Цього року буде обрано десятого генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй на п'ятирічний термін, який розпочнеться 1 січня 2027 року. Четверо кандидатів, які змагаються за цю посаду, у вівторок і середу, 21-22 квітня, пройдуть публічні слухання, повідомляє Reuters.
Колишня президентка Чилі Мішель Бачелет, глава МАГАТЕ Рафаель Гросссі, колишня віцепрезидентка Коста-Рики Ребека Гринспан та експрезидент Сенегалу Макі Салл змагаються за місце на чолі організації, до якої входять 193 країни. Хоча наразі це єдині офіційно оголошені кандидати, найближчими місяцями до перегонів можуть долучитися й інші.
Першими у вівторок у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку протягом трьох годин відповідатимуть на запитання представників держав-членів та громадянського суспільства Бачелет і Гроссі, а в середу — Гринспан і Салл.
“Потреба в генеральному секретареві, готовому відстоювати чітке, проактивне бачення ООН щодо миротворчості та кризового управління, не могла бути більш нагальною”, — заявив нещодавно Даніель Форті з Міжнародної кризової групи.
74-річна Бачелет двічі обіймала посаду президента Чилі та була верховним комісаром ООН з прав людини. Бачелет критикують американські консерватори за те, вона підтримує легалізацію абортів. Цього місяця представник США в ООН, схоже, підірвав шанси Бачелет, заявивши, що поділяє занепокоєння стосовно її придатності на посаду генсека.
65-річний Гроссі — кар’єрний дипломат, який вже шість років очолює МАГАТЕ. У своїй програмній заяві Гроссі зазначив, що “навіть у часи розколу багатосторонні інституції можуть мати реальний, позитивний вплив”.
70-річна Гринспан, очільниця Конференції ООН з торгівлі та розвитку, позиціонує себе як реформаторка, яка підтримує багатосторонність та яка все життя вірила в зобов’язання ООН щодо миру, розвитку та прав людини й боролася з гендерними бар’єрами.
“Я не чекаю на особливе ставлення. Я хочу рівного ставлення”, — сказала вона Reuters.
64-річний Салл, який протягом 12 років до 2024 року обіймав посаду президента Сенегалу, виступає за розвиток Африки та підтримку країн, обтяжених боргами.
“Більше ніж будь-коли, оновлена багатосторонність залишається найкращим способом реагувати на виклики світу, який перебуває у стані повної трансформації”, — заявив він.
Наразі кандидатів на посаду значно менше, ніж у 2016 році, коли чинного генерального секретаря Антоніу Гутерреша було обрано з-поміж 13 претендентів, семеро з яких були жінками. За 80-річну історію ООН жодної жінки на цю посаду не було обрано, попри дедалі гучніші заклики покласти край такій “аномалії”, тим часом традиція диктує, що ця посада має почергово обійматися представниками різних регіонів, і наступною в черзі є Латинська Америка.
Іншим неписаним правилом є те, що генеральний секретар ніколи не походить з п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН — Великої Британії, Китаю, Франції, Росії та США, щоб уникнути надмірної концентрації впливу, хоча підтримка з боку цих країн важлива у тривалому та складному процесі відбору.
Новий генсек ООН зіткнеться зі складним завданням пожвавити організацію, яка перебуває в кризі й авторитет якої значно знизився за останні роки. Великі держави, навіть попри те, що дедалі частіше ігнорують давні норми міжнародного порядку, тиснуть на ООН, щоб організація провела реформи, скоротила витрати та довела свою актуальність.
