Кремль спровокував розкол НАТО щодо агресії РФ проти України — The Guardian

24 сiчня, 2022, 15:04 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Найбільша напруга між США та Німеччиною через продаж зброї та енергетичну залежність.

Президент США Джо Байден фактично підтвердив те, що було очевидним протягом кількох тижнів — НАТО залишається розділеною щодо того, як відповісти на російську агресію проти України. Визнання розколу було затьмарено випадковим зауваженням Байдена про те, що «незначне вторгнення» буде трактуватися інакше, ніж повномасштабне вторгнення РФ в Україну. Після цього Білий дім уточнив, що незначне вторгнення означає кібератаки, а не переміщення російських військ на суверенну територію України, пише The Guardian.

Крім того, Байден припустив, що очільник Кремля Владімір Путін піде на вторгнення, як би НАТО не намагалася змінити розрахунки російського президента за допомогою погроз.

Найбільше напруження щодо реакції на дії РФ існує між США та Німеччиною, звідси й візит держсекретаря США Ентоні Блінкена до Берліна перед зустріччю з російськими чиновниками в Женеві.

Деякі відмінності можна виправити. Жодна з двох основних сторін коаліції Німеччини не бажає продавати зброю Україні, заявляючи, що давня політика Берліна, заснована на досвіді війни, не спрямовує зброю в зону конфлікту.

Натомість США, Велика Британія та Туреччина готові постачати зброю.

Деякі аналітики зазначають, що моральний підхід Німеччини до експорту зброї непрозорий. Згідно з урядовими даними, продаж в Єгипет підвищив експорт озброєнь Німеччини до рекордного рівня в 2021 році.

Попередні дані Міністерства з питань економіки та зміни клімату показали, що Німеччина експортувала озброєння на суму 10,65 мільярда доларів минулого року – на 61% більше, ніж у 2020 році. Це залишає відкритим питання, чому прийнятно продавати зброю репресивному режиму, такому як владу Єгипту, але не країні, яка намагається уникнути репресій РФ.

Що стосується енергетичної залежності від Росії, то напруженість ще глибша. Компроміс, досягнутий минулого літа між президентом США та колишнім канцлером Німеччини Ангелою Меркель, підтверджений нещодавно її наступником Олафом Шольцом, передбачає, що у разі вторгнення РФ в Україну постраждає газопровід «Північний потік-2», побудований для транспортування газу з Росії до Німеччини.

За відсутності вторгнення, «Зелені» та соціал-демократи поки «поставили на паузу» свої розбіжності, чекаючи, чи отримає газопровід регуляторне схвалення Німеччини та ЄС. Соціал-демократи підтримують схвалення газопроводу, на відміну від «Зелених». Тим часом у відкритому листі понад 73 експерти з питань безпеки Східної Європи закликали Німеччину припинити свою «політику провини» перед обличчям російської агресії.

У знак поваги до Німеччини, президент США Джо Байден наполегливо працював із сенаторами-демократами, щоб уникнути жорстких санкцій проти газопроводу, але це питання все ще актуальне в політиці США, і терпіння щодо Німеччини серед республіканців на межі.

Окремо виникла суперечка про те, чи можна відокремити Росію від міжнародної платіжної системи SWIFT. Частково це технічна суперечка щодо законності та ефективності дії, і голоси не всі йдуть в одну сторону. Прихильницею такого кроку, наприклад, є віце-президент Європейського парламенту та член німецьких соціал-демократів Катаріна Барлі.

Але той факт, що ЄС не хоче проводити офіційні зустрічі для завчасного обговорення санкцій, говорить про те, що блок намагається уникнути конфлікту.

Ризик розриву виходить за межі окремих санкцій до ширшого принципу того, якою мірою ЄС може проводити незалежну політику щодо Росії.

Американці, безсумнівно, докладали значних зусиль, щоб залучити ЄС до цього питання. Але нещодавно президент Франції Еммануель Макрон знову згадав про принцип не просто незалежної політики безпеки ЄС, а явно незалежної європейської політики щодо Росії. Однак його попередні наміри діалогу з Путіним не принесли ефекту.

Пропозиція Макрона стривожила Європейську комісію та змусила пояснювати свою позицію США.

Це знайомий французький рефрен, але якщо США визнають його сумним кроком, вони повинні згадати свою угоду про альянс AUKUS для протистояння Китаю, яка образила Францію. У дипломатії лояльність вимагає праці, резюмує видання.

Читайте також: Німеччину настав час викреслити зі списку союзників США – The Wall Street Journal

Росія представила Заходу справжній ультиматум — проєкти двох договорів, один із США, один із НАТО — про «гарантії безпеки». У Москві намалювали свою «формулу нового світу» і вважають, що решта світу має її прийняти. Захід міг висунути свої ультиматуми Росії і 2008-го, і 2014-го, але не зробив цього. Втрачена на великій шахівниці ініціатива дорого обходиться учасникам гри всього через кілька ходів. Чи піде Захід на поступки Росії 2022-го?

Докладніше про те, чого добивається Москва і чи піде Захід їй на поступки, читайте у статтях Сергія Корсунського "Ультиматум Путіна і переговори Росія–США: чи здадуть Україну" та Олексія Іжака "Чи відведе Путін війська від України після переговорів зі США?" у ZN.UA.

Підготував/ла : Анастасія Гурін
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК