Про це на сторінках Washington Post пише аспірант Оксфордського університету Семюел Рамані, пропонуючи іншу гіпотезу. На його думку, цілком ймовірно, що Володимир Путін розглядає окупацію територій Донбасу як тимчасовий захід і приймає рішення щодо нього зважаючи на аналіз витрат. Можливо, що зараз він вирішив, що "маленька військова перемога" в Донбасі згенерувала достатню кількість політичного капіталу в Росії і відвернула увагу росіян від погіршення умов життя, яке посилюють санкції Заходу.
Якщо Путін вирішить, що на війні проти України втрачає більше, ніж отримує, він може піти на тактичний відступ в Донбасі на власних умовах. Він не буде вважати це поразкою, оскільки Росія наростила військові сили в Криму. Півострів теж можна використати для дестабілізації, якщо Україна вирішить приєднатися до НАТО. Автор зауважує, що сьогодні є принаймні три фактори, які вказують на те, що Путін може наважитися на відступ у війні проти України.
По-перше, військова присутність Росії в Донбасі і окупація частини українського регіону не дуже популярні серед російськомовного населення України, на що Путін розраховував на початку конфлікту. Росії було б не просто контролювати Донбас в довгостроковій перспективі. Оскільки його імперіалістична ідеологія там не популярна. Російський президент не розраховував, що російськомовне населення буде чинити опір вторгненню поруч з україномовними українцями.
По-друге, уряд України наростив військові сили і поки що не задіяв їх усі. У Києва ще є кілька способів,я к посилити свої позиції. Зокрема, йому варто більше працювати над економічними зв'язками з ЄС і Китаєм.
І по-третє – справжня мета Кремля не захопити частину української території, а створити заморожений конфлікт. Це дешевше і небезпечніше.
"Якщо Росія наважиться на тактичний відступ, вона зосередить свої військові сили біля українських кордонів. А це така ж загроза, як і в Молдові від Придністров'я: вступ в НАТО означатиме ризик розв'язання війни", - йдеться в статті.
На додачу, відступивши в Донбасі, Росії не доведеться більше утримувати окуповані території і витрачати виснажений російський бюджет на війну.
Автор зауважує, що мета Росії полягає у впливі на зовнішню політику України. І це значно дешевше і легше робити без подальшої територіально експансії. тим часом, бойовики в Донбасі припинили вогоньз опівночі 1 вересня.
Про припинення вогню в Донбасі з 1 вересня раніше домовилися лідери Франції та Німеччини франсуа Олланд і Ангела Меркель у телефоній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним.
У свою чергу, видання The Guardian писало, що нове перемир'я в Донбасі може спрацювати. Нещодавні заяви Путіна можуть свідчити про те, що він шукає виходу з ситуації, яка зайшла у глухий кут в політичному і військовому плані. Путін підняв ставки, коли після анексії Криму розв'язав ще й війну в Донбасі. Проросійські терористи продемонстрували свою слабкість і нездатність захопити територію і утримувати її тривалий час під контролем. Тому останнім часом в Москві рідше згадують "Новоросію", яка повинна була охопити майже половину України. Тож можливо, що тепер російський президент шукає вихід із ситуації.