Ядерна енергетика не допоможе зменшити кількість шкідливих викидів вуглецю — The Guardian

Зараз, коли багато країн світу поставили собі за мету досягнути нульових викидів вуглецю, ядерна промисловість намагається представити себе як безцінного союзника у цьому питанні. Експерти в галузі енергетики не можуть дійти згоди стосовно того, чи можливо досягнути цієї глобальної мети без опори на ядерну енергетику, але, попри це, проядерні ентузіасти активно займаються саморекламою. Але багато країн ігнорують єдине реалістичне вирішення кліматичної кризи: відновлювані джерела енергії, пише The Guardian.

Проблеми, з якими зіштовхнулася ядерна енергетика фактично ті ж самі, що переслідують галузь протягом десятиліть: великі витрати, неминучі затримки, відсутність вирішення проблеми ядерних відходів, ризики безпеки.

Недоліки опори на використання ядерної енергії яскраво демонструються зростанням успіху відновлюваних джерел енергії. Як сонячна, так і вітрова енергетика з року в рік стає дешевшою та ефективнішою. Також багато країн починають розуміти, що поєднання відновлюваних джерел, розумного енергозберігання, енергоефективності та більш гнучких мереж тепер можна забезпечити фактично в будь-якій точці світу.

Хоча більшість екологів продовжують виступати проти ядерної енергетики, є серед них і ті, хто занадто стурбований прискоренням кліматичних змін, тому вони просто не бачать варіантів досягнення нульових викидів вуглецю без опори на ядерну енергетику. Вони дійсно праві в тому, що б’ють на сполох, адже кліматична криза - це справді страшний виклик. Усі викиди парникових газів (включаючи викиди від транспорту, опалення, виробництва та переробки, сільського господарства та землекористування, а також від судноплавства та авіації) повинні бути зведені до якомога нижчого рівня з усіма залишковими викидами та компенсовані виведенням еквівалентної кількості СО2 з атмосфери.

Саме масштаб цього виклику змусив багатьох політиків не лише підтримувати розвиток ядерної промисловості, а й переглянути ідею водневої енергетики. Протягом останніх 18 місяців ажіотаж на водень став шаленим.

Але щоб така стратегія спрацювала потрібно здійснити повну революцію в способі отримання водню. 98% із 115 млн тонн, що використовуються у всьому світі, є «сірим воднем», виготовленим із природного газу або вугілля, який викидає близько 830 млн тонн CO2 на рік - 2% від загальних глобальних викидів парникових газів. Крім цього, є незначна кількість так званого "синього водню" і ще менша кількість "зеленого водню", які набагато дорожчі, ніж екологічно шкідливий сірий водень.

Такий розрив із реальністю, про який рідко згадують «любителі водню», та перспективою доступного зеленого водню, який може допомогти досягти нульових викидів, є дуже великим.

Світу дійсно знадобляться значні обсяги зеленого водню, і добре, що уряди країн встановлюють амбіційні цілі. Але перш за все, слід чітко зрозуміти, для чого можна використовувати цей зелений водень: не для електрики; не для опалення будинків та інших будівель, не для автомобілів. Натомість зелений водень знадобиться для окремих секторів промисловості, які спричиняють багато викидів.

Ядерна промисловість також відчайдушно хоче взяти участь у цій грі. Але ядерна енергетика з низьким рівнем вуглецю завжди буде значно дорожчою, ніж відновлювані джерела енергії. До того ж, буде важко побудувати достатньо реакторів, щоб замінити небезпечні застарілі реактори.

Велика опора на ядерну та водневу енергетику може призвести до подвійного економічного удару. Варто враховувати, що перехід до чистого кліматичного нейтрального світу повинен бути справедливим. Кожна кіловат-година ядерної енергії буде набагато дорожчою за кіловат-годину енергії, яка буде постачатися з відновлюваних джерел. Тому країни, які прагнуть скоротити кількість шкідливих викидів вуглецю повинні перш за все зосереджуватися на відновлюваних джерелах енергії, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Європа вже страждає від наслідків зміни клімату — The Guardian

Шкідливі викиди від викопного палива щороку вбивають мільйони людей. Спалення викопного палива робить набагато більше, ніж просто перекачує вуглець в атмосферу. Як і усі джерела забруднення повітря, викопне паливо під час спалювання виділяє суміш газів і дрібних твердих частинок. Найдрібніший клас цих частинок, відомий як PM 2.5, може осідати в легенях людей і потрапляти у кров, викликаючи та загострюючи хвороби, а в найгірших випадках, призводити навіть до смерті.