров.

Однак головна спільність між двома режимами - це страх перед народним повстанням, яке може повалити їх. Минулого літа, коли мирні акції протесту охопили Білорусь, виникла ймовірність, що чергова «кольорова революція» в колишній радянській державі може зруйнувати ще одного диктатора.

Путін, який не схвалює подібних речей, запропонував економічну допомогу та зобов'язався підкріпити сили Лукашенка. Він також відправив команду росіян, щоб у разі потреби підтримати білоруську пропагандистську машину. Метою було не надати повноваження Лукашенку, якому Путін насправді не довіряє, а забезпечити його владу над Білоруссю, яку він вважає важливим полем битви у його протистоянні із Заходом.

Протягом багатьох років Лукашенко грав у таборі Росії проти Заходу, при цьому фактично «шантажуючи» обидві сторони, щоб отримати гроші. Коли Путін пропонував глибший союз між Росією та Білоруссю два роки тому, щоб глава Кремля міг очолювати нову імперію, Лукашенко чинив опір, взявши на себе роль «захисника» білоруської незалежності.

Але, після махінації з виборами, а потім після масових арештів, побиття та тортур проти дисидентів, Лукашенко знищив останню «краплю легітимності», яку мав, і віддалив іноземні держави, що раніше «терпіли» його. Зараз у Лукашенка є лише один можливий союзник - Путін у Москві.

Зближення Росії та Білорусі триває. Путін зустрівся з Лукашенком 22 квітня і похвалив прогрес у поглибленні союзництва між двома країнами. Кілька днів тому ФСБ Росії, яка зараз відіграє фактично панівну роль у російській політиці, заявила, що співпрацювала з білоруським КДБ для розкриття змови Заходу щодо вбивства Лукашенка. Путін не втратив шанс нагадати про це минулого місяця в телефонній розмові з президентом США Джо Байденом, з яким він повинен зустрітися в Женеві вже 16 червня.

У Білорусі цей сюжет миттєво перетворився на пропагандистський фільм «Вбити президента». За словами одного з «силовиків Лукашенка» Миколи Карпенкова, «це чітко показало, що нібито м'яка доброзичлива опозиція, яка бореться за мирні зміни, насправді є криваво налаштованими бандитами, які готуються до військового перевороту, вбивства та викрадення людей».

Білоруські служби безпеки заявляли, що вони насправді борються з тероризмом, а не пропагують його.

«Ми готові діяти. Ми зробимо світ вільнішим», - кажуть білоруські служби безпеки.

Примусове приземлення літака Ryanair з метою арешту Протасевича було нібито частиною «контртерористичної» операції, яка випливає з поглиблення співпраці з Росією, і, ймовірно, мала на меті також забезпечити фінансову допомогу Білорусі у разі посилення санкцій – дійсно цинічна угода.

Білорусь випробовує нові межі того, що американська організація Freedom House називає «транснаціональними репресіями». Авторитарні режими, такі як у Росії, Китаї та Руанді, вже давно націлені на внутрішніх дисидентів навіть за межами своїх кордонів. Деякі автократи тепер спробують скопіювати нову техніку Лукашенка.

Дисиденти «у вигнанні» будь-якої національності тепер будуть ще більше нервувати під час авіаподорожей. Білоруські активісти, ймовірно, замислюються, чи безпечно їм тепер перелітати Росію, повітряний простір якої набагато важче оминути, ніж Білорусь. Коли Байден зустрінеться з Путіним через три тижні, їм доведеться обговорити і це питання, резюмує видання.

Читайте також: Затримання Протасевича показало вразливість режиму Лукашенка — The Washington Post

Нагадаємо, 23 травня в аеропорту Мінська здійснив термінову посадку літак Ryanair рейсу Афіни-Вільнюс. Спочатку повідомлялося про можливе замінування повітряного судна, до аеропорту стягнули пожежних і карети «швидкої допомоги». Згодом стало відомо, що на борту літака знаходиться опозиційний журналіст Роман Протасевич, його затримали. Разом із Протасевичем затримали і його дівчину, росіянку Софію Сапегу.

У Білорусі на Протасевича заведені справи за статтями про організацію масових заворушень, грубе порушення громадського порядку і про розбурхування соціальної ворожнечі до силовиків. Журналіст також включений до списку осіб, причетних до терористичної діяльності, йому може загрожувати смертна кара.

У компанії Ryanair стверджують, що отримали інформацію про замінування літака від білоруських диспетчерів, і тільки після спілкування з ними пілоти подали сигнал «сквок». У небо підняли винищувач МіГ-29 ЗС Білорусі. За даними ЗМІ, винищувач фактично змусив цивільний борт змінити курс від кордону і сісти в аеропорту Мінська. Санкціонував спецоперацію нелегітимний президент Білорусі Алєксандр Лукашенко.

Related video

Голови держав та лідери вищих інститутів Європейського Союзу різко розкритикували захоплення літака як акт державного тероризму. Дії білоруської влади обговорили на екстреному засіданні Ради ЄС 24 травня, проти режиму Лукашенка готують нові санкції. У Білорусі у відповідь погрожують вийти з проєкту ЄС «Східне партнерство».

Після інциденту в Мінську небо для державної компанії «Бєлавіа» закрили Україна, Велика Британія, а також члени ЄС Литва, Франція та Польща. У більшості європейських держав від польотів над Білоруссю відмовилися найбільші авіакомпанії, зокрема Lufthansa, KLM і AirFrance. Багато авіакомпаній змінили маршрути своїх рейсів в обліт повітряного простору Білорусі. З опівночі 26 травня припинено авіасполучення між Києвом і Мінськом.

Докладніше про те, що означає викрадення білоруськими силовиками опозиціонера Романа Протасевича, яким може бути покарання Європи для диктатора, котрий загрався, і що слід робити Україні у ситуації, що склалася, читайте в статті Володимира Кравченка «Зона, заборонена для польотів» у ZN.UA.

За матеріалами: ZN.UA / Підготував/ла : Анастасія Гурін
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК