Пандемія відкрила темну сторону технічного прогресу — Bloomberg

Пандемія COVID-19 показала дві сторони технічного прогресу. Є позитивна сторона, яка дозволила створити безпечні та ефективні вакцини за рекордно короткий термін, допомогла постраждалим економікам завдяки новим онлайн-інструментам, дозволила багатьом людям «залишатися вдома» і працювати віддалено, щоб зменшити ризики поширення хвороби, а також покращила моніторинг за захворюваннями в межах галузі охорони здоров’я. Однак, є і негативна сторона технічного прогресу, яка стала більш помітною саме в епоху коронавірусу, пише Bloomberg.

Ця негативна сторона, яка відповідальна за дезінформаційні кампанії зловмисників та авторитарних режимів, направлені на боротьбу з опонентами і критиками. Крім того, технічний прогрес також сприяє зростанню суспільної шкоди унаслідок кібератак та шахрайства в мережі.

Захід повинен вирішити цю похмуру проблему у міру відновлення економіки, а саміт G7 наступного місяця - ідеальний час для цього. Кіберзагрози вже давно не новина, але масштаби проблеми сягають нових висот.

США та Європа звинуватили Китай і Росію в посиленні інформаційної війни - від теорій змови про COVID-19 до оманливої ​​інформації про вакцини. Також ці країни звинувачують у кібератаках на Захід та обмеженні прав власних громадян.

Freedom House минулого року виявила, що 75% населення світу живе в країнах, які переживають демократичний занепад. Крім того, в організації зазначили, що пандемія кинула «цифрову тінь» на світ.

Немає простого шляху для вирішення цієї проблеми. Наприклад, Росія змусила демократичні країни полювати на кіберзлочинців.

Амбіції Москви та Пекіна щодо цифрового «суверенітету» підбадьорили авторитарні режими, як це вже було помітно після інциденту з літаком Ryanair в Білорусі минулого тижня. Коріння цієї кризи, яка відкрила новий розрив між Заходом та білоруським диктатором Олександром Лукашенком, що користується підтримкою очільника Кремля Володимира Путіна, лежить в інформаційній війні. Явною мішенню Лукашенка став 26-річний журналіст Роман Протасевич.

Існує закономірність ескалації цієї кризи. Минулого місяця, буквально за кілька днів після того, як російські спецслужби заарештували двох білорусів та звинуватили їх у плануванні повстання, Мінськ заявив, що він зірвав «переворот», який обговорювався у додатку для відеоконференцій Zoom. Білоруська влада заблокувала веб-сайти та обмежила доступ до Інтернету після початку масових протестів унаслідок махінацій Лукашенка із виборами, Кремль надав підтримку.

«Спецоперація Лукашенка» надсилає повідомлення про те, що онлайн-критики Мінська у небезпеці, де б вони не перебували, навіть поза межами Білорусі. Це чудово вписується в заяви Лукашенка про «гібридну війну», яку нібито «веде Захід», як в онлайн, так і офлайн-просторі.

Створення стратегії вимагатиме виходу за рамки попередньої риторики, яка відстоює «свободу в Інтернеті». Ситуація навколо Білорусі заслуговує на окрему реакцію, окрім необхідних санкцій, ЄС та США повинні прагнути до більшої солідарності з білоруським громадянським суспільством (та журналістами в еміграції, подібними до Протасевича) із фінансуванням та різносторонньою підтримкою.

Аналітики вважають, що незалежним ЗМІ потрібна підтримка для реагування на постійні репресії, протидію дезінформації та запуску альтернативних веб-сайтів. Головний редактор Nexta Тадеуш Гічан сказав, що спроби отримати фінансування за допомогою грантів у минулому були безуспішними, що призвело до фінансових труднощів.

Більше ресурсів для поліпшення цифрової грамотності також допомогли б: журналіст Ганна Любакова каже, що незалежні ЗМІ отримають вигоду від більшої кількості інструментів боротьби з цензурою, будь то через віртуальні приватні мережі, тиражування вмісту через інший сервер та доменне ім’я, щоб обійти блокування.

Захід також повинен докласти багато зусиль, щоб зупинити дії зловмисників в Інтернеті. Це означає пильно стежити за тим, щоб технологія всебічного спостереження не використовувалася серед репресивних режимів.

Уряд Лукашенка заблокував більшу частину Інтернету під час протестів минулого літа за допомогою технологій американської компанії Sandvine Inc. Компанія врешті-решт розірвала угоду з Білоруссю, але не одразу. За останні роки інструменти Sandvine використовувались для цензури в Інтернеті у більш ніж у десяти країнах.

G7 також треба викрити потенційних кіберзлочинців і попередити про покарання за зловмисні дії. Крім того, необхідно більше ресурсів на боротьбу з анонімними ринками даркнету, де процвітає злочинна торгівля.

Це не означає суперечку між приватністю та безпекою. США та Європа неохоче дозволяють ринку вирішувати, куди спрямовуються дані споживачів. Один із найвідоміших інструментів боротьби з цензурою, анонімна мережа Tor, має очевидне подвійне використання: тут розміщуються як кримінальні ринки, так і дозволена діяльність, яка хоче уникнути сторонніх очей.

Путін у 2014 році запропонував понад 100 тисяч доларів на фінансування способу «деанонімізації», щоб викрити політичних дисидентів. Йому дали відсіч. Дослідження Еріка Джардіна з Virginia Tech показало, як діяльність анонімних мереж непропорційно згрупована в країнах, які вважаються не вільними або частково вільними.

Якщо ліберальні демократії не сформують послідовну стратегію, яка приносить користь легальному бізнесу, але шкодить зловмисникам та автократам, «цифрова тінь» пандемії нікуди не зникне, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Цифрові технології формують нову еру геополітики — FT

У США підозрюють, що минулого року тисячі листів з Держдепартаменту країни викрали саме російські хакери.

Кіберзлочинці могли зламати електронну пошту Бюро Держдепу у справах Європи і Євразії та Бюро у справах Східної Азії і Тихого океану. Ці відомства працюють над відносинами між США та НАТО, європейськими та індо-тихоокеанськими партнерами.

Наприкінці березня хакери ГРУ Росії атакували комп'ютери семи депутатів парламенту Німеччини - Бундестагу - та 31 депутата Ландтагів, земельних законодавчих зборів. Мова йде про хакерське угруповання Ghostwriter, яке пов'язують з російською розвідкою.