Адміністрація президента США Джо Байдена готує нові санкції проти Росії за втручання в американські вибори, хакерську атаку SolarWinds і виплату «нагородних» бойовикам в Афганістані за вбивство американських військових.
Оголосити про нові санкції можуть вже сьогодні, пише The New York Times. Вони будуть жорсткішими за попередні і, ймовірно, торкнуться суверенного боргу РФ. Нові обмежувальні заходи також включатимуть висилку обмеженого числа російських дипломатів.
Обмеження на суверенний борг впливають на здатність країни залучати доларові облігації, оскільки кредитори побоюються бути відрізаними від американських фінансових ринків. Сполучені Штати використовували аналогічні методи, зокрема, проти Ірану.
За даними видання, у Росії відносно невеликий зовнішній борг, що робить її потенційно менш вразливою для таких обмежень. А зростання цін на нафту піде на користь економіці країни. Однак широкі санкції щодо фінансового сектора країни істотно збільшать витрати РФ.
Радник президента США з питань нацбезпеки Джейк Салліван у лютому так описував підготовлювані санкції: «Це будуть не просто санкції, (...) вони включатимуть поєднання видимих і невидимих інструментів».
«Представники адміністрації були сповнені рішучості дати таку відповідь, яка обернеться для Москви реальними втратами, оскільки багато попередніх раундів санкцій були проігноровані», - йдеться в матеріалі.
Співрозмовник журналістів також розповів, що санкції можу бути розширені за стягування Росією військ до українського кордону, зокрема з боку тимчасово окупованого Криму, та ескалацію в Донбасі. Ці обмеження чекають на узгодження із союзниками.
Росія стягує війська до кордону України, зокрема з боку тимчасово окупованого Криму, з кінця минулого місяця. 8 квітня розслідувачі Conflict Intelligence Team (CIT) опублікували матеріал про новий польовий табір російської армії на полігоні «Погоново» у Воронезькій області. Військовий тиск посилюється войовничою риторикою Кремля - російське МЗС пригрозило Україні «незворотними наслідками» вступу в НАТО.
Україна і партнери стурбовані перекиданням російських військ і збільшенням їх кількості біля кордонів з нашою державою, зокрема з боку тимчасово окупованого Криму.
На початку квітня відбулася серія телефонних розмов між держсекретарем США і головами МЗС України, Німеччини та Франції. Ентоні Блінкен закликав Німеччину і Францію активніше підтримувати Україну. А також запевнив, що ескалація агресії проти України матиме наслідки для Росії.
2 квітня телефонну розмову провели президенти України і США Володимир Зеленський і Джо Байден. 13 квітня - президенти Байден і Путін, під час розмови президент США закликав російського лідера до деескалації і запропонував зустрітися найближчими місяцями.
Україна провела консультації зі США, Францією, Німеччиною, Туреччиною, Грецією та іншим країнами. Напередодні відбулося позачергове засідання Комісії Україна-НАТО, на якому обговорювалася протидія російській агресії. Держави-члени ОБСЄ засудили дії Кремля. Голови МЗС G7 закликали Росію припинити провокації на кордоні, а також відзначили стриманість України.
Українські та зарубіжні експерти вважають, що, нагнітаючи напруженість на кордоні та ескалацію в Донбасі, РФ переслідує кілька цілей : «тестує» західну демократію на готовність жорстко протидіяти авторитарним режимам, чинить психологічний тиск на Україну, відволікає увагу росіян від внутрішніх проблем, посилає сигнал підтримки бойовикам в ОРДЛО.