Джо Байден та Камала Харріс названі людьми року за версією TIME

Переможець виборів президента США Джо Байден та його кандидат у віце-президенти Камала Харріс стали людьми року за версією відомого журналу Time. Байден зрозумів, що варто завжди довіряти своїм інстинктам. Його опоненти говорили, що він занадто старий, занадто нестійкий, занадто нудний, щоб стати американським лідером. Але обіцянка Байдена відновити "душу нації" була вдалою на фоні того, як хаотична політика президента Дональда Трампа розривала Америку.  

«Мене різко критикували за те, що я м’яко відповідав на агресію Трампа. За те, що ми не збираємося відповідати на ненависть ненавистю. Але я пообіцяв об’єднати Америку, і збираюся виконати свою обіцянку», - згадує Байден.

Байден мав бачення змін. Але він також усвідомив те, чого не міг запропонувати сам, чого ніколи не міг забезпечити 78-річний білий чоловік: зміна поколінь, свіжа перспектива та втілення різноманітності Америки. Для цього йому потрібна була Камала Гарріс: сенатор Каліфорнії, колишній окружний прокурор і генеральний прокурор, дитина іммігрантів, чия харизма полонила багатьох американців. Попри те, що Харріс та Байден здаються різними, вони мають багато спільного, зокрема спільні цінності. Байден розраховує на професіоналізм та підтримку Харріс. Вони спілкуються щодня, телефоном або текстовими повідомленнями.

Разом вони запропонували відновлення для США. Америка повірила Байдену та Харріс, американські виборці продемонстрували найбільшу явку в історії виборів президента США. Однак, перемога на виборах – це ще не все, найважчі дні попереду.

Трамп веде інформаційну війну проти власного народу. Країна досягла похмурої віхи: більше трьох тисяч смертей від COVID-19 за один день. Мільйони дітей відстають у навчанні; мільйони батьків без роботи. Існує не лише криза COVID-19 та економічна криза, які потрібно вирішити, але й "давно назрілі проблеми щодо расової несправедливості та кліматичної кризи".

Враховуючи масштаби та безліч проблем Америки, питання полягає не в тому, чи може ця команда їх вирішити, а в тому, чи можна ці проблеми взагалі вирішити. Політика США перетворилася на пекельний пейзаж нерозбірливої ​​поляризації, яка страждає від дезінформації та масової омани. Опитування показують, що три чверті виборців Трампа помилково вважають, що вибори були заплямовані шахрайством.

Байден і Гарріс поділяють віру, що емпатичне управління може відновити втрачену американську солідарність. Байден вірить, що країна зможе вийти з кризи. Зараз вони є партнерами, але колись були суперниками.

Попри те, що багато опонентів Байдена називали його обіцянку «об’єднати Америку» нудною, багато американців обрали стабільність, замість хаосу, який пропонував Трамп. Коли ситуація з пандемією коронавірусу в США почала загострюватися, Байден зрозумів, що це унеможливить проведення традиційної передвиборчої кампанії.

"Це було кульмінацією всієї роботи, яку ми робили протягом року", - каже заступник керівника кампанії Байдена та директор з комунікацій Білого дому Кейт Бедінгфілд.

Передвиборча кампанія перейшла у сферу цифрового світу, це мало як переваги, так і недоліки. Коронавірус фактично нейтралізував здатність Байдена спілкуватися зі звичайними людьми за допомогою обіймів та рукостискань, а це важливо для кандидата, який намагається здобути довіру виборців.

Коли Байден обирав кандидата на посаду віце-президента, значною мірою на це вплинула ситуація з расовою несправедливістю в США. Після того, як вбивство афроамериканця Джорджа Флойда поставило расову несправедливість на перший план, Камала Харріс почала активно обговорювати це питання та законодавство про кримінальне правосуддя. Вона могла говорити про це як з точки зору свого професійного життя, так і особистого життя. Гарріс молодша за Байдена, але вона мала досвід роботи у федеральних та державних установах. Деякі союзники Байдена з обережністю ставилися до Харріс. Однак, після того, як Байден вирішив, що саме вона повинна стати віце-президентом, його найближче оточення підтримало це рішення. Для Харріс приєднатися до кампанії Байдена означало приєднатися до сім'ї Байденів. Харріс неабияк допомогла Байдену мобілізувати демократів по всій країні.

Джо Байден хотів бути президентом ще з юних років. Американська мрія Байдена розпочалася на фоні наслідків Другої світової війни, коли Америка раділа перемозі над фашизмом. Мати Байдена завжди нагадувала йому, що найбільша чеснота з усіх - це мужність. Байден був політиком, який слідував громадській думці, але не керував нею.

Якщо Байден виріс в епоху американського зростання, Харріс досягла повноліття в країні, яка зіштовхнулася зі своєю спадщиною несправедливості. Батьки водили її на марші громадянських прав, коли вона була дитиною. Мати виховала в Харріс почуття відповідальності та обов'язку залишити цей світ більш справедливим для більшої кількості людей.

Хоча вона виросла серед активістів, Камала Харріс хотіла внести зміни, працюючи всередині системи, а не за її межами. Майже на кожній станції у своїй кар'єрі вона долала перешкоди.

Як і Байден, вона вміла відчувати, куди дме політичний вітер. Харріс «прибула» до Сенату в 2017 році, вона стала першою американкою індійського походження в історії Сенату. Вже тоді Харріс стала політичною знаменитістю.

Байден намагався об'єднати Демократичну партію. Він отримав підтримку демократа Берні Сандерса, попросив поради у сенатора Елізабет Уоррен та запросив відомих прогресистів пропонувати політичні ідеї.

Політичні інстинкти Байдена перевірялися знову і знову, починаючи з протестів проти расової несправедливості. Трамп використовував зображення міських заворушень, щоб асоціювати своїх суперників з хаосом і беззаконням. При цьому, не всі активісти підтримували Байдена та Харріс.

Байден прагнув знайти золоту середину. Він став на коліна поряд з активістами, запропонував основні реформи для боротьби зі структурним расизмом і прийняв мантру "життя темношкірих має значення". Але він відхилив заклики "знешкодити поліцію" і засудив насильство та знищення майна. Щоб перемогти Трампа, Харріс та Байдену довелося докласти багато зусиль. Харріс принесла культурну компетентність, яка привернула наступне покоління демократів.

Всі нові президенти успадковують безладдя від попередників, але Байден першим повинен подумати про буквальну дезактивацію Білого дому. Боротьба з пандемією - це лише початок проблем, як вдома, так і за кордоном. Є ще багато невирішених питань.

Радники Байдена готують безліч виконавчих розпоряджень: відновлення імміграційної програми, приєднання до Паризької угоди, скасування так званої мусульманської заборони тощо.

Наразі Байден і Харріс зайняті створенням команди в упорядкованій послідовності, починаючи зі старших співробітників Білого дому і просуваючись до групи призначень - спочатку зовнішньої політики, потім економічних службовців, потім радників з питань охорони здоров’я тощо.

Навіть якщо Трамп все ще захоплює широкий простір країни, новообраний президент вважає, що нестабільність зникне, коли Дональд Трамп зійде з політичної сцени.