Для порятунку від кліматичної кризи потрібно не так багато коштів, як здається — The Guardian

Світ повинен в чотири рази збільшити щорічні інвестиції у збереження природи, якщо до середини століття хоче досягнути прогресу у боротьбі зі зміною клімату, уникнути знищення біорізноманіття та деградації земель, пише The Guardian.

Інвестуючи лише 0,1% світового ВВП щороку у відновлювальне сільське господарство, ліси, зменшення забруднення та загальне збереження природи, щоб подолати фінансовий розрив у 4,1 трильйона доларів США до 2050 року, людство зможе уникнути руйнування екосистем.

У звіті про стан фінансування у збереження природи, підготованому Програмою ООН з охорони навколишнього середовища та Світовим економічним форумом, йдеться про те, що для підтримання біорізноманіття і природних середовищ існування, які є життєво важливими для людської цивілізації, потрібно інвестувати 8,1 мільярда доларів США до 2050 року що становить близько 0,13% світового ВВП.

Більше половини світового ВВП покладається на «ресурси» екосистем та біорізноманіття, але екосистеми п'ятої частини країн світу знаходяться під загрозою руйнування, згідно з аналізом Swiss Re. Австралія, Ізраїль та Південна Африка можуть постраждати найбільше.

Автори звіту закликають уряди інвестувати у збереження природи. Згідно з прогнозами, до 2050 року державам та приватному сектору потрібно буде витратити $ 203 млрд на охорону та відновлення лісів у всьому світі.

«Залежність глобального ВВП від природи абстрактна, але ми маємо на увазі засоби до існування, роботу, доступ до їжі та води. Якщо ми цього не зробимо, це матиме незворотні наслідки. Розрив у чотири трильйони, який ми описуємо, згодом не можна буде заповнити. Ми не зможемо відновити біорізноманіття», - сказала одна з авторів звіту Тереза ​​Хартманн.

У звіті також згадано про попередження науковців, що планету чекає «жахливе майбутнє масового вимирання, погіршення стану здоров'я людей та загострення кліматичної кризи» через бездіяльність.

«Те, як ми використовуємо природні ресурси має змінитися. Усі говорять про енергетичний перехід, який є основою боротьби зі зміною клімату. Але ніхто не говорить про перехід до зміни землекористування. Ми не можемо і надалі так експлуатувати природні ресурси», - каже Хартман.

Щороку в природу вкладається близько 133 млрд доларів, часто національними урядами. Майже дві третини від цього витрачається на відновлення лісів та торфовищ, сільське господарство та системи контролю забруднення природи.

Автори звіту заявили, що фінансування у збереження природи та боротьбу з кліматичною кризою має займати важливе місце в державному кредитуванні. Автори наводять приклад податку на бензин в Коста-Риці, який використовується для фінансування програми відновлення лісів.

«Питання в тому, наскільки серйозно ми ставимося до інвестицій у відновлення природи як з точки зору уряду, так і з точки зору бізнесу», - каже один із авторів доповіді Іво Малдер.

Автори також закликали вдосконалити відстеження інвестиційних потоків.

У звіті вказано, що світ «надзвичайно ризикує», оскільки не враховує інвестиції в збереження природи у прийнятті економічних рішень.

«Ми надаємо трильйони доларів в економіку для побудови інфраструктури, захисту бідних та створення систем охорони здоров’я. Якщо ми хочемо захистити планету, варто задуматися про інвестування в збереження природи. Це фундаментальне переосмислення - від інженерії до архітектури, від містобудування до фінансових систем та сільського господарства», - кажуть автори доповіді.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Кліматична криза руйнує психічне здоров’я людей — The Guardian

Раніше повідомлялося, що унаслідок глобального потепління температура повітря у деяких країнах до 2050 року може піднятися до екстремальних 56 °C.

Вчені попереджають, що подібні погодні умови становлять серйозну загрозу для людей і тварин.

Опитування людей із 14 країн показує, що найбільше люди зараз бояться наслідків кліматичних змін та виявлення нових невідомих хвороб, згідно з даними дослідницького центру Pew.

Більшість з усіх респондентів заявляють, що обидві проблеми є ключовими загрозами для їх країн. Загалом, опитані найчастіше згадували саме екологічні проблеми та циркуляцію інфекційних хвороб, ніж інші загрози, такі як тероризм, кібератаки, поширення ядерної зброї, економічні негаразди та масова міграція.