На тлі нової хвилі коронавірусу у світі зростають «антикарантинні протести» — The Economist 

Більше 20 тисяч людей вийшли на вулиці німецького міста Кассель 20 березня, виступаючи проти карантинних обмежень, час від часу можна було спостерігати сутички з поліцією. Демонстрації були організовані рухом "латеральних мислителів" Querdenker. Протести відбулися після того, як канцлер Німеччини Ангела Меркель оголосила про продовження дії жорсткого локдауну на тлі різкого зростання випадків COVID-19. Подібні ситуації можна було спостерігати в багатьох інших європейських містах на тлі третьої хвилі пандемії коронавірусу та нового циклу посилення карантинних обмежень, пише The Economist.

У Хорватії розгнівані громадяни вийшли на демонстрації із написами "Досить тиранії" та "Поверніть нам грип". У Швеції протестувальники тримали плакати з вимогою "Зупиніть диктатуру".

За даними глобальної мережі громадських організацій Civicus нова хвиля протестів проти карантинних обмежень насправді є частиною ширшої тенденції. Минулого року страх перед новим вірусом і шок змусили громадян згуртуватися навколо своїх лідерів та погодитися на карантинні обмеження для запобігання поширенню хвороби.

Майже всі політичні протести з 2019 року, в тому числі в Гонконгу, Індії та Чилі, притихли на початку 2020 року. Однак після пандемічного періоду наростають економічні труднощі, психологічне виснаження та скептицизм щодо здатності урядів врегулювати кризу, що змушує людей виходити на вулиці.

Дані, зібрані Civicus, показують, що акції протесту, пов'язані з COVID-19, пройшли щонайменше у 86 країнах світу з початку пандемії. Якщо включити інші види демонстрацій, наприклад, протести  за права жінок, боротьбу з корупцією та боротьбу за соціальну справедливість, ця кількість зростає до 130 країн у 2020-2021 роках проти 109 держав у 2019-2020 роках. Найвідомішим прикладом стали протести в США проти расизму та жорстокості поліції після вбивства Джорджа Флойда.

Протести проти локдаунів не стосуються тих чи інших політичних напрямів, вони також не пов'язані зі зростанням кількості випадків хвороби. Протести відбулися як у Новій Зеландії, де зафіксовано 26 випадків смерті від COVID-19, так і в Бразилії, яка зафіксувала більше 300 тисяч смертей від коронавірусу. Демонстрації, пов’язані із COVID-19 фактично об’єднали людей з усього політичного спектру, включаючи антивакцинаторів, ультраправих теоретиків змови, тих, хто взагалі заперечує існування коронавірусу та навіть звичайних громадян, які вважають карантинні обмеження блокуванням їхньої свободи.

І все ж каталізатори таких демонстрацій, як правило, різняться залежно від місця. У багатих країнах на протести зазвичай виходять громадяни, які виступають проти локдаунів, інших карантинних заходів та комендантської години. В Америці, Азії та Тихоокеанському регіоні більшість акцій протесту були викликані економічними, соціальними та культурними наслідками пандемії: демонстранти вимагали допомоги від держави, або протестували проти закриття чи відкриття шкіл під час пандемії.

24 березня Меркель скасувала свої плани щодо запровадження жорсткого локдауну на Великдень, одразу ж через день після того, як оголосила про них. Її рішення було частково викликане невдоволенням громадськості, керівників підприємств та церков. Незалежно від того, чи обумовлені протести невдоволенням через жорсткі карантинні обмеження або страхом перед економічним занепадом, доки вирує пандемія, цілком ймовірно, що протести, пов’язані із COVID-19 будуть тривати і розширюватися, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Голова МОЗ Німеччини закликає до жорсткого локдауну на два тижні

Глава Інституту імені Роберта Коха (RKI) Лотар Вілер і міністр охорони здоров'я ФРН Єнс Шпан на пресконференції у п'ятницю, 26 березня, заявили, що у найближчому майбутньому епідеміологічна ситуація може значно покращитися, але майбутні кілька тижнів будуть важкими. Лотар Вілер вважає, що пандемію вдасться взяти під контроль до кінця 2021 року і вказав на зростаючі обсяги постачання вакцин.

Нагадаємо, канцлер ФРН Ангела Меркель вважає, що світ фактично знаходиться в новій пандемії, вихід з якої залежить від вакцинації якомога більшої кількості людей. Про це вона заявила після першого дня засідання Європейської ради.