Глави МЗС Грузії та Литви прокоментували агресію Росії

Віцепрем'єр та міністр закордонних справ Грузії Давид Залкаліані під час телефонної розмови з помічником держсекретаря США у справах Європи та Євразії Карен Донфрід заявив, що спроби Росії поділити Європу неприйнятними.

Про це повідомляє Грузія-Online.

"Наша позиція непохитна – як для Грузії, так і для наших партнерів спроби Росії поділити Європу та легітимувати свої сфери впливу за допомогою загроз сили та агресивної риторики абсолютно неприйнятні. Саме такими спробами, агресією в регіоні, окупацією та анексією територій суверенних держав, завзятим міжнародних зобов'язань Росія навмисно намагається зруйнувати архітектуру європейської безпеки", - заявив Залкаліані.

Особливо цинічно те, що Росія сама є підписантом угод, згідно з якими всі суверенні країни мають право самостійно визначати свою зовнішню політику та приймати рішення щодо альянсів у сфері безпеки.

А міністр закордонних справ Литви Габрієлюс Ландсбергіс переконаний, що поступки Росії лише посилять напругу в регіоні та стимулюватимуть агресію з боку Москви, заявив він на зустрічі глав МЗС країн ЄС у французькому Бресті, повідомляє МЗС Литви.

"Через агресивну політику Росії ситуація у Східній Європі залишається напруженою: Росія продовжує дислокацію збройних сил біля кордонів з Україною, а також військовий конфлікт на сході України, ігнорує міжнародне право, висуває нові вимоги до європейської спільноти через нібито існуючі для Росії загрози, хоча загроза безпеки насамперед походить від самої Росії", - заявив Ландсбергіс.

Європейські політики "мають нарешті вивчити уроки історії, що терпимість до агресивної політики лише посилює напругу та стимулює ще більшу агресію", вважає дипломат.

Ландсбергіс наголосив на важливості зміцнення співробітництва ЄС та НАТО з метою забезпечення ефективної оборонної політики, посилення східного флангу НАТО та допомоги східним сусідам у створенні стійкості до зовнішніх загроз.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Росія готова воювати, це вже не блеф — The Guardian

У контексті ситуації навколо України міністр зазначив, що жодні рішення не мають ухвалюватися без неї.

"Українці виграли битву за європейський напрямок ще у 2014 році. Вони заплатили й все ще платять високу ціну за європейський вибір, тому ми не можемо перед ними зачинити двері", – наголосив Ландсбергіс.

Він вважає, що ЄС має не лише зміцнювати співпрацю та діалог з Україною у сферах безпеки та оборони, а й бути готовим вжити жорстких політичних та економічних заходів, якщо Росія вирішить перейти до військових дій.

12 січня у Брюсселі відбувся другий із трьох раундів переговорів щодо так званих "гарантій безпеки" - між Росією та НАТО. Після них у Штатах попередили, що Москва не заявляла про готовність провести деескалацію на Донбасі, хоч і про те, що цього не станеться, не говорила. У Путіна, у свою чергу, негативно оцінили переговори, під час яких Альянс відмовився зачинити двері для України.

Водночас, ситуацію з питань безпеки в Європі та навколо України в рамках неформальної зустрічі у французькому місті Брест обговорили міністри оборони країн Євросоюзу.

Наступного дня ця дискусія тривала за участю міністрів закордонних справ ЄС.

Раніше повідомлялося, що міністр Європи та закордонних справ Французької Республіки Жан-Ів Ле Дріан та міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок планують відвідати Україну.

Міністри закордонних справ країн Європейського союзу виділили 10 ключових точок, які визначатимуть подальші підходи у відносинах із Росією. Про це заявив Високий представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель після неформальної зустрічі глав МЗС у французькому Бресті.

Про позитивні та негативні результати консультацій у Женеві читайте у статті Олексія Іжака "Чи відведе Путін війська від України після переговорів із США?".