Відносини між Москвою і Заходом погіршилися до рівня Холодної війни, а деякі оглядачі заговорили про початок нової конфронтації. Тепер конфлікт в Україні, конфлікт посеред Європи, втратив свою актуальність.
Про це на сторінках Washington Post пише співробітник Pulitzer Center Марвін Келб, пояснюючи, що так сталося частково через потік інших важливих новин. Потік іммігрантів з Близького Сходу в Європу, обвал фондових ринків, підготовка до президентських виборів у США – все це замінило тему України. Однак є і інша причина. На думку автора, вона полягає в тому, що Путін "виграв свою маленьку війну в Україні, а його критики лишилися обабіч, демонструючи свою безпорадну злість".
Влітку минулого року Путін вирішував, що йому зробити: піти на компроміс з новим президентом України Петром Порошенком чи відправити танки і російських солдатів на війну, яку проросійські бойовики програвали. Здавалося б, українська армія за лічені дні розгромить їх і поверне контроль над регіоном.
"Путін подвоїв зусилля і наказав військам перейти кордон, щоб відбити український наступ. Він хотів довести Порошенку і його західним союзникам, що у війні між Росією і Україною переможе перша", - йдеться в статті.
Далі, через кілька тижнів після втручання російської армії, Путін і Порошенко в Мінську домовилися про режим припинення вогню, який передбачливо не тривав довго. На початку року канцлер Ангела Меркель розпочала нові переговори про перемир'я, але при цьому вона, як і президент США Барак Обама, розуміла, що все насправді залежить від того, чи готовий Київ надати автономію в складі України захопленим територіям Донбасу. Для Порошенка це рішення стало "гіркою пігулкою", оскільки йому доводиться керувати країною з серйозними політичними і економічними проблемами, в якій є націоналістичні сили, які не згодні йти на компроміси з Росією.
"А ще важливіше те, що Порошенко тепер знає напевне, що Німеччина і США не будуть битися за Україну. Вони будуть допомагати фінансами, надаватимуть обмежену військову допомогу, але не більше. В такій ситуації обережності і відступу, Путін поступово "заморозив" конфлікт, як він це зробив у 2008 році в Грузії. Тепер він може значно більше, ніж лідери Заходу, контролювати економічні, політичні і дипломатичні рішення в Україні, коли йому потрібно", - йдеться в статті.
"Інколи я мрію про неймовірне, щоб якось ми могли магічним способом перенести Україну в Західну Європу, де б вона процвітала і стала західною демократією з сильною економікою. Вона заслуговує такого майбутнього. Але ми не можемо цього зробити. Україна завжди матиме спільні кордони з Росією", - додає автор.
Україні некомфортно живеться поруч з Росією в її "близькому зарубіжжі" чи "сфері вплину", як би то не називали. Хоче того Захід чи ні, але Москва залишається домінантною силою у Східній Європі. І нинішній конфлікт вирішиться лише в тому разі, якщо Росія і Україна домовляться про прийнятний стан речей між ними.
Видання Newsweek сьогодні писало, що США можуть змусити Путіна відмовитися від "замороження" війни в Донбасі, пішовши на поступки щодо анексованого Криму.
Вашингтон може дозволити Путіну зобразити свою перемогу, про яку він мріє, перед росіянами. Це не дуже привабливий вихід, але ще більш небажаним є продовження війни в Україні.
В цей же час, видання Washington Post писало, що у Путіна є три причини, щоб відступити у війні проти України. По-перше, військова присутність Росії в Донбасі і окупація частини українського регіону не дуже популярні серед російськомовного населення України, на що Путін розраховував на початку конфлікту. Росії було б не просто контролювати Донбас в довгостроковій перспективі. Оскільки його імперіалістична ідеологія там не популярна. Російський президент не розраховував, що російськомовне населення буде чинити опір вторгненню поруч з україномовними українцями.
По-друге, уряд України наростив військові сили і поки що не задіяв їх усі. У Києва ще є кілька способів,я к посилити свої позиції. Зокрема, йому варто більше працювати над економічними зв'язками з ЄС і Китаєм.
І по-третє – справжня мета Кремля не захопити частину української території, а створити заморожений конфлікт. Це дешевше і небезпечніше.
Автор зауважує, що мета Росії полягає у впливі на зовнішню політику України. І це значно дешевше і легше робити без подальшої територіально експансії. тим часом, бойовики в Донбасі припинили вогонь з опівночі 1 вересня.