Держави можуть продовжити контролювати економіку і обмежувати права людей після пандемії – The Economist

Всього за декілька тижнів вірус діаметром десять тисячних міліметра змінив західні демократії. Штати зупинили роботу підприємств і замкнули людей по домівках. Вони пообіцяли виділити трильйони доларів для підтримки економіки. Якщо керуватися досвідом Південної Кореї та Сінгапуру, то лікарською таємницею і електронної конфіденційністю ось-ось почнуть нехтувати. Це саме значне розширення державної влади з часів другої світової війни, пише The Economist.

Табу порушуються одне за іншим. Мова йде не тільки про погрози штрафами або тюремним ув'язненням за вчинення людьми звичайних дій, але і про масштаби втручання і впливу урядів на економіку. Конгрес США готовий прийняти пакет заходів вартістю майже 2 трильйони доларів, що становить 10% ВВП. Кредитні гарантії Великобританії, Франції та інших країн становлять близько 15% ВВП. Центральні банки друкують гроші і використовують їх для покупки активів, які вони раніше відкидали. Уряди намагаються хоча б на час відстрочити банкрутство.

Коронавірус є серйозною проблемою для тих, хто вірить в обмежену роль уряду і відкриті ринки. Держава повинна діяти рішуче. Але історія свідчить про те, що після криз держава не відмовляється від придбаного впливу. Сьогодні це стосується не лише для економіки, але і для спостереження за людьми.

Не випадково державна влада зростає під час криз. Уряду зіткнулися з цією пандемією, але тільки вони одні можуть примушувати і швидко мобілізувати величезні ресурси. Зараз це необхідно для примусового закриття бізнесу та ізоляції, щоб зупинити вірус. Тільки вони можуть допомогти компенсувати економічний спад. В Америці і в Єврозоні ВВП може знизитися на 5-10% в річному обчисленні, а може, й сильніше.

Одна з причин, за якої роль держави змінилася так швидко, полягає в тому, що коронавірус поширюється як лісова пожежа. Менш ніж за чотири місяці він пройшов шлях від ринку в Ухані майже до кожної країни світу. Минулого тижня зареєстровано 253 тисячі нових випадків. Люди налякані прикладом Італії, де майже 74 тисячі зареєстрованих випадків вивели з ладу систему охорони здоров'я світового класу, що призвело до більш ніж 7500 смертельних випадків.

Страх перед вірусом є однією з причиною швидких змін. Коли британський уряд намагався мінімізувати втручання держави, його звинуватили в недостатності і запізненості дій. Франція, навпаки, на цьому тижні прийняла закон, що надає уряду повноваження не тільки контролювати переміщення людей, але і управляти цінами і реквізицією товарів. Під час кризи рейтинг схвалення дій президента Франції Еммануеля Макрона злетів.

У більшій частині світу влади реагувала на Covid-19 міксом примусових заходів та економічним контролем. Оскільки пандемія триває, влади може і далі контролювати людей, використовуючи їх дані. Гонконг за допомогою мобільних додатків відстежує місце розташування людей для забезпечення дотримання карантину.

У Китаї діє система перепусток, в яких фіксується, чи може людина виходити з дому. Дані з телефонів допомагають моделістам прогнозувати розповсюдження захворювання. І якщо який-небудь уряд придушить covid-19, як це зробили в Китаї, він повинен запобігти другій хвилі захворювання серед багатьох тих, хто все ще сприйнятливий до вірусу, шляхом знаходження кожного нового вогнища захворювання. Південна Корея заявляє, що автоматичне відстеження контактів з новими інфікованими за допомогою мобільних технологій дає результати протягом десяти хвилин замість 24 годин.

Величезне посилення державної влади відбулося без належного обговорення, на яке майже не було часу.

Деякі будуть переконувати себе, що це тимчасово і майже не залишить слідів, як у випадку іспанського грипу століття тому. Однак масштаб відповіді робить Covid-19 більше схожим на війну або депресію. І тут дані говорять про те, що кризи призводять до регулярного посилення державної влади з набагато великими повноваженнями і обов'язками, а також податками, які це забезпечують. Держава загального добробуту, прибутковий податок, націоналізація - все це виросло з конфліктів і криз.

Практика також свідчить, що деякі з сьогоднішніх змін будуть бажані. Було б добре, якби уряди були краще підготовлені до наступної пандемії; в тому числі вкладали кошти в суспільну охорону здоров'я (у тому числі і в Америку, де реформа вкрай необхідна). Деякі країни потребують гідної оплати лікарняних.

Інші зміни можуть бути менш явними, але їх буде складно скасувати, тому що вони були підтримані впливовими групами ще до пандемії. Одним з прикладів є припинення дії базового документа єврозони - Пакту стабільності та зростання, який вводив обмеження за рівнем держборгу і дефіциту бюджету. Також Велика Британія взяла залізниці під контроль держави - крок, який повинен бути тимчасовим, але який ніколи не скасувати.

Більше занепокоєння викликає поширення "шкідливих звичок". Уряди можуть відступити в автаркію (економічний режим самозабезпечення країни, в якому мінімізується зовнішній товарний обіг.- ред.). Деякі побоюються нестачі інгредієнтів для ліків, багато з яких зроблені в Китаї. Росія ввела тимчасову заборону на експорт зерна. Промисловці і політики втратили довіру до ланцюгів поставок.

Між довгостроковою державною підтримкою підприємств і перетворення їх в підконтрольні державі і підтримувані за рахунок платників податків – лише невеликий крок. Торгові перспективи вже неясні, їх майбутнє і відновлення туманні. І в довгостроковій перспективі велике і тривале розширення влади держави разом з різко зростаючим державним боргом може призвести до незграбного, менш динамічного типу капіталізму.

Але це не найбільша проблема. Набагато більше турбують зловживання посадовими повноваженнями та загрози свободі. Деякі політики вже захоплюють владу, як наприклад в Угорщині, де уряд домагається введення надзвичайного положення на невизначений термін. Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху, схоже, бачить у кризі шанс уникнути судового розгляду у справі про корупцію.

Найбільше турбує поширення нав'язливого нагляду. Використання методу агресивного збору і обробки даних буде посилюватися, оскільки це дає реальну перевагу в боротьбі з хворобою, як і постійний доступ до медичних та електронних записів громадян. Спокуса полягає в продовження стеження і після пандемії, як це вже було з продовженням антитерористичного законодавства після 11 вересня. Почати можуть з відстеження випадків туберкульозу або пошуку торговців наркотиками. Але ніхто не знає, чим це закінчеться, особливо якщо в боротьбі з коронавірусом будуть успадковувати модель божевільного нагляду Китаю.

Нагляд цілком може знадобитися для перемоги над Covid-2019. Правила з застереженням про обмеження терміну їх дії та перевіркою їх додержання можуть допомогти зупинити пандемію. Але головним захистом від надмірної могутності держави, в тому числі в області технологій та економіки, будуть самі громадяни. Вони повинні пам'ятати, що пандемічний уряд не підходить для повсякденного життя.

Як відзначає Олександр Шульга у своїй статті "Пандемія, хронічні хвороби і спокуса "сильної руки" ZN.UA, в Україні спокуса "сильної руки" сьогодні вкрай великий. Але в українських умовах вона буде нести в собі колосальні загрози, як для самого суспільства, так і для виживання держави. Короткострокове покращення ситуації (з величезною часткою ймовірності) через нетривалий період часу обернеться ще більшою катастрофою.