Росія боїться перспективи вступу України в НАТО — The Washington Post

Росія збільшує концентрацію своїх військ поблизу українського кордону, намагаючись перевірити позицію Заходу щодо України і кидаючи черговий виклик адміністрації президента США Джо Байдена. Реальні мотиви Росії, які ховаються за стягуванням військ до України все ще незрозумілі і не обов'язково сигналізують про реальний наступ, але такі дії Кремля викликають новий рівень тривоги в регіоні, який із 2014 року є причиною напруги між Заходом та Москвою. пише The Washington Post.

Коли Росія анексувала Крим, це спричинило міжнародне засудження та санкції. За даними ООН, з початку війни в Донбасі загинуло понад 13 тисяч людей.

Черговий сплеск військової активності Росії, ймовірно, більше стосується «розсилки повідомлень», а не початку нового збройного наступу, вважають аналітики.

Для президента Росії Володимира Путіна теплі стосунки України із США та Європою є викликом для впливу Москви в регіоні, до того ж, Байден пообіцяв жорсткіше ставитись до Кремля. Прагнення України вступити в НАТО Росія також розглядає як потенційну загрозу.

"Росія випробовує нерви всіх і чітко заявляє про свою позицію: вона хоче залишатися важливим геополітичним гравцем", - сказав аналітик Руслан Лев'єв.

"Кремль намагається показати, що Росія не буде терпіти санкцій та інших дій, які закликають її повернути Крим Україні або змінити ситуацію в Донбасі", - додав він.

Російська активність поблизу українського кордону почалася фактично близько місяця тому. Спочатку передислокація вважалася частиною запланованих навчань. Але коли в кінці березня маневри закінчились, військовий масив так і не покинув територію.

Міністерство оборони Росії заявило, що переправляє понад 10 морських суден, включаючи десантні катери та артилерійські військові кораблі, з Каспійського моря в Чорне море на "навчання".  Аналітики додають, що Кремль демонстративно показує свою військову силу.

"Така демонстрація збройних сил стала повідомленням для України та західних демократій", - каже аналітик.

Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія "переміщує війська в межах власної території на власний розсуд, і це нікого не повинно стосуватися". За підрахунками, щонайменше 85 тисяч російських військовослужбовців розташовані неподалік українського кордону та в Криму.

Прес-секретар Білого дому Джен Псакі заявила в четвер, що Росія зараз має більше військ на східному кордоні України, ніж будь-коли з 2014 року.

"Ми попросили Росію пояснити ці провокації, але що важливіше - ми дали сигнал нашим українським партнерам про підтримку", - сказав представник Держдепартаменту Нед Прайс.

Російське переміщення військ може додатково ускладнити зусилля щодо співпраці США з Москвою у сферах, які становлять взаємний інтерес.

Тим часом Україна розраховує на підтримку союзників. Під час телефонної бесіди з президентом України Володимиром Зеленським Байден пообіцяв "непохитну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України в умовах агресії Росії", згідно з повідомленням Білого дому. Зеленський також відвідав українські війська поблизу лінії фронту.

З 2014 року США надіслали Україні 4,5 мільярда доларів допомоги, включаючи дві партії протитанкових ракет Javelin, надані адміністрацією Трампа. Два військові кораблі США попрямували до Чорного моря і залишатимуться там до 4 травня.

Цілком очікувано, що Україна може бути стурбована потенційним вторгненням Росії. Зеленський звернувся до Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, сказавши, що єдиний" спосіб закінчити війну" – це членство України в альянсі.

Але попередження з боку Москви суворі, Кремль вже погрожував Україні «серйозними наслідками» після вступу в НАТО. Тим часом прокремлівські журналісти активно закликають Москву до більш агресивної політики щодо Києва.

Напруженість між Україною та Росією зросла, коли Зеленський почав здійснювати деякі «прозахідні» реформи та відбирати політичний контроль в українських олігархів.

У коментарі аналітик Московського центру Карнегі Максим Саморуков сказав, що "Кремль був добре підготовлений до підвищення військової сили", оскільки Зеленський грає на "антиросійській позиції".

Під час розмови з канцлером Німеччини Ангелою Меркель Путін згадав про "провокаційні дії Києва, які свідомо розпалюють ситуацію вздовж лінії зіткнення". Меркель закликала Путіна припинити ескалацію конфлікту.

Ескалація також є випробуванням для європейських урядів, зокрема Німеччини, яку Вашингтон критикував за плани добудувати «Північний потік-2».

"Росія буквально шантажує Україну військовою ескалацією", - заявили Омід Нуріпур та Мануель Сарразін, представники німецької партії "Зелених".

"Нарощування російських сил - це в кращому випадку лише агресивна позиція, в гіршому – підготовка до військового наступу. Відсутність чітких пояснень та дезінформація щодо провокацій з боку Києва має на меті підірвати суверенітет України. Однак Росія не повинна недооцінювати те, наскільки ретельно за цим стежать в європейських столицях", - сказав один європейський дипломат.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Тепер і МЗС Росії погрожує Україні "незворотними наслідками" вступу до НАТО

Росія стягує війська до кордону з Україною під виглядом підготовки до навчань «Захід-2021». Одночасно з цим активізувалися російські контингенти в Білорусі, окупованому Криму, Придністров'ї та акваторії Чорного і Азовського морів. Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак, виступаючи 30 березня в Верховній Раді, вказав на високу ймовірність російського вторгнення.

Українська військова розвідка повідомила про підготовку росіянами масштабних провокацій, загострення в зоні ООС, спроби розширення зони окупації в Донбасі з можливим вторгненням на інших ділянках.

Європейське командування Армії США привело війська в бойову готовність, посли держав НАТО провели надзвичайну сесію.

Офіційні спікери РФ почали погрожувати Україні «незворотними наслідками» і «початком кінця». Україна провела консультації зі США, Францією, Німеччиною, Туреччиною, Грецією та іншим країнами. Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель у ході розмови з президентом Росії Володимиром Путіним закликала його до деескалації, але в Кремлі про це промовчали.

9 квітня відбулась серія телефонних розмов між держсекретарем США і керівниками МЗС України, Німеччини та Франції. Ентоні Блінкен закликав Німеччину і Францію активніше підтримувати Україну.

Володимир Зеленський заявив, що отримання Плану дій щодо членства в НАТО є «першочерговим пріоритетом» України. Але чи готові в Альянсі надати цей План? Як до української ініціативи ставляться у Вашингтоні? Як на заяви українського президента відреагували в Кремлі? І чи всі в оточенні українського президента підтримують активізацію зусиль влади по отриманню нового формату відносин України з НАТО? Про те, як Київ намагається отримати ПДЧ і чому він сподівається на успіх - читайте в статті Володимира Кравченка «Обіцяного тринадцять (?) років чекають».