Ситуація навколо білоруської спортсменки Христини Тимановської показала, як жорстоке придушення урядом Білорусі критики політизувало життя та дії навіть тих, хто ніколи і не збирався відкрито протистояти диктатору країни Олександру Лукашенку, пише The Guardian.
«Я приголомшена тим, що ця ситуація стала політичним скандалом. Це стосувалося лише спорту, все, чого я хотіла, щоб люди просто взяли на себе відповідальність»,- сказала Тимановська під час прес-конференції у Варшаві, куди вона прибула з Токіо.
До того часу, як спортсменку публічно назвали «зрадницею», Тимановська планувала повернутися до Білорусі і все ще готова повернутися, коли почуватиметься в безпеці, сказала вона.
«Все, що я хочу, це залишитися у спорті і продовжити свою кар'єру», - заявила Тимановська журналістам.
У широкому масштабі, удар під тиском уряду нагадував появу опозиційного лідера Білорусі Світлани Тихановської, яка вирішила претендувати на пост президента лише після того, як Лукашенко ув’язнив її чоловіка.
Зараз, перебуваючи в еміграції, Тихановська стала міжнародно відомою фігурою, яка останніми тижнями зустрілася з президентом США Джо Байденом і прем’єр-міністром Британії Борисом Джонсоном, щоб лобіювати санкції проти режиму Лукашенка та отримати більшу підтримку опозиції.
Вона була однією з трьох жінок, які сформували «тріумвірат» політичних дисидентів минулого року до того, як Лукашенко розпочав широкі репресії проти опозиції. Активістку Марію Колеснікову звинувачують у спробі повалення уряду та загрозі державній безпеці. У разі доведення вини їй загрожує 12 років ув’язнення.
Відповідаючи на питання про свободу слова в Білорусі, Тимановська розповіла про баланс, який їй доводилося зберігати в повсякденному житті.
«Я можу сказати, що зазвичай відкрито висловлювала свою думку. Але ви завжди повинні стежити за своїми словами, щоб це не призвело до наслідків. Так, у Білорусі не тільки я, а й кожен боїться сказати щось не те», - зазначила вона.
Білоруський опозиціонер в еміграції Павло Латушко сказав, що Тимановська була «поза політикою» під час своєї прес-конференції, щоб захиститися від питань про Лукашенка чи опозицію.
Тим не менш, на даний момент важко уявити щось поза політикою в Білорусі, де навіть неурядові організації були зачинені через їх уявні зв'язки із Заходом.
«Лукашенко прекрасно знає, наскільки впливовими є спортсмени. Він завжди намагався тримати їх поруч», - сказав активіст Олександр Опейкін, який допоміг Тимановській зв’язатися з польською владою після того, як вона звернулася за допомогою, перебуваючи в Японії.
Він вважає, що Лукашенко особисто втрутився, щоб вимагати повернення Тимановської до Мінська, і спортсменка вирішила зробити проблему публічною лише тоді, коли стало зрозуміло, що їй загрожує небезпека.
«Вона зрозуміла, що вони везуть її до Мінська не просто так. Саме тоді вона вирішила, що повинна щось із цим зробити», - сказав Опейкін.
Режим білоруського диктатора Алєксандра Лукашенка продовжує використовувати викрадення, захоплення заручників і політичні вбивства як засіб боротьби з інакомисленням та залякування опозиції.
У травні в аеропорту Мінська примусово посадили літак Ryanair, аби затримати засновника опозиційного Telegram-каналу NEXTA Романа Протасевича. Разом із журналістом затримали його дівчину Софію Сапегу. Після затримання Протасевича погрозами та катуванням змусили дати інтерв’ю із «каяттям».
Минулого тижня режим спробував взяти у заручники легкоатлетку Христину Тимановську, яка виступає на Олімпіаді в Токіо. Спортсменка у соцмережах розкритикувала підготовку чиновників до Ігор, після чого з нею зв’язалися головний тренер і представник команди, які погрозами примушували її знятися зі змагань і повернутися до Мінська.
Представники білоруської збірної спробували депортувати легкоатлетку, але Тимановська відмовилася летіти і звернулася за допомогою до МОК. Зараз спортсменка перебуває під захистом влади Японії, її чоловік і дитина виїхали з Білорусі.
Докладніше про те, як працює гібридна терористична атака, читайте у статті соціального психолога Олега Покальчука «Периферія мішені» у ZN.UA.