COVID-19 та кліматична криза загострили розрив між поколіннями — The Guardian

01 березня, 2021, 15:12 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Пандемія коронавірусу та проблема зміни клімату показали, що поколінням потрібен новий «соціальний договір».

COVID-19 та кліматична криза загострили розрив між поколіннями — The Guardian
© Reuters

Пандемія COVID-19 продовжує загострювати напруження між поколіннями. Люди похилого віку несуть на собі тягар більшого впливу хвороби на здоров’я, а молодь повинна йти на економічні та соціальні жертви, щоб захистити старше покоління. Однак пандемія - лише одна з причин, чому соціальний договір між поколіннями знаходиться під тиском, пише британська газета The Guardian.

У сім'ях соціальний договір між поколіннями «тлумачити» дещо простіше. Батьки хочуть надати своїм дітям можливості та засоби для гарного життя, діти хочуть, щоб батьки мали комфортну старість. Але на соціальному рівні такий «договір» є більш складним. Спадщина, яка залишається майбутнім поколінням, має багато вимірів - запас людських знань і культури, винаходи, інфраструктура та установи, а також стан природи.

Наразі людство багато в чому завдячує попереднім поколінням, і більшість погодиться, що нинішнє населення також має думати про майбутні покоління та спадщину, яку їм залишить.

У багатьох розвинутих економіках люди, що народилися в кінці Другої світової війни та на початку 1960-х років, отримали вигоду від десятиліть стійкого економічного зростання, забезпечення робочих місць та прогресу у галузі охорони здоров'я і соціальних умов.

Пізніші покоління зіштовхнулися із більш «гнучким» світом та нестабільною роботою, зростанням цін на житло та періодом економічної «крихкості» після фінансової кризи 2008 року, яка зменшила соціальні витрати у багатьох країнах. Багато людей мають великі боргові зобов’язання зі студентських позик та кредитних карток, що обмежує їхні можливості дозволити собі придбання будинку чи створення сім’ї. Приріст доходу та перспектива «комфортної» старості – переваги, які мали минулі покоління, тепер зникають. Ризики бідності переходять від літніх людей до молоді. Сьогодні в країнах із розвиненою економікою є багато людей, які вважають, що нові покоління житимуть гірше за своїх батьків.

Тим часом так зване покоління Z (народжене після 2000 року) зараз перебуває на передовій молодіжних протестів щодо кліматичної кризи.

«Ти помреш від старості, а ми помремо від кліматичних змін», - було написано на плакаті одного з протестувальників у Лондоні. Ці молоді люди не впевнені, що старші покоління докладають достатньо зусиль, щоб залишити планету живою.

Як же тоді збалансувати соціальний договір між поколіннями? Найкращий спосіб покращити економічні перспективи майбутніх поколінь - це освіта. Масові інвестиції в освіту - це найефективніший спосіб вирівняти можливості для всіх молодих людей. В ідеалі кожна молода людина має починати із освіти, яка дасть їй можливість розвивати навички протягом усього життя.

Потрібні також більші інвестиції в перекваліфікацію, щоб люди могли адаптуватися в міру зміни вимоги щодо роботи з часом. Отримані економічні вигоди також допоможуть оплатити потреби у догляді за літніми людьми та зробити борг більш контрольованим у майбутньому.

Щоб зменшити фіскальне навантаження на майбутні генерації, теперішньому старшому поколінню доведеться довше працювати. У більшості країн із середнім та високим рівнем доходу сьогодні працівники можуть «витратити» близько третини свого дорослого життя на пенсію. Основна проблема полягає в тому, що роки на пенсії порівняно з роками роботи надто зросли. До 2060 року в усіх країнах G20 зменшуватиметься населення, а кількість людей старше 65 років, які потребують підтримки з боку населення працездатного віку, щонайменше подвоїться. Щоб уникнути надмірного навантаження на сучасну молодь, потрібно чітко пов’язати вік виходу на пенсію із тривалістю життя, щоб співвідношення часу роботи та часу виходу на пенсію сформувало правильний баланс. Важливо знайти розумний спосіб фінансування соціальної допомоги, яка запобігає бідності у похилому віці.

Також  необхідно робити якомога більше, щоб компенсувати шкоду навколишньому середовищу. Хорошим початком було б усунення щорічних державних субсидій у розмірі 4-6 трильйонів доларів сільському господарству, рибальству та викопному паливу, які активно заохочують експлуатацію планети. Ці субсидії означають, що компанії не просто безкоштовно виснажують природний світ, а й те, що за це платять платники податків.

Потрібно більше інвестувати у збереження та відновлення біосфери, наприклад, в посадку дерев. Поточні державні та приватні витрати на природоохоронну діяльність складають близько 91 мільярда доларів, що становить менше 2% від суми субсидій на погіршення стану навколишнього середовища.

Уряди повинні використовувати фіскальну політику для позитивних змін, таких як оподаткування вуглецю або стимулювання розвитку зелених технологій.

Пошук згуртованості між поколіннями ускладнюється тим фактом, що люди старшого віку, як правило, більше впливають на політичну владу, ніж молоді люди. Дослідження показали, що частка людей похилого віку серед населення має значний вплив на структуру державних витрат. Простіше кажучи, більше людей похилого віку означає більше витрат на пенсії та менше на освіту. Виборці похилого віку більш схильні до такої політики, як низькі процентні ставки, що має на меті збільшити економічний попит та зберегти повну зайнятість, але така політика водночас знижує рентабельність заощаджень та ризикує спровокувати зростання інфляції. Вийшовши на пенсію, люди похилого віку, як правило, менше турбуються про безробіття. Політичні партії в суспільствах із великою кількістю людей похилого віку зазвичай змушені задовольняти їхні вимоги.

Так чи інакше, необхідно знайти спосіб надати більшої ваги голосам та інтересам молоді і майбутніх поколінь, при цьому зберігши баланс з інтересами старшого покоління. Інакше соціальний договір, який формує майбутнє, буде розроблений неправильно. Інвестиції в освіту, пошук шляхів управління витратами на пенсії, охорону здоров’я та соціальне обслуговування, а також боротьба з екологічною катастрофою можуть стати шляхами до позитивного майбутнього, резюмує видання.

Читайте також: ВООЗ: Менше 10% світового населення мають антитіла до коронавірусу

Нагадаємо, в країнах Європейського Союзу розпочалась масова вакцинація від COVID-19. Аналогічні кампанії минулого місяця також стартували у Великій Британії, Канаді, США, Росії та інших країнах. Однак у ВООЗ попереджали, що сама лише вакцинація не зможе зупинити пандемію - у боротьбі з коронавірусом потрібне «підкріплення».

Вперше спалах коронавірусу у китайському місті Вухань був зафіксований 12 грудня 2019 року. Першими про випадки захворювання за межами Китаю заявили влади Японії, Таїланду та Південної Кореї. 30 січня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила міжнародну надзвичайну ситуацію через коронавірус, а вже 11 березня - пандемію.

По матерiалам: ZN.UA / Підготував/ла : Анастасия Гурин
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК