Ситуація з Тимановською стала новим нагадуванням про репресії режиму Лукашенка — The Guardian

Білоруський диктатор Олександр Лукашенко придушив протестний рух, який загрожував його деспотичному правлінню минулого літа. Після цього «тоталітарний настрій» запанував майже у всіх куточках Білорусі, пише The Guardian.

На початку цього місяця в країні відбулася масштабна розправа з неурядовими організаціями, багато з яких раніше вважалися неполітичними. Незалежні медіа в Білорусі зазнають тиску. «Нелегітимність» режиму була викрита після сфальсифікованих виборів 2020 року.

Влада Лукашенка тепер зберігається лише завдяки жорстокому придушенню інакомислення, як всередині країни, так і поза її межами, навіть на Олімпіаді в Токіо.

Рішення білоруської спортсменки Христини Тимановської про пошук притулку в Польщі було прийнято після «спортивної суперечки». Тимановська публічно розкритикувала тренерів білоруської команди за те, що вони не провели необхідну кількість допінг-тестів перед естафетою 4х400 м.

Коли вона відмовилася повертатися додому, з’явилася інформація про те, що член білоруської делегації сказав їй просто забути про цю ситуацію, інакше, все може лише погіршитися. Погроза, ймовірно, «йде зверху»: головою Національного олімпійського комітету Білорусі є син Лукашенка - Віктор.

Тимановська знаходилася під охороною поліції в Токіо. Її чоловік, Арсеній Зданевич, виїхав до Києва. Коли у неділю ввечері ухвалювалося швидке рішення, Тимановська, ймовірно, згадала про долю білоруських спортсменів, яких затримали за участь у акціях протестів проти Лукашенка.

Багато спортсменів у Білорусі були виключені з команд. Спорт, як і інші аспекти білоруського життя, теж став об’єктом репресивної політики.

Тимановська однозначно буде спортивною втратою для своєї країни. Вона також стане частиною епохи, що визначає Білорусь за часів диктаторського правління Лукашенка.

Оскільки за останній рік режим зміцнив свої сили через масові арешти та розправу з громадянськими активістами, величезна кількість молодих білорусів шукали притулку в сусідніх Литві, Україні та Польщі.

Найбільше постраждав колишній бурхливий технологічний сектор у Мінську - організаційний центр протестів. За деякими даними, близько 15 тисяч IT-працівників втекли з країни.

Побачивши відсутність перспективи демократичних реформ, багато інших молодих фахівців прийняли те саме рішення. Оскільки санкції Європи та США продовжують залишатися неефективними, а очільник Кремля Володимир Путін готовий запропонувати режиму необхідну допомогу, важко критикувати їх за таке рішення.

Лукашенко навряд чи буде «сумувати» за молодими людьми, які покидають країну, він зайнятий надмірним контролем над білоруським суспільством у гнітючому образі радянської держави. Щодо залишків протестного руху, рішення Тимановської приєднатися до тих, хто шукає притулку в інших країнах, - це ще одна ознака того, наскільки темні часи настали в Білорусі після днів надії минулого літа та восени, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

США можуть посилити санкції проти режиму Лукашенка - WSJ

Режим білоруського диктатора Алєксандра Лукашенка продовжує використовувати викрадення, захоплення заручників і політичні вбивства як засіб боротьби з інакомисленням та залякування опозиції.

У травні в аеропорту Мінська примусово  посадили літак Ryanair, аби затримати засновника опозиційного Telegram-каналу NEXTA Романа Протасевича. Разом із журналістом затримали його дівчину Софію Сапегу. Після затримання Протасевича погрозами та катуванням змусили дати інтерв’ю із «каяттям».

Минулого тижня режим спробував взяти у заручники легкоатлетку Христину Тимановську, яка виступає на Олімпіаді в Токіо. Спортсменка у соцмережах розкритикувала підготовку чиновників до Ігор, після чого з нею зв’язалися головний тренер і представник команди, які погрозами примушували її знятися зі змагань і повернутися до Мінська.

Представники білоруської збірної спробували депортувати легкоатлетку, але Тимановська відмовилася летіти і звернулася за допомогою до МОК. Зараз спортсменка перебуває під захистом влади Японії, її чоловік і дитина виїхали з Білорусі.

Докладніше про те, як працює гібридна терористична атака, читайте у статті соціального психолога Олега Покальчука «Периферія мішені» у ZN.UA.