Кремль втратив монополію на насильство в Росії – The Economist

Вбивство лідера опозиції Бориса Нємцова сталося фактично рівно через рік після того, як в Україні відбувся Майдан. Саме у відповідь на протести в Києві, які призвели до повалення тодішньої влади, Росія анексувала Крим, а згодом розв'язала збройний конфлікт в Донбасі.

Тепер смерть одного з лідерів російської опозиції свідчить про те, що насильство, яке Кремль експортував в Україну, повернулося додому. І держава, цілком можливо, його не контролює. Про це пише журнал The Economist у свіжому номері. Вбивство Нємцова стало логічною кульмінацією тривалої пропаганди насильства і ненависті. Фактично за тиждень до вбивства опозиціонера називали "фашистом" і "зрадником" на провладному так званому "Антимайдані", а демократичну владу в Києві – "фашистською хунтою".

"Преса закликала російських патріотів "боротися з фашистами" вдома, натякаючи на прозахідних лібералів, називаючи їх зрадниками і "п'ятою колоною". І Нємцов теж був у цьому списку", - йдеться в статі.

На "Антимайдані" говорили про те, що Путін і його ставленик у Чечні Рамзан Кадиров "захистять Росію від Майдану". А от Нємцова називали "організатором" такого протесту. Провладні акції стали кульмінацією популяризації ненависті і нетерпимості.

"Росія дуже швидко перетворюється на фашистську державу. В нас вже є пропаганда за моделлю нацистської Німеччини. Ми маємо ядро каральних загонів, як SA у нацистів", - сказав Олексій Навальний, якого теж посадили за організацію мітингу проти війни.

Він теж підкреслив появу агресивних угруповань, які підтримують владу і відкрито заявляють про те, що їхньою ціллю є "боротьба з опозицією такими методами, які собі не може дозволити поліція".

Такі угруповання не стихійні і не аматорські. Це добре підготовлені і організовані націоналісти, яких фінансує і підтримує Кремль. Окрім "Антимайдану" існує також приватна армія Рамзана Кадирова, яка налічує 15 тисяч бойовиків. Це більш небезпечна і краще підготовлена до проведення фізичної розправи сила. Кілька місяців тому "кадирівці" заприсяглися захищати Путіна.

"Є спеціальні завдання, які можуть виконати лише добровольці. І ми їх виконаємо", - відкрито заявив Кадиров.

Видання пише, що поява таких небезпечних угруповань свідчить про те, що державна репресивна машина в Росії втратила монополію на насилля і стала слабкою.

"Але саме слабкість держави змушує її вдаватися до репресій. Ніхто з експертів з питань спецслужб чи колишніх агентів КДБ не вірить, що Путін чи його оточення в Кремлі має відношення до вбивства Нємцова", - йдеться в статті.

В цей же час, без відома спецслужб це вбивство теж навряд чи відбулося б. Оскільки Нємцова розстріляли поруч з Кремлем, де кожен квадратний метр ретельно охороняється. Путін швидко назвав убивство "провокацією", а пропаганда звинуватила "ворогів на Заході" у цьому. Російські опозиціонери порівнюють ситуацію із вбивством Сергія Кірова в 1934 році, яке влаштував диктатор Йосип Сталін і звинуватив у цьому "ворогів народу".

Так само, як і в часи СРСР, пропагандистський телеканал Russia Today повідомив, що "вбивство політиків – це методи Майдану". Деякі аналітики вважають, що кращим прикладом для порівняння є політичні вбивства в Південній Америці у 1960-х роках, або в Італії у 1970-х. Як і тоді, таке децентралізоване насилля з боку радикальних угруповань в ім'я Кремля може стати неконтрольованим.

"Навіть якщо Кремль вирішить, що вже вистачить ненависті, може виявитися, що цей процес вже не можливо зупинити мирним шляхом", - вважає ліберальний російський журналіст Сергій Пархоменко.

Сам Нємцов вважав, що скоро у Путіна не залишиться іншого вибору, як посилити насилля і репресії в Росії. Лише так він зможе утримати владу в руках. Впродовж минулого року він підбурював фізичне насилля в Україну. Але можливо, що тепер Путін зрозумів, що дійшов до крайньої межі у своїй військовій авантюрі і тепер посилить насильство вдома.

Видання також пише, вбивство Нємцова також стало історичним переломним моментом. Після смерті Сталіна в Кремлі була неоголошена домовленість вирішувати всі конфлікти ненасильницькими методами. Тепер це правило порушене. Політики, які досить наближені до Кремля, але при цьому вважають себе лібералами, тепер стежать за своїми словами і бояться розправи. Колишній міністр фінансів РФ Олексій Кудрін назвав такі зміни драматичними для історії країни.

"Ми знову бачимо, як вже в сучасній історії політичних опонентів зупиняє куля. Це нова неприпустима реальність, яка турбує всіх нас. Ніхто з урядовців, включно з Дмитром Медведєвим, тепер не висловлює свої думки", - розповів Кудрін виданню.

Раніше видання Washington Post писало, що після вбивства Нємцова опозиціонери бояться розправи від рук радикалів.

"Тепер кожен, хто критикує Кремль, ризикує зайняти роль ворога держави. Опозиціонери побоюються, що вбивство Нємцова, можливо, лише початок", - йшлося в статті. В цей же час, донька Нємцова переконана, що батька вбили через політику. Жанна Нємцова також додала, що не вірить слідству, оскільки ніхто з правоохоронних органів не звертався до сім'ї і ні про що не питав. А російський опозиціонер Олексій Навальний заявив, що президент РФ Володимир Путін може бути причетний до вбивства Бориса Нємцова. Російський опозиційний політик Борис Нємцов був убитий біля Кремля в ніч з 27 на 28 лютого чотирма пострілами в спину.