Польща не може забороняти все, що їй не подобається в історії України і Литви - Rzeczpospolita

Закон про боротьбу з пропагандою тоталітарних ідеологій в Польщі потрібний. Але законопроект про внесення змін в закон "Про заборону пропаганди комунізму і інших тоталітарних режимів" навряд чи зміг би зіграти необхідну роль. І добре, що Сенат його відхилив.

Про це на сторінках Rzeczpospolita пише оглядач Єжи Хащинський, додаючи, що до у відхиленому документі помилково до категорії "режимів" були включені ідеології. Зокрема, йшлося про заборону в Польщі українського і литовського націоналізму, через які вже з'явилася напруга у відносинах Варашави з Києвом і Вільнюсом. Автор зауважує, що нова заборона обсолютно зайва, оскільки важко собі уявити, щоб хтось у Польщі запропонував назвати якусь споруду іменем лідера УПА Романа Шухевича. А про це йшлося в законопроекті.

"Це не означає, що підхід до темних сторінок історії наших сусідів не повинно нас хвилювати", - пише автор.

Він додає, що Литва не визнала злочини "антипольських і антисемітських націоналістів, які співпрацювали з Третім рейхом", коли у неї був шанс. Функціонерів литовських служб безпеки Александраса Лілейкіса і Казімєраса Гумжаускаса позбавили громадянства США за замовчування правди про діяльність в часи війни. Їх депортували в Литву. Але Вільнюс дозволив їм спокійно померти без страху опинитися у в'язниці. Лише після їхньої смерті Литва почала дебати про оцінку їхніх дій.

"Не варто сподіватися на це в Україні, тому що ця країна веде війну за виживання і їй гостро потрібні антимосковські герої. Нажаль, вибір впав на націоналістів з ОУН і УПА. А вони були також і антипольськими", - пише Хащинський.

Він нагадує, що у Варшаві вже назвали Волинську трагедію "геноцидом", а в 2010 році Європарламент з ініціативи польських євродепутатів ухвалив резолюцію, в якій засудив присудження Степану Бандері титулу героя України. Але з того часу лідери УПА стали ще популярнішими в країні, що, на думку польського оглядача, шкодить європейським амбіціям Києва і стосункам з Варшавою.

"Але український націоналізм - це не режим, який хтось нам у Польщі намагається нав'язати, встановлюючи, наприклад, пам'ятники Бандері", - пише оглядач.

Раніше польський політолог, екс-депутат Європарламенту і Сейму Польщі Павел Коваль у своїй статті для DT.UA писав, що бажання частини політичних кіл України будувати нову ідентичність українського народу навколо ідеології ОУН-УПА і особистості Степана Бандери гарантовано створить Києву проблеми інтеграції до ЄС і НАТО.

Детальніше про складнощі в українсько-польських відносинах читайте у статті Павела Коваля "Потреба уяви, потреба інституцій" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".