Популярність російського президента Володимира Путіна, яка базується на обіцянці добробуту росіянам, руйнується через економічні чинники, пише оглядач Ендрю Качинс для CNN.
Качинс зазначає, що не дивно, що росіяни були щасливі проголосувати за Путіна на президентських виборах в 2012 році, тоді економіка Росії зростала в середньому на рівні 7% (порівняно з 1999 роком, коли Путін з'явився в політиці). Пенсії виплачувалися, а Путін міг похвалитися в своєму щорічному посланні до Федеральних зборів, що "Росія не тільки пішла від спаду виробництва, що спостерігається багато років, але і стала однією з десяти найбільших економік світу".
Оглядач підкреслює, що популярність російського лідера була принципово заснована на зростанні добробуту російських громадян. "Проблема Путіна зараз в тому, що дивно вдале поєднання економічних факторів, яке живило його популярність так довго, здається, руйнується", - говорить автор статті.
Одним з цих економічних факторів є падіння цін на нафту. Качинс зазначає, що навіть у той час, коли макроекономічні показники залишалися високими, багато аналітиків говорили, що попередні фактори зростання російської економіки були вичерпані, і що уряду необхідно повернутися до програми реформ для поліпшення інвестиційного клімату, подолати корупцію. "На жаль, після повернення на пост президента, Путін і його адміністрація не враховували цю раду", - пише автор публікації.
Качинс говорить про дежавю, згадуючи історію Радянського Союзу на початку 1980-х років, коли економічний ріст був близький до нуля. На початку 2014 року, ще до анексії Криму, існували явні ознаки подальшого погіршення економічної ситуації в России6 тоді рубль впав на 10%, а відтік капіталу за перший квартал виріс до рекордного розміру в $ 50 млрд.
Але протягом літа і на початку осені введення серйозних західних санкцій за російської агресії в Україні та падіння цін на нафту більш ніж на 30% в сукупності призвели до "ідеального шторму", що може перекреслити колишні досягнення Путіна за час його при владі.
Колишні російські лідери Михайло Горбачов і Борис Єльцин в кінцевому підсумку стали непопулярними в основному через економічні труднощі в країні. Затяжний економічний спад в Росії глибоко підірве нинішню хвилю популярності Путіна, яка заснована на ейфорії після анексії Криму. Як вважає Качинс, існування небезпеки для його президентства було продемонстровано в недавньому заяві російського лідера, коли він виступив з агресивною риторикою на адресу неназваних ворогів" (США і Європи), які прагнуть послабити Росію. Його заяви виглядали особливо посередньо на тлі поганих економічних новин, які він не вибрав для свого виступу перед Федеральними Зборами - ред.).
На думку автора статті, в Росії вже з'явилися "зловісні" ознаки можливих соціальних заворушень. Так, в минулому місяці в 40 містах РФ пройшли мітинги з-за скорочення витрат на охорону здоров'я в 2015 на 20%. Путін 2 жовтня оголосив про мораторій на індексацію державних зарплат.
"Майже десять років тому я писав, що Путіну дуже пощастило з'явитися в таких позитивних економічних умовах, багато з яких лежать поза його контролем. Однак сьогодні удача відвернулася від нього, а він не в змозі вирішити структурні проблеми в економіці Росії, і проводить "не таємну війну" проти свого сусіда", - пише оглядач.
На думку Качинса, будь-який студент російської історії знає, що шлях Росії часто порушується нелінійними подіями, і сьогодні здається все більш і можливим, що це може відбутися в найближчі кілька років. "Якщо це відбудеться, Путін в кінцевому підсумку опиниться на смітнику історії. Це не могло статися з більш хорошим "хлопцем"", - резюмує автор.
Як повідомлялося раніше, падіння цін на нафту залишило Путіна без політичного "двигуна". Як зазначає The New York Times, саме завдяки нафті Путін намагався здійснити свої політичні амбіції.