Цифрові технології формують нову еру геополітики — FT

Технології переходять у сферу геополітики і визначають конкуренцію впливових держав. Технологічне протистояння відіграє серйозну роль у новій «холодній війні» Америки та Китаю. США заблокували експорт напівпровідників до Китаю. У свою чергу Пекін намагався обмежити доступ США до деяких корисних копалин, які мають вирішальне значення для виробництва «технологічних продуктів». «Аналогового суверенітету» вже недостатньо - країни змушені орієнтуватися на «цифрову політику», пише Financial Times.

Кілька країн заборонили китайській компанії Huawei доступ до своїх телекомунікаційних мереж 5G. Індія також заблокувала популярну мережу TikTok, яка належить Китаю. Для економістів, які вважають, що люди є раціональними суб'єктами, такий розвиток подій повністю алогічний.

«З класичної економічної точки зору така ескалація має мало сенсу», - стверджують Даніель Гарсія та Ріші Гоял з МВФ.

Прихильники глобалізації впевнені, що вільна торгівля є економічним благом і заохочує економічне зростання. Однак, як додають Гарсія та Гоял, такі втручання мають сенс, якщо розглядати їх із точки зору безпеки.

Взаємозв’язки, які створює цифрова ера, розмивають відмінності між економічними та безпековими проблемами. Великі технологічні компанії є як двигунами економічного зростання, так і каналами ризиків для державної безпеки.

Техногіганти також отримують великі прибутки, легко виходять на світовий ринок та можуть встановлювати галузеві стандарти. Тому торговельна та промислова політика залежить від широких пріоритетів у галузі безпеки та геополітики.

«Технологічні війни стають новими торговельними війнами», - вважають аналітики.

Раніше багато країн блокували імпорт, щоб захистити національні компанії та їх «монопольний прибуток». Що робить «технологічні війни» незвичними та тривожними, то це те, що ключові гравці також намагаються заблокувати «цифровий експорт».

Роз'єднання економіки США та Китаю і «розпорошеність Інтернету» загрожують глобальними наслідками. Багатьом країнам доведеться шукати нові способи збереження вільної торгівлі та узгоджувати загальні правила кібербезпеки.

Аналітики вважають, що варто створити низку нових установ – «цифрових наступників» МВФ та Світового банку, які сформували глобальну економіку після Другої світової війни. Крім того, важливо створити глобальну раду з цифрової стабільності, подібно до Ради фінансової стабільності, яка б контролювала питання кібербезпеки.

Цілком можливо, що в майбутньому США та Китай визначатимуть і контролюватимуть власні сфери впливу, як це сталося між великими державами Європи після Вестфальського миру 1648 року, що закінчив Тридцятилітню війну.

Але професор із Оксфорда Лучано Флоріді вважає, що це призведе до помилкового розуміння природи влади в 21 столітті.

Традиційний «аналоговий суверенітет», який передбачає контроль території, ресурсів та людей - залишається необхідною функцією сучасних держав, але його зараз недостатньо.

Все більшу роль у геополітиці отримують цифрові технології, контроль над даними, програмне забезпечення, великі технологічні компанії.

Техногіганти можуть впливати на життя мільйонів людей і фактично взяли на себе повноваження «приватного уряду».

«Офіційна влада країн» все ще має силу формувати цифровий суверенітет відповідно до власних цілей, але для цього потрібна співпраця між державами-однодумцями.

ЄС вже взяв на себе ініціативу в 2018 році, прийнявши Загальний регламент про захист даних, який фактично визначив глобальні стандарти використання даних. Цього тижня ЄС також розробив плани щодо впровадження законодавства, яке регулює використання штучного інтелекту.

На тлі загострення протистояння США та Китаю, решта країн повинні шукати шляхи захисту власних економічних інтересів та відстоювати свої цінності у новій геополітичній ері, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Росія та Китай намагаються контролювати глобальний кіберпростір — The Washington Post

В ковідному світі мильні бульбашки хай-теку неконтрольовано зростають, як і ціна біткоїна, але посилюється і відчуття тривоги, що рано чи пізно ці бульбашки вибухнуть під власним тиском, і нічим не забезпечена ліквідність знищить і ринок, і долар разом із ним. Причиною цього може стати не тільки повернення світової економіки до «нормального» функціонування. Справа у тому, що в хай-теку у США з’явився конкурент, і він досить специфічно ставиться до правил Волл-стріт. Цей конкурент — Китай. Уже немає жодного сумніву, що найближчими роками розгорнеться жорстке протистояння, і передусім — на рівні державних політик, за технологічне лідерство. Про «битву гігантів» на ще одному терені читайте в статті Сергія Корсунського «Холодна технологічна війна».