Financial Times розповідає, як досягнути поставленої мети

Багато людей часто встановлюють нові цілі та дають собі нові обіцянки, як стати «кращими та сильнішими». Якщо людина наполеглива, їй легше все це реалізувати. Але не всім так пощастило, пише Financial Times.

«Я почав розмірковувати над цією проблемою в грудні, коли письменник Девід Епштейн стверджував, що «новорічні обіцянки насправді працюють напрочуд добре». Епштейн вказав на роботу економіста Кеті Мілкман, авторки книги «Як змінитися», - каже автор FT Тім Харфорд.

Ефект «нового початку» — це тенденція розглядати певні дати, як-от дні народження чи Новий рік, як початкові платформи для особистих змін. Багато інших дат можна оформити як новий початок.

Мілкман та її колеги, Хенчен Дай і Джейсон Рііс попросили учасників дослідження підписатися на електронні нагадування, які були розроблені, щоб підштовхнути їх до досягнення поставлених цілей.

Деяким учасникам сказали, що нагадування буде надіслано в  третій четвер березня. Іншим повідомили, що його відправлять у «перший день весни». В обох випадках нагадування було надіслано двадцятого березня, але слова про лист в перший день весни викликали «потужніші емоції» у людей.

Дослідження не вимірювало, чи хтось дійсно досяг своїх цілей або сформував нові корисні звички; усе, що вимірював експеримент, — це зацікавленість в отриманні електронного листа-нагадування.

Це не свідчення того, що встановлені новорічні обіцянки працюють, а пояснення, чому люди часто приймають рішення першого січня, а не, для прикладу, дев’ятого жовтня.

Новий початок – це лише початок. Але це вже краще, ніж нічого. Як стверджує Мілкмен у своїй книзі, якщо 80% рішень не реалізуються, це означає, що 20% досягають успіху.

Проте, враховуючи, що справжньою проблемою, ймовірно, є не прийняття рішень, а їх дотримання, важливо зрозуміти суть проблеми. Наприкінці книги «Як змінитися» є показовий анекдот, у якому Мілкмен та її колега Анжела Дакворт обговорюють успіх свого експерименту. Цей експеримент проводився з національною мережею тренажерних залів і мав на меті змусити людей більше займатися спортом. Чи був експеримент успішним?

«Абсолютно!» — вважає Мілкмен.

«Ні», — каже Дакворт.

Чому такі розбіжності? Експериментальні нагадування були очевидно ефективними для того, щоб змусити людей відвідувати спортзал протягом чотиритижневого періоду проведення дослідження. Але нагадування були менш ефективними для того, щоб змусити людей сформувати довготривалу звичку відвідувати спортзал.

Якщо ви сподіваєтеся на стійкі результати, однією з можливих відповідей є наполегливе переконання.

«Досягнення трансформаційної зміни поведінки схоже на лікування хронічного захворювання. Ви не просто даєте хворому на цукровий діабет 28-денний запас інсуліну, а потім йдете геть», — пише Мілкмен.

Мілкмен розмірковує, що забудькуватість, нетерплячість і лінь також є хронічними захворюваннями, які вимагають нескінченної пильності.

Є й інші підходи. Наприклад, Девід Епштейн намагався кинути звичку їсти пізно ввечері. Після переїзду він просто вирішив, що залишить стару звичку в старому будинку. Такий підхід, вважає він, був цілком вдалим. Це модифікація ідеї нового початку. Новий рік «закінчується» до другого січня, але наступного дня після того, як ви переїдете, ви все ще перебуваєте в новому домі. Такий «новий початок» залишається стійким.

Епштейн також склав чіткий план дій, чого часто не вистачає людям, які встановлюють нові цілі.

Ваше рішення – більше займатися спортом? Чудово! Де і як ви збираєтеся займатися спортом, і коли ви будете це робити? Краще записатися на конкретні заняття, ніж на «звичайне членство» в тренажерному залі. Важливо прямо говорити про те, як ви досягнете своєї мети.

Інша ідея полягає в тому, що на наші дії впливають як рушійні сили, так і обмеження. Коли ми хочемо рухатися, то інстинктивно сильніше натискаємо на педаль газу, але часто отримуємо кращі результати, просто відпускаючи педаль гальма.

Якщо ви думаєте поставити нову мету, запитайте себе: «Чому я ще цього не зробив? Що мені заважає?» Дайте відповіді на ці запитання, і ви, можливо, дізнаєтесь про те, що допоможе реалізувати поставлені цілі.

Шукайте новий початок, зміну рутини чи контексту, до якого можна прикріпити нову звичку. Складіть конкретний план, як ви будете дотримуватися мети. І з’ясуйте, які перешкоди стоять на вашому шляху.

Ці ідеї мають емпіричну підтримку, але «як залишатися стійким у реалізації поставленої мети?» здається менш вивченим, ніж «як почати?» Це не повинно дивувати, частково тому, що дослідження стійких змін поведінки займають більше часу, ніж дослідження «швидких перемог».

Важливу роль грає те, на чому акцентується наша увага. Ми більше зосереджуємось на нових звичках, ніж на підтримці старих, тому що майже в кожній сфері життя шукаємо щось нове, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

CNN розповідає, що таке хронічний стрес та як із ним боротися

Життя в умовах пандемії коронавірусу не повинно бути лише виживанням. Ви можете стати сильнішими і підготуватися до наступного випробування, пише The New York Times. Стійкість — це набір навичок, які людина розвиває. Експерти називають кілька кроків, які допоможуть стати сильнішими.