Прем'єр Індії Моді навряд чи поїде на саміт БРІКС до ПАР, візьме участь дистанційно — Reuters

Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді, швидше за все, не поїде на саміт країн БРІКС до ПАР, а братиме участь у ньому в онлайн-форматі. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на джерела у Нью-Делі.

Саміт лідерів БРІКС, куди входять Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка, відбудеться 22-24 серпня.

Китай та РФ прагнуть обговорити на саміті розширення БРІКС, в той час, як Індія має застереження щодо цієї ідеї.

Минулого місяця Індія провела саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС) у віртуальному форматі після того, як змінила свої плани організувати його в Нью-Делі, не пояснивши офіційної причини.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У БРІКС назвали деякі країни з понад 40, які хочуть приєднатися до блоку

Один з індійських урядовців заявив, що в країні зростає дискомфорт від членства в таких угрупованнях, як БРІКС і ШОС, де домінує Китай, особливо в той час, коли Індія все більше зближується зі Сполученими Штатами та іншими західними державами.

Відносини між Нью-Делі та Пекіном різко погіршилися після зіткнення на спірних ділянках кордону у 2020 році, в якому загинули 20 індійських і четверо китайських солдатів.

Саміт ШОС відбувся через кілька днів після повернення Моді з Вашингтона, де він зустрівся з президентом США Джо Байденом.

Проте Індія розчарувала західні столиці своїм небажанням засудити Росію за вторгнення в Україну. Натомість Нью-Делі розширив торгівлю з Москвою, купуючи рекордні обсяги нафти РФ.

Наразі Індія головує у G20 і на початку вересня прийматиме саміт лідерів групи.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

FT: Країни БРІКС ризикують стати сателітами Китаю

Раніше повідомлялося, що президент Росії Владімір Путін також візьме участь у саміті в онлайн-форматі. Посол Південної Африки у БРІКС заявив, що відмова президента РФ від особистої участі у саміті «свідчить про зрілість і міцність партнерства». Якби Путін приїхав особисто, то ПАР, як член Міжнародного кримінального суду, була б змушена заарештувати його за виданим ордером.

Ордер Міжнародного кримінального суду на арешт Путіна не на словах, а на практиці закріплює потужну дипломатичну ізоляцію Росії і позбавляє її лідера можливості вільно пересуватися світом. Адже 123 держави — члени МКС за Римським статутом у зв’язку з цим ордером мають заарештувати президента РФ і передати його міжнародному правосуддю. Але що буде, коли якісь держави порушать свої зобов’язання? Які наслідки їх очікують? У цьому розбирався Ерік Кучеренко у статті "Удар по Кремлю: що загрожує тим країнам, які відмовляться заарештувати Путіна".