Французький експерт бачить наближення кінця тісної інтеграції ЄС

Євроінтеграція – це гра, в якій беруть участь 28 гравців і в кінці перемагають французи і німці. Так було близько 70 років і так сталося в Брюсселі минулого понеділка, коли Ангела Меркель і Франсуа Олланд встановили умови угоди щодо боргів Греції, яку благословили всі інші.

Це може здатися досить дивним, враховуючи, що французька і німецька позиції завжди були дуже різними. Про це на сторінках Financial Times пише спеціальний радник французького Фонду стратегічних досліджень Франсуа Хайсбруг, додаючи, що система франко-німецької співпраці була випробувана на міцність.

Секрет домінування у ЄС Франції і Німеччини, про який часто забувають, полягає не в тому, що вони солідарні, а якраз навпаки. Французький президент Шарль де Голь мріяв про Європу національних країн, а канцлер Німеччини Конрад Аденауер виступав за федеральний устрій. Кілька днів тому Берлін активно виступав за виключення Греції з єврозони, поки Париж, навпаки, усіма силами намагався залишити її в системі спільної валюти.

Саме тому, що дві країни представляли полярні позиції в рамках загальноєвропейського діалогу, консенсус між Німеччиною і Францією зазвичай приймали й інші за виключенням Великобританії. Але це не означає, що взаємодія між парою залишилася незмінною. В часи Холодної війни стратегічно залежна Німеччина поступалася центральною роллю Франції. Сьогодні німецьке лідерство у важливих питаннях, таких як конфлікт в Україні, стало прийнятним завдяки підтримки Франції. Також, підписана в Брюсселі угода щодо боргів Греції має німецький відбиток "не пробачення боргів".

Минулого понеділка Франція була серед трьох країн, які були готові підписати нову кредитну програму для Греції. Але в кінцевому результаті саме Париж і Берлін прийняли рішення, яке стало остаточним. Німеччина лишилася задоволена, уникнувши реструктуризації грецьких боргів. Франція ж добилася свого, залишивши Грецію в єврозоні. Президент Олланд, повернувшись з Брюсселя, отримав високу оцінку від співвітчизників.

Тож старій парі досі вдається робити чудеса. Однак, це може бути початком кінця цього союзу, оскільки розбіжності, які з'явилися минулого тижня, поглибилися. Відкрито просуваючи виключення Греції з єврозони, Німеччина показала, що економічний аспект важливіший ніж політичні і стратегічні цілі. Франція ж розглядає ситуацію інакше, оскілкьи Франсуа Олланд 14 липня запропонував перетворити єврозону на політичний союз з власним парламентом і бюджетом. Це ще можна було б якось втілити, якби нова кредитна лінія для Греції завершилася б успіхом країни.

Нажаль, відкинувши списання боргів, Німеччина може нарватися на власну ж міну. Додавання мільярдів до грецьких боргів, примусове скорочення пенсій і збільшення податків в умовах глибокої рецесії і вимагання продати держмайно на суму 50 мільярдів євро не спрацює так само, як все це не спрацювало в 2011 році.

І коли це станеться, з'являться формальні підстави для плану "Б" - виключення Греції з єврозони. Франція постане перед складним вибором: або підтримати Німеччину і витурити Афіни із зони спільної валюти, або вести безнадійну боротьбу проти Берліна, щоб залишити греків у європейській сім'ї.

Навіть франко-німецька співпраця може не впоратися з досягненням життєздатного компромісного рішення. Закулісні зміни полягають у тому, що Париж і Берлін не можуть більше черпати силу від проект євроінтеграції. Франція в 2005 році відхилила запропоновану конституцію ЄС. І це був переламний момент. Відносини з того часу стали прагматичними і, як результат, дні найтіснішої співпраці в Євросоюзі, схоже, добігають кінця.

В цей же час, видання Newsweek писало, що Брюссель колонізує Грецію. Експерт Eurasia Group Муджтаба Рахман переконаний, що Греція безпрецедентно втратила свій суверенітет. Грецький уряд втілить дуже жорсткі умови економії. Він також продасть держмайно, щоб отримати 50 мільярдів євро, які потім підуть в фонд, підконтрольний Єврокомісії і Європейському Центральному банку.

Але перемога Німеччини над Грецією дуже дорого обійдеться двигуну європейської економіки – Євросоюзу. Від Балтії до Балкан уряди і виборці побачили жорстку німецьку силу, яка поставила на коліна Грецію і підриває саму ідею об'єднаної європейської родини.

Вчора парламент Греції схвалив угоду з Єврогрупою. За угоду проголосували понад 168 грецьких депутатів, проти - 49, ще 5 депутатів утрималися. Близько половини тих, хто проголосував проти є членами правлячої партії СІРІЗА.

13 липня лідери ЄС підтвердили досягнення угоди з Грецією. Президент Європарламенту Мартін Шульц також зазначив, що тимчасовий вихід Греції з єврозони більше не є предметом обговорення, так як сторони просунулися в переговорах.

Греція не виплатила МВФ частину боргу до 1 липня, чим фактично оголосила дефолт. На референдумі 5 липня грецький народ висловився проти ухвалення умов кредиторів - 61,31% сказали "ні". При цьому грецький прем'єр Алексіс Ціпрас і його команда агітувала греків сказати "ні" кредиторам, щоб нібито покращити переговорну позицію Греції перед МВФ, ЄЦБ та Євросоюзом. У той же час, як повідомляють західні ЗМІ, референдум практично ні на що не вплинув - в кінцевому підсумку Греція була змушена прийняти основні вимоги кредиторів, від яких вперто відмовлялася місяці переговорів.

Мінфін Німеччині до останнього відмовлявся приймати навіть нові пропозиції Греції, в яких Ціпрас йшов на великі поступки, і розглядав варіант виходу Греції з єврозони на п'ять років.